Папська Академія наук опублікувала заяву про захист свободи науки та запобігання спотворенню наукової істини, у якій понад 40 членів Академії висловили глибоке занепокоєння з приводу загроз свободі науки, а також вказали на причини такої ситуації, та закликали різні верстви суспільства до активних дій у просуванні науки, яка необхідна для розвитку нашого спільного майбутнього.
В понеділок, 16 червня 2025 р., була опублікувана заява Папської Академії наук про захист свободи науки та запобігання спотворенню наукової істини, у якій рада цієї ватиканської інституції разом з членами Академії, які підписали заяву, висловили глибоке занепокоєння з приводу зростаючих глобальних загроз свободі науки та систематичного спотворення наукової правди. Документ складається з трьох частин: ерозія наукової свободи та криза істини, причини сучасних загроз для науки, заклик до дій – захист свободи та цілісності науки. Під ним підписалися понад 40 членів Академії з 24 країн.
Занепад наукової свободи та криза істини
«У різних контекстах і на різних континентах ми спостерігаємо тривожне зростання спроб дискредитувати, політизувати або придушувати наукові знання, – зазначається в першій частині заяви. – Ці процеси не тільки ставлять під загрозу цілісність науки, але й загрожують благополуччю суспільств, які залежать від науки для вирішення найгостріших проблем, таких як бідність, пандемії, охорона здоров’я, зміна клімату та використання штучного інтелекту». Папська Академія наук у своєму документі зазначає, що в останні роки з’явилися тенденції, які вказують на тривожну ситуацію: «наукові інституції піддаються політичному тиску, скороченню бюджетів і персоналу, а також цензурі». Заява вказує на проблему ігнорування і спотворення результатів досліджень, які базуються на доказах, і на заміну відкритого діалогу ідеологічно забарвленими наративами, дезінформацією та фейковими новинами. Бувають випадки коли «вчені зазнають утисків, маргіналізації або особистих погроз через свою роботу». Документ стверджує, що підрив істини став міжнародними явищем і присутній як у демократичних, так і в авторитарних системах.
Причини сучасних загроз для науки
У заяві подано шість головних причин загроз для науки, які є складними і взаємопов’язаними. Першою причиною зазначене політичне зловживання наукою: «У багатьох випадках наукові факти маніпулюються або приховуються з метою досягнення короткострокових політичних цілей». Політичні лідери або зацікавлені сторони можуть заперечувати незручні для них істини, щоб зберегти владу або економічні інтереси, замість того, щоб вирішувати складні проблеми за допомогою стратегій, що ґрунтуються на доказах. Другою причиною, яку подає документ, є ідеологічна поляризація: «Зростання суспільної фрагментації, спричинене антиінституційною політикою та політикою ідентичності, сприяло відмові від наукового консенсусу, іноді на користь конспірологічних теорій». Економічний тиск і ринкові сили вказуються як третя причина, яка загрожує науці: «Комерціалізація досліджень і підпорядкування науки потужними галузями промисловості можуть призвести до конфлікту інтересів» . Коли складається враження, що наука служить передусім приватним, а не суспільним інтересам, довіра громадськості до неї послаблюється. Четвертою причиною сучасних загроз для науки є дезінформація в цифровому просторі. «Соціальні мережі та онлайн платформи прискорили поширення псевдонаукових ідей та неправдивої інформації, – зазначено в заяві. – Штучний інтелект , що підсилює сенсаційний контент, часто заглушує обґрунтовану, засновану на фактах комунікацію». Відсутність наукової грамотності та залучення подається як п’ята причина: «Системи освіти багатьох країн не спромоглися надати громадянам достатніх знань для розуміння та критичної оцінки наукових тверджень». Така ситуація створює сприятливе підґрунтя для маніпуляцій та недовіри. Шостою причиною є цензура. У деяких регіонах репресивні уряди не обмежилися нехтуванням науки, але й переслідують тих, хто відверто висловлює наукові істини владі.
У документі зазначено, що підрив довіри суспільства до науки та послаблення її ролі в інформуванні про рішення, які визначають наше спільне майбутнє, є проблемою не лише для вчених, але й загрозою для миру, добробуту, людській гідності та міжнародній співпраці.
Заклик до дій
Папська Академія наук закликає всі верстви суспільства визнати те, що для процвітання людства потрібні свобода науки та захист наукової істини, і вважає, що потрібно діяти. Політичні лідери та законодавці «повинні підтримувати незалежність наукових установ та протистояти політизації досліджень». Документ заохочує наукові спільноти зберігати відданість принципам ретельності, прозорості та етичної відповідальності: «Вони повинні активно взаємодіяти з суспільством, чітко повідомляти про свої висновки та з повагою вислуховувати занепокоєння громадськості». Журналісти та засоби комунікації запрошені до «більш рішучих заходів для обмеження поширення дезінформації та підтримки достовірних джерел». У документі релігійні та моральні лідери запрошені «визнавати та сприяти сумісності науки і духовності», а навчальні заклади «подвоїти зусилля для виховання наукової грамотності, критичного мислення, допитливості та поглядів, спрямованих на турботу про людей і планету». Міжнародні організації, такі як ООН, згідно з документом, «повинні відстоювати світову наукову співпрацю, захищати права вчених, стежити за загрозами науковій свободі та викривати їх».
Папська Академія наук підсумовує свою заяву стверджуючи, що вчені не можуть «нести цей тягар самотужки», особливо в умовах репресій або браку інституційної підтримки, тому «необхідна глобальна коаліція зацікавлених сторін, які працюють разом, незалежно від національності, сфери діяльності та переконань, щоб захистити право на пошук і висловлювання наукової істини». Вона ще раз підтверджує свою відданість просуванню науки, «яка служить людству, сприяє миру та шанує спільне прагнення до знань у світлі істини».
Джерело: Vatican News.
