Дорогі брати і сестри!
Скупчення російських військ біля кордонів нашої держави, поширення інформації про плани агресора розпочати вторгнення, інші ворожі заяви та дії очільників Росії вимагають нашої відповіді.
Найперше слід підкреслити, що вторгнення Російської Федерації в Україну вже відбулося, воно розпочалося ще взимку 2014 року із нападу «зелених чоловічків» у Криму. Вісім років триває хоча офіційно не оголошена Кремлем, але цілком реальна війна Росії проти України. Наслідками цієї війни є окупація Криму та частини Донбасу, щоденні обстріли російськими військами української території, постійні гібридні атаки з боку Росії в економічній, дипломатичній, інформаційній, релігійній та інших сферах.
Мета цієї агресії відома і зрозуміла: перетворити всю нашу країну або хоча би її більшу частину на окуповану територію, керовану від імені Кремля зрадниками, терористами і кримінальниками. Перетворити Україну на ту прірву, на яку Росія перетворила Крим, Донецьк та Луганськ. За наш рахунок спробувати відновити зогнилого і мертвого радянського монстра, тюрму народів, імперію зла, примусити вільні народи Європи упокоритися перед бажаннями нинішніх володарів Кремля.
Вже фактом історії є те, що Україна у значно гірших умовах, які склалися для нас у 2014-15 роках, дала відсіч зазіханням агресора, який і тоді мав намір створити на наших землях «Новоросію» від Харкова до Одеси. Тим більше зараз, маючи оновлене і боєздатне військо, маючи непохитну підтримку союзників серед демократичних країн всього світу, ми здатні успішно протистояти нападнику та зруйнувати його плани.
Ми щиро вдячні Америці, країнам Європи та всім нашим союзникам у світі за підтримку, дипломатичну, економічну та військову допомогу. Уроки минулого яскраво свідчать – умиротворення агресора, спроба «зрозуміти» його, «врахувати» його забаганки ведуть не до миру, а до зростання апетитів та розширення агресії. Так було напередодні ІІ Світової війни. За помилки того часу народи заплатили страшну ціну. Сподіваємося, що ці гіркі уроки вивчені, а висновки з них – зроблені.
Для українського народу слова національного гімну «душу й тіло ми положим за нашу свободу» – не пустий звук, а глибоке переконання, стверджене століттями боротьби за власну незалежну соборну державу. За понад триста п’ятдесят років під московською владою ми достатньо натерпілися від імперського і радянського рабства. Закріпачення українців та знищення козацтва, викорінення національної свідомості, хвилі репресій та голодомори, включно з жахливим злочином геноциду 1932-33 років, духовна окупація через анексію Української Церкви – про все це ми добре пам’ятаємо і не допустимо повторення минулого!
Дорогі брати і сестри, співгромадяни!
Ми, український народ, не бажаємо чужого, а лише захищаємо своє: батьківську землю, власний дім, родину та ближніх. Тому правда – на нашому боці. А там, де правда, там – Божа допомога і перемога.
Ворог хоче залякати нас, розсварити, змусити українців власними руками зруйнувати свій дім, як це не раз було вже в нашому минулому. Розуміючи це ми повинні зберігати розсудливість, не піддаватися на провокації, відкласти внутрішні другорядні суперечки перед обличчям зовнішньої загрози.
В єдності – наша сила!
Агресор нападає тоді, коли має сподівання на досягнення своєї мети. Наше спільне завдання показати російським правителям: подолати Україну неможливо, ми будемо боротися і захищати себе та рідну землю до перемоги!
Дорогі брати і сестри, український народе!
Протягом трьох десятиліть від часу відновлення нашої державної незалежності ми з вами не раз опинялися перед обличчям викликів, які здавалися неймовірними. Однак кожного разу ми долали їх, з Божою допомогою та об’єднавши зусилля у боротьбі за правду, гідність і волю. Так маємо чинити й тепер – і з допомогою Всевишнього досягнемо перемоги і справедливого миру.
Від початку російської агресії в наших храмах неперервно звучить молитва про визволення від нашестя чужинців, про Божу опіку над нашими захисниками на фронті, за полегшення долі та звільнення полонених і заручників. Благословляю найближчого недільного дня, 30 січня, у всіх храмах Православної Церкви України піднести додатково особливі молитви за нашу Батьківщину.
Закликаю на український народ, на наше військо і державу Господнє благословення!
Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!
Епіфаній,
Митрополит Київський і всієї України
24 січня 2022 р.
Джерело:www.pomisna.info
