Закарпатська обласна влада + представники УжНУ і К-о, 23 грудня 2024 року, офіційно в м. Ужгород (в приміщенні облради і облдержадміністрації та облвійськадміністрації) вшанували 100-річчя від дня народження комуняки Юрія Ільницького, багаторічного першого секретаря Закарпатського обкому злочинної Комуністичної партії Радянського Союзу/КПУ за часів Союзу РСР…
Коротко про головні кар’єрні досягнення Юрія Ільницького за часів панування московського комуністично-радянського тоталітарного окупаційного режиму Союзу РСР/КПРС:
1954 – 1957 – секретар Закарпатського ОК КПУ/КПРС;
1957 – 1959 – 1-й секретар Ужгородського МК КПУ/КПРС;
1959 – 1962 – 2-й секретар по ідології Закарпатського ОК КПУ/КПРС;
1962 – 1980 – 1-й секретар Закарпатського ОК КПУ/КПРС;
делегат XXII (1961), XXIII (1966), XXIV (1971) і XXV (1976) з’їздів КПУ/КПРС…
Відповідно, займаючи високі керівні посади у системі КПРС, зокрема, на Закарпатті, в силу свого партійно-службового положення, Юрій Ільницький мав безпосереднє відношення до всіх тих злочинів, які вчиняла правляча КПРС проти українського народу в період його комуністичної діяльності.
От вам і декомунізація та утвердження української національної ідеї…
Хоча по правді дивуватися немає чому, бо на стінах адміністративної будівлі Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради, всупереч закону про декомунізацію, по сьогодні вольготно та пихато розміщено численні портрети регіональних комуністичних керманичів у краї часів московського комуністично-радянського тоталітарного окупаційного режиму Союзу РСР/КПРС. Тож, недивно, що коридорами зазначених обласнихи владних установ в Ужгороді (і не тільки в Ужгороді), мов примара страшного і злочинного минулого, – бродить привид комунізму…
Днями комуняка-кадебіст і військовий злочинець президент РФ Володимир Путін вручив зірку героя праці керманичу Комуністичної партії РФ Геннадію Зюганову , одночасно з цим по всі Московії проставляється колишній комуністично-радянський тоталітарний режим та відновлюється встановлення пам’ятників комуняцькому вождю і тирану Йосипу Сталіну…
Дивне співпадіння подій в Україні та РФ, як на сьогодні, в умовах убивчої для українців російсько-української війни.
За всі роки відновленої державної незалежності України, після 24 серпня 1991 року по наші дні, я не пригадую жодного випадку вшанування на офіційному рівні у адмінприміщенні Закарпатської обласної влади бодай одного з полеглих чи спочилих борців за незалежність України у ХХ столітті…
Цікаво, що ж це робиться, любі земляки-українці у нашій рідній українській хаті…
Віктор БЕДЬ,
голова Всеукраїнського товариства борців за незалежність України
м. Ужгород,
23.12.2024 р.
Джерела:
