Благовіщення Пресвятої Богородиці!

Свято Благовіщення – велике Богородичне свято, одне з 12-ти найбільших свят церковного року, яке є неперехідним, тобто його дата не змінюється. Хоча воно припадає на період Великого посту, але ніколи не відкладається і не скасовується. Має один день передсвята та один день післясвята, в який відзначається Собор архангела Гавриїла.

За богослужбовими особливостями свято Благовіщення подібне до свят Різдва Христового та Богоявлення. Літургія ранішосвячених дарів в цей день не служиться, але заради величі шанованої події звершується повна літургія святителя Іоана Золотоустого. Може звершуватись також літургія за чином святителя Василія Великого, якщо свято трапиться у дні, коли її належить звершувати. Дозволяється вживати в це свято рибу.

Сучасна назва свята Благовіщення (грецьке Ευαγγελισμος – «блага звістка» або латинське Annuntiatio – «сповіщення») стала вживатися в церковному лексиконі через 600–700 років після Різдва Христового. Святкування Благовіщення почалося у Східній Церкві наприкінці IV або на початку V століття.

В перших століттях це свято вважалося Господнім, як на Сході, так і на Заході. На це вказують його первинні назви, такі як «Христове Зачаття», «Благовіщення про Христа», «Початок Відкуплення», «Благовіщення», «Благовіщення Ангела Марії», «День Привітання», «День або Свято Благовіщення». Тільки в VII столітті затверджується нинішня назва для всієї Східної Церкви: Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Богослужіння на Благовіщення повне урочистих, величних і радісних гімнів. Багато разів тут повторюється добре знаний нам вітальний вигук ангела: «Радуйся!».

І ми, радіючи духом та вшановуючи Діву, зустрічаймо свято Благовіщення Пресвятої Богородиці!