Ухвалено на засіданні Священного Синоду
02 лютого 2023 року
Постанова №52
Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)
«Про порядок надання благословення парафіям та монастирям Православної Церкви України на використання новоюліанського календаря»
Офіційний Православний церковний календар є одним із загальноцерковних документів, зміни до якого вносяться виключно рішенням загальноцерковних соборних органів (Священного Синоду, Архієрейського Собору та Помісного Собору). В кожній Помісній Православній Церкві існує власна календарна традиція, яка спирається на загальне Передання і практику Церкви.
Календарна традиція щодо обчислення Пасхалії є загальною для всіх Помісних Православних Церков і залишається незмінною.
Загальновідомою є проблема юліанського традиційного календаря, в якому відбувається накопичення невідповідності між астрономічним і календарним рівноденням. Нині це розходження складає 13 днів, а з плином часу складатиме місяці. Попри давню традицію використання Православною Церквою юліанського календаря, сам цей календар має світське походження, а накопичення в ньому розходження теоретично може привести до того, що святкування Різдва Христового і Богоявлення може зміститися на час приготування до Великого посту і навіть на сам піст, що є абсурдним.
У зв’язку з цим в Католицькій Церкві у XVI столітті відбулася реформа та було запроваджено новий, більш точний календар, названий григоріанським. Однак спосіб впровадження цього календаря, коли його прийняття чи неприйняття пов’язувалося з визнанням найвищого релігійного авторитету Римських пап, став однією з причин спротиву григоріанській календарній реформі.
Сто років тому, використовуючи напрацювання сербського астронома Мілутіна Міланковича з реформи та уточнення юліанського календаря, поступово в Православній Церкві став запроваджуватися оновлений календар, який виключає недолік юліанського календаря і є більш близьким до астрономічних даних, ніж григоріанський календар. Станом на цей час календарна традиція щодо відзначення нерухомих свят і днів пам’яті святих відрізняється, однак більшість Церков (Вселенський Патріархат, Олександрійський Патріархат, Антиохійський Патріархат, Румунський Патріархат, Болгарський Патріархат, Церква Кіпру, Церква Греції, Церква Албанії) використовують новоюліанський календар.
На жаль протягом попереднього часу оновлення календарної традиції було дискредитоване її зовнішнім нав’язуванням, примусом до відмови від православної та національної ідентичності. Спротив календарній реформі у межах колишнього СРСР був також частиною опору тоталітарній більшовицькій політиці.
У нових реаліях незалежності України та буття автокефальної Помісної Православної Церкви України загрози та ризики для православної і національної ідентичності, пов’язані у минулому з календарними реформами, нівелюються. Поступово в церковному середовищі та загалом в суспільстві зростає запит на проведення календарної реформи і узгодження календарної традиції ПЦУ з традицією, прийнятою більшістю Помісних Православних Церков.
Водночас досвід впровадження календарних реформ у минулому свідчить, що поспішність впровадження, відсутність широкого усвідомлення потреби та значення реформи, фактор її адміністративного проголошення згори без рецепції повнотою Помісної Церкви несуть ризик утворення розколу (схизми).
Беручи до уваги всі ці міркування, а також численні запити від парафій, монастирів, мирян, духовенства та архієреїв щодо можливості використання у практиці служіння новоюліанського календаря за зразком більшості Помісних Православних Церков, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) постановляє:
1. За прикладом низки Помісних Православних Церков, які з огляду на пастирську доцільність дозволяють окремим парафіям та монастирям дотримуватися іншого календарного стилю, ніж прийнятий загалом у Помісній Церкві, дозволити парафіям (релігійним громадам) та монастирям, які належать до Православної Церкви України, за рішенням їхніх парафіяльних зборів (духовних соборів монастирів) через єпархіального архієрея звертатися до Священного Синоду про благословення на використання у практиці служіння новоюліанського календаря.
Рішення про подання такого прохання має бути підтримане не менше, ніж двома третинами членів відповідної громади та належним чином документально оформлене.
Отримання відповідного благословення є винятком, який здійснюється за ікономією, а тому Священний Синод рекомендує громадам і монастирям без реальної пастирської доцільності не поспішати з поданням прохань, очікуючи загальноцерковного рішення. Питання про загальну календарну реформу буде розглянуте черговим Архієрейським Собором.
2. У разі позитивного рішення Синоду про надання благословення парафії (монастирю) на використання новоюліанського календаря їхня назва включається в Додаток до цієї постанови, який містить перелік парафій та монастирів ПЦУ, які у встановленому порядку отримали відповідне синодальне благословення.
3. Після отримання синодального благословення парафія (монастир) мають право перейти на використання новоюліанського календаря через два тижні або пізніше, за рішенням настоятеля, після широкого оголошення про це.
4. Громади, які використовують новоюліанський календар, для обчислення нерухомих свят і днів пам’яті святих мають користуватися офіційним Православним церковним календарем ПЦУ, відзначаючи їх за новим стилем у дати, які вказані в графі старого стилю.
Наприклад, Благовіщення Пресвятої Богородиці, яке вказане в календарі за новим стилем 7 квітня, а за старим стилем 25 березня – відзначається 25 березня.
Священний Синод закликає повноту Православної Церкви України з розумінням, відповідальністю, братньою християнською любов’ю та терпінням поставитися до календарного питання, зберігати єдність Церкви та протистояти спробам навколо календарного питання розпалювати ворожнечу і провокувати розділення.
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній
Митрополит Львівський Макарій
Митрополит Вінницький і Барський Симеон
Митрополит Вінницький і Брацлавський Роман
Митрополит Сімферопольський і Кримський Климент
Митрополит Переяславський і Вишневський Олександр
Єпископ Кропивницький і Голованівський Марк
Єпископ Тернопільський і Теребовлянський Павло
Єпископ Коломийський і Косівський Юліан
Єпископ Запорізький і Мелітопольський Фотій
Єпископ Ужгородський і Закарпатський Варсонофій
Єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій
* Ухвалено більшістю голосів, при одному – проти.
Джерело:pomisna.info
