32 000 000 гривень – на “побудову зв’язків та спільних дій з партнерами з країн Азії, Близького Сходу, Африки і Латинської Америки”.
Це програма фонду “Відродження” Дж.Сороса “Нові горизонти глобальної України” (Конкурс «Нові горизонти глобальної України: розвиток співпраці з країнами Азії, Близького Сходу, Африки і Латинської Америки»).
Отримувачів грантів, кожен – від 600 000 до 2 000 000 – оголосили в грудні минулого року. Всього їх 21, серед проєктів-переможців – “Міжкультурна Інтеракція та Співпраця через Транснаціональну Освіту з Латинською Америкою” від Українського Католицького Університету та “Розробка сертифікатних навчальних програм з Африканських, Латиноамериканських та Індо-Тихоокеанських студій” від “Школи політичної аналітики” (Києво-Могилянська академія).
Громадська організація “Центр трансатлантичного діалогу“ свій проєкт записала взагалі без претензій на оригінальність – “Україна і Латинська Америка: на шляху до зближення” – і теж виграла гроші.
Так само як “Інтерньюз-Україна” зі своїм простим і негеніальним “Розширенням глобальних партнерств України: Азія, Африка, Латинська Америка та інші”.
Або ж громадська організація “Східно-Європейський Інститут Розвитку” (СЄІР) з проєктом “Україна та Південна Азія: Відкриті діалоги”.
Повний список, хто будуть розширювати українцям “глобальні горизонти” за кошти мільярдера, тут: Результати конкурсу “Нові горизонти глобальної України: розвиток співпраці з країнами Азії, Близького Сходу, Африки і Латинської Америки”
Заголовки проєктів, на перший погляд звучать нейтрально, але диявол, як відомо, криється в деталях. В перекладі з політкоректної – вихідцям з країн третього світу в українських вишах, сфері виробництва і не тільки готують “зелену вулицю”. Під час війни і на тлі жахливих втрат українських життів, втілюючи Соросову мрію про стирання національних кордонів. Та створюючи нові виклики для саме української ідентичності, і без того загроженої агресією рф.
Адже Україна, багаторічними намаганнями мільярдера, що дуже не любить націоналізму, повинна бути не лише і не в першу чергу для українців. Тим більше, що відповідний закон про спрощену процедуру отримання нашого громадянства Верховною Радою вже прийнято 17 грудня 2024 р.
(Верховна Рада прийняла законопроект Володимира Зеленського про множинне громадянство за основу / Публікації / Судово-юридична газета). Розкритикований не лише опозицією, хай і дуже відносною, і викликав несприйняття в суспільстві. Та ба.
Зрозуміло, цей закон підтримали народні депутати, чиї імена роками пов’язують із Соросом. Серед них – медійна зірка Ганна Гопко. Вона також є членкинею ради Міжнародного центру “За Перемогу!” (Front page – International Center for Ukrainian Victory | ICUV):
В 2023му ICUV отримав серйозне вливання від Соросового “Відкритого суспільства” (Open Society), 360 000 доларів США. Із лаконічним, заодно й розмитим формулюванням “для забезпечення загальної підтримки” (Open Society Foundations – Awarded Grants, Scholarships, and Fellowships – Open Society Foundations):
Трохи менше – 170 000 доларів – того ж року було передано міжнародному британському центрові Ceasefire for Civilian Rights (“Припинення вогню. За громадянські права”) на програму допомоги українцям під час війни. Але із суттєвим уточненням – “для відновлення механізмів інклюзивності для України”.
“Інклюзивність” – один із поширених евфемізмів позначення ЛБГТК порядку денного. Вже відтак, після згадки насамперед про “інклюзивність”, серед цільових витрат гранту заявлено “встановити справедливість для цивільних і надати їм можливість відбудувати свої життя”.
Згадану суму, 170 000, напевне було освоєно з допомогою партнера Ceasefire for Civilian Rights в Україні, це “Східно-Європейський центр громадських ініціатив” (СЄІР, Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives), як пишуть Ceasefire у себе на сайті. Прикметно, що українська організація у своєму статутному фонді мала рівно 0.00 грн., згідно з даними ресурсу YouControl (МІЖНАРОДНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ — Код ЄДРПОУ 26080737).
Керує нею письменниця та громадянка Індії Мрідула Гош, зараз мешкає в Києві. Колишня членкиня правління фонду “Відродження”. Отже, в конкурсі “Глобальні горизонти” допустили ще й старий-добрий непотизм, один із проявів корупції, з якою так активно декларує, що бореться, родина Соросів в Україні.
Тим часом, серед згаданих вище переможців змагань НДО за гроші названо ще одну організацію із дуже схожою назвою, все той же “Східно-Європейський Інститут Розвитку”. Ним керує, як ви напевне вже зрозуміли, та сама Мрідула Гош. Бо тісний світ здобувачів Соросових грантів.
Та повернемося до достойниць, народжених в Україні. “Слугу народу” Євгенію Кравчук теж можна привітати з поповненням бюджету “Фундації культурної дипломатії”, Євгенія є членкинею її наглядової ради (Наглядова рада – Український інститут).
Це об’єднання і собі перемогло в конкурсі “Глобальних горизонтів”. Тому щонайменше за кілька сот тисяч гривень буде цілий 2025й рік дбати про “культурний обмін з Азією, Африкою і Латинською Америкою”.
Ще однієї відомої нардепки, Інни Совсун (“Голос”), серед цьогорічних реціпієнтів грантів наразі незауважено. Її законодавчі ініціативи та голосування в Раді хронічно збігаються з ідеями Джорджевих “Відкритого суспільства” та “Відродження”. Не дивно, що НДО “Громадянська мережа “ОПОРА”, якою керує Совсун, свого часу вже отримувала грант від Сороса. На суму 130 500 грн. з промовистою назвою “Хочемо знати, за що платимо!”:
Що саме та чи дізналися члени “ОПОРИ” за ці гроші, залишилося за кадром, а п. Інна не раз відтоді потрапляла в поле зору ЗМІ. Головним чином як промоутерка законодавства про реєстрацію одностатевих шлюбів.
Нарешті, “Рада зовнішньої політики “Українська призма” цьогоріч буде забезпечувати ні багато, ні мало – “експертну дипломатію” партнерства України з “третім світом”, вони ще одні, кому дали грант “Глобальних горизонтів”. До “Ради…” Сорос має слабкість, бо коштів для неї не шкодував і раніше. Наприклад, в 2023му передав 101 230 доларів “на забезпечення візії українських експертів щодо наближення України до членства в ЄС”.
Цією фразою можуть мати на увазі справді широкий спектр “візій” – від впровадження цінностей нетрадиційних сексменшин до інтеграції в Україні мігрантів з Пакистану чи Анголи, наприклад.
Недарма ж на сайті “Українська призма” скромно пише про себе, що вона “єдиний аналітичний центр в Україні, чия дослідницька діяльність намагається перекрити практично всі географічні та функціональні напрямки зовнішньої політики України та на періодичній основі робить системний огляд зовнішньої політики за 50 напрямами”.
Одним із таких пріоритетних напрямків у 2025му, вочевидь, слід вважати, мігрантську інтернаціоналізацію України посиленими темпами. За рахунок прибулих із Африки, Близького Сходу та Латинської Америки.
Ось список організацій, які прагнуть цієї мети, переможці Соросового конкурсу “Нові горизонти глобальної України”:
“Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва”,
“Український католицький університет“,
“Школа політичної аналітики”,
“Фундація культурної дипломатії”,
“Рада зовнішньої політики “Українська призма”,
“Життєстійка Україна”,
“Нові українські наративи“,
“Інтерньюз-Україна”,
“Центр трансатлантичного діалогу“,
“Докудейз“,
“Центр близькосхідних досліджень”,
“СТЕЙТВОТЧ”,
“Центр “Нова Європа”, “Східно-Європейський Інститут Розвитку”,
“Ліберально-Демократична Ліга України”,
“Міжнародне Об’єднання Комунікаційників “Піар Армі” ,
“Українська асоціація китаєзнавців”,
Фундація “День після” ,
“Офіс відновлення та розвитку“,
“ГОУЛОКАЛ” ,
“Інститут Інноваційного Врядування“.
Людмила Пустельник, Global Village Home
Джерело:globalvillagehome
