«Схеми» (Радіо Свобода) називають посадовців, які погодили масштабне відчуження військового майна Збройних сил України в 2011-му році, внаслідок чого були продані два останні стратегічні бомбардувальники Ту-95МС. Це, зокрема, тогочасні урядовці – міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога – нині народний депутат України, перша заступниця міністра юстиції Інна Ємельянова – тепер членкиня Комісії з правової реформи при президентові України, та керівник комісії з реорганізації Мінекономіки Валерій Мунтіян – нинішній співробітник державної фінустанови РФ «Зовнішекономбанку». Також журналісти доповнили список українських високопосадовців, які у 1999-му році підтримали рішення про передачу в Росію в обмін на погашення газового боргу одинадцятьох бомбардувальників Ту-95МС та Ту-160, і які тепер використовує армія РФ.
Журналісти «Схем» розшукали в державному архіві проєкт розпорядження «Про затвердження переліку військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено», до якого увійшли, зокрема, винищувачі МіГ-29, Су-24 і Су-25, гвинтокрили Мі-8, гаубиці «Акація» і «Гвоздика», сотні танків Т-80, Т-72 і Т-64. В тому числі – два останніх українських Ту-95МС.
Цей проєкт на розгляд Кабміну подав влітку 2011-го року тодішній міністр оборони Михайло Єжель.
У пояснювальній записці він зазначав: «Розпорядженням передбачається надання дозволу Міністерству оборони України на організацію відчуження зазначеного військового майна, яке вивільняється у зв’язку з реформуванням та скороченням військових частин, установ та закладів Збройних Сил України в період до 31.12.13».
Така ініціатива, йшлося в документі, «не передбачає консультацій з громадськістю».
Відповідно до документу, це розпорядження було погоджено з міністерствами – економічного розвитку і торгівлі, фінансів, юстиції та з питань надзвичайних ситуацій.
У переліку прізвищ посадовців – Віктор Балога, на той момент міністр з питань надзвичайних ситуацій України. Нині він – позафракційний народний депутат із Закарпаття. На прохання «Схем» про коментар Балога поки не відповів.
Тодішня в.о. міністра юстиції Інна Ємельянова підписала висновок Мін’юсту до проєкту розпорядження із позначкою – «не виявлено корупціогенних факторів». На запитання журналіста, чому вона погодила проєкт про масштабний продаж військової техніки, Ємельянова лише зазначила, що «всі відповіді на ці питання надала там, де треба надати, і все вже дослідили правоохоронні органи».
Як розповідали раніше «Схеми», у листопаді 2013-го року, напередодні зупинки евроінтеграції, перша заступниця міністра юстиції Ємельянова була у складі делегації на чолі з прем’єр-міністром Миколою Азаровим до Санкт-Петербурга. У 2014 році вона була в списках на сайті Кабміну серед тих, хто мав бути звільнений в рамках реалізації закону «Про очищення влади». У 2019 році указом Володимира Зеленського вона стала членкинею Комісії з правової реформи при президентові України.
Від Мінекономіки погодив продаж військового майна у 2011-му році Валерій Мунтіян, на той час виконуючий обов’язки голови комісії з проведення реорганізації.
Як з’ясували «Схеми», Мунтіян у 2015 році отримав російський паспорт.
Зокрема, за допомогою сайту Податкової служби РФ вдалося встановити індивідуальний податковий номер, прив’язаний до його паспорту громадянина РФ. Після Революції Гідності Мунтіян виїхав до РФ, став співробітником державної фінустанови РФ «Зовнішекономбанку».
Він залишався членом Академії наук України до квітня 2024 року.
«Схеми» звернулись за коментарем до Мунтіяна, але він не захотів говорити. Лише коротко відповів на питання, чи працює зараз на російську владу: «ні».
Остаточно рішення про дозвіл на продаж літаків було проголосоване на засіданні уряду Миколи Азарова у серпні 2011-го, йдеться у розслідуванні.
Завдяки згаданому розпорядженню про відчуження військового майна ЗСУ держпідприємство «Спецтехноекспорт», підпорядковане Міністерству оборони на чолі з Павлом Лебедєвим, у 2013-му році продало два останніх українських бомбардувальники Ту-95МС приватній фірмі за 250 тисяч доларів.
Згодом, у 2014 році, один із літаків виставили на продаж на аукціоні eBay за 3 мільйони доларів, але після розголосу у медіа оголошення зникло.
У 2015 році ДБР розпочало розслідування щодо перевищення службових повноважень при включенні, зокрема, бомбардувальників до списку майна на продаж. В процесі слідство з’ясувало, що з Ту-95МС були демонтовані двигуни «з метою їх подальшого продажу та незаконного вивезення до Російської Федерації», вони призначалися «для встановлення на військові літаки Військово повітряних сил Російської Федерації».
Відповідно до судового реєстру, власник двигунів – фірма «Дніпробізнесбуд». Співвласниця компанії Ганна Шафранська повідомила, що «Дніпробізнесбуд» отримав авіадвигуни в рахунок боргів від першого покупця літаків. За словами Шафранської, правоохоронці вилучили у них двигуни ще у 2015-му році і досі не повернули, «ці обставини призвели до збитків і, як наслідок, банкрутства». На питання про можливе призначення двигунів для російських літаків Шафранська прямо не відповіла.
Вироків у справі наразі немає, як повідомили журналістам в Офісі генпрокурора, вона зупинена через розшук підозрюваного. За даними журналістів, мова про ексміністра Михайла Єжеля, який після 2014 року проживає в Білорусі.
У розслідуванні «Схеми» також доповнили список українських посадовців, які підтримали та просували рішення про передачу в Росію крилаті ракети та стратегічні бомбардувальники – їх, як з’ясували журналісти, нині використовує армія РФ.
Угоду про озброєння в обмін на погашення газових боргів підписали прем’єр-міністр України Валерій Пустовойтенко та Росії Володимир Путін у 1999-му році. Ракети та літаки передали в РФ без погодження Верховної Ради – це, на думку докторки юридичних наук та президентки Української асоціації міжнародного права Ольги Буткевич, було порушенням Конституції України. Юрій Костенко, який у 1999 році був заступником голови комітету ВРУ з питань ядерної політики та ядерної безпеки, у коментарі журналістам також зазначив, що передача озброєння до РФ без рішення парламенту – це, на його думку, «державна зрада». Як зазначав у пояснювальній записці тодішній міністр закордонних справ Борис Тарасюк, міжурядова угода спирається на інший договір – про скорочення стратегічних озброєнь – а він вже ратифікований, тому передачу озброєння «доцільно затвердити рішенням Кабміну».
Як з’ясували «Схеми» за допомогою архівних документів, погодив передачу бомбардувальників тодішній голова СБУ Леонід Деркач. Це батько народного депутата Андрія Деркача, оголошеного в розшук за держзраду.
Свій підпис поставив і Олександр Кузьмук – на той момент міністр оборони.
Кузьмук сказав «Схемам» тільки те, що «передавав уряд», а свою роль в цьому коментувати не став.
Погодив передачу літаків у 1999-му також тодішній заступник міністра юстиції Леонід Єфіменко. Він заявив, що говоритиме на цю тему тільки в прямому етері і звинуватив журналіста «у втручанні в приватне життя».
Колишній прем’єр-міністр Валерій Пустовойтенко, який безпосередньо підписав угоду з Путіним, коротко відповів: «Не пам’ятаю, що були бомбардувальники, що передавали».
Тодішній президент Леонід Кучма вважає: навіть якби стратегічні бомбардувальники залишилися на озброєнні України, це не значно би допомогло зараз у захисті від РФ.
«По-перше, Україна передавала згадане вами озброєння (як до того і свій власний ядерний арсенал) не ворогу, тобто не теперішній імперіалістичній Росії, а країні, яку навіть Захід вважав цілковито відповідальним стратегічним гравцем і своїм надійним партнером. По-друге, у переданому озброєнні не було нічого унікального чи ексклюзивного» – зазначив Кучма у коментарі «Схемам».
Він додав: «Я переконаний, що у 1999 році передача Росії бомбардувальників та ракет була технічно і економічно вигідною та не несла реалістичних загроз. Звичайно, вже під кінець своєї другої каденції, коли (особливо після конфлікту навколо Тузли) вже було можна розрізнити реваншистську сутність нової російської влади, я не передав би Росії навіть набагато менш руйнівних засобів. Та історія не має умовного способу».
У першій частині з циклу розслідувань «Схеми» знайшли докази тому, що армія РФ обстрілює українські міста переданими у 1999-му році крилатими ракетами Х-55.
Джерело:radiosvoboda
