Близько 200 членів румунських націоналістичних організацій відзначили День румунської армії на військовому кладовищі у селищі Валеа Узулуй, Трансільванія, Румунія. У неділю 22 жовтня вони прийшли з відверто антиугорськими плакатами.
Марш був організований румунською націоналістичною організацією Calea Neamului та православним братством Fratia Ortodoxa. Згідно із закликом, оприлюдненим у соціальних мережах, акцію провели через те, що, як вони вважають, “угорські політичні організації чинять величезний тиск” на владу з метою зняти нові встановлені ними хрести.
Слід нагадати, що чотири роки тому військове кладовище у Валеа Узулуй в повіті Харгіта, стало місцем румунсько-угорського конфлікту. Тут знаходиться кладовище воїнів, полеглих у Першій та Другій світових війнах.
У 2019 році прихильники румунської організації Calea Neamului (“Шлях нації”) встановили 150 дерев’яних хрестів на міжнародному військовому кладовищі замість бетонних хрестів, які були демонтовані 29 червня. Інші хрести прикрасили стрічками у кольорах румунського прапора. З тих пір на цвинтарі неодноразово відбувалися конфліктні ситуації між угорцями та румунами
За твердженням істориків тут поховано 1306 загиблих на війні солдатів семи різних національностей, які походили з кількох армій: австро-угорської, німецької, російської та румунської (часів Першої світової війни) та з німецької армії (за часів Другої світової війни).
Утім в Угорщині вважають, що на кладовищі взагалі не поховані румунські солдати. Так полковник Вільмош Ковач, очільник Військового інституту та музею (HM HIM) з Будапешта ?, якому доручено піклуватися про угорські могили, цвинтарі та військові пам’ятники, заявив, що з 11 солдатів на кладовищі Валя Узулуй, яких румунська влада вважає були румунами, п’ятеро були громадянами Угорщини і воювали в лавах угорської армії. Він також нагадав, що в Австро-Угорській монархії етнічна приналежність людей не фіксувалася у військових книгах.
Також троє з них походять із Закарпаття і ймовірно є русинами-українцями за походженням. Зокрема це Роман Мігай, солдат 11-го гонведського піхотного полку, греко-католик за віросповіданням, який народився в селі Сюрте (у той час комітат Унг).
Косма Георге мав справжнє ім’я Кузьма Дьордь (Георгій), солдат 16-го гонведського піхотного полку, народився в селі Великий Раковець (комітат Угоча), і також можливо русинського походження та греко-католицького віросповідання. Morduminechei Gheorghe – це Морданинець Дьордь (Георгій), солдат 11-го гонведського піхотного полку, який народився в селі Поляна (комітат Берег), був русином і греко-католиком.
Також угорський полковник наголосив, що кладовище необхідно повернути у первинний стан, тобто встановлені хрести румунськими організаціями не мають жодного сенсу.
Конфліктну ситуацію між угорцями та румунами навколо військового цвинтаря в Румунії наразі вирішити не вдалося. Утім її активно використовують різного роду політики як в Угорщині, так і у Румунії.
Джерело: Мукачево.нет
