Після майже століття використання послідовності Габбла для класифікації галактик, астроном з Австралії зробив прорив у розумінні еволюційного зв’язку між різними галактичними структурами. Послідовність Габбла, хоч і була корисною для класифікації галактик на основі їхніх форм, не змогла проілюструвати вирішальний аспект їхнього еволюційного розвитку.
Крім того, існують лінзоподібні галактики S0, що мають сферичний центр і диск із зірок та речовини. Традиційно вважалося, що гравітація змушує сферичні галактики перетворюватися на лінзоподібні, які потім еволюціонують у спіральні галактики з перемичками або без них.
Однак професор Алістер Грем зі Swinburne Astronomy Online показав, що послідовність цього переходу може суттєво відрізнятися. Його висновки були опубліковані в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Деталі дослідження
Для проведення свого дослідження професор Грем проаналізував оптичні та інфрачервоні зображення 100 найближчих галактик, зроблені за допомогою космічних телескопів “Габбл” і “Спітцер” відповідно. Порівнюючи їхні зоряні маси та масу центральної чорної діри, він виділив два типи лінзоподібних галактик – бідні на пил старі галактики та багаті на пил галактики – кожна з яких пройшла певний еволюційний шлях.
Його дослідження, включаючи вивчення галактик, що зливаються, таких як галактика Андромеда, яка знаходиться на шляху зіткнення з Чумацьким Шляхом, привели до висновку, що злиття двох спіральних галактик призводить до утворення багатих на пил лінзоподібних галактик. Це відкриття являє собою відхід від традиційної послідовності Габбла. Ці багаті на пил лінзоподібні галактики, що утворилися в результаті злиття, мають більші центральні області (сфероїди) і більші центральні чорні діри порівняно з початковими спіральними галактиками.
І навпаки, бідні на пил лінзоподібні галактики еволюціонують інакше. Вони повільно накопичують газ і речовину з навколишнього середовища, що гравітаційно збурює їхній диск, призводячи до утворення спіральних рукавів і підживлюючи зореутворення. З часом цей процес трансформує їхню структуру і форму, як це спостерігається при переході від гладких жовто-помаранчевих кіл до галактик з чіткими блакитними спіралями.
Чому це важливо
Наслідки цих відкриттів поширюються і на нашу галактику. Мільярди років тому Чумацький Шлях міг бути бідним, невиразним утворенням, позбавленим спіральної структури, поки він не поглинув матерію і карликові галактики, зрештою ставши тим спіральним домом, який ми знаємо сьогодні. Однак очікуване возз’єднання з Андромедою через 4-6 мільярдів років може бути бурхливим, хоча вчені вважають, що воно матиме мінімальні наслідки для більшості зоряного населення обох галактик.
На додаток, подальше злиття пилових лінзоподібних галактик врешті-решт призводить до втрати їхніх дисків, в результаті чого утворюється галактика еліптичної форми – всупереч раніше поширеній думці. Еліптична галактика швидко втрачає холодний газ і пил, зрештою перетворюючись на сферичну галактику.
Професор Грем підсумував свої висновки, заявивши:
“Виживає найсильніший” означає домінування сфероїдів над дисками. Астрономія тепер має нову анатомічну послідовність і, нарешті, еволюційну послідовність, де ми можемо спостерігати видоутворення галактик в результаті неминучого “шлюбу” галактик, продиктованого гравітацією.
Ці революційні спостереження дають астрономам нове розуміння еволюції галактик і механізмів, що лежать в її основі.
Джерело: 24 канал
