Вчені вперше реалізували квантову телепортацію на практиці. Йдеться не про переміщення людей чи предметів, а про передавання квантового стану між двома процесорами — це стало можливим завдяки фотонному мережевому інтерфейсу. Це дозволило об’єднати два іонні модулі в єдину обчислювальну систему — перший приклад так званих розподілених квантових обчислень.
Експеримент ґрунтується на явищі квантової заплутаності, коли зміна стану однієї частинки миттєво впливає на іншу, незалежно від відстані між ними. Учені з Університету Оксфорда змогли використати цей ефект для застосування логічної операції між кубітами з різних модулів із точністю 86%. Це дало змогу виконати алгоритм Гровера між двома квантовими процесорами з ефективністю 71%.
Ключовим моментом є те, що при такій телепортації не відбувається прямої передачі кубітів або їхнього стану світловими хвилями — це надто нестабільно. Натомість використовується класичне вимірювання, яке дозволяє відтворити квантовий стан у місці призначення.
Дослідники зазначають, що масштабування квантових комп’ютерів залишається однією з головних проблем: підтримка тисяч кубітів вимагає надскладної інженерії. Нова архітектура пропонує інший шлях — створення мережі менших процесорів, які працюють як єдиний суперкомп’ютер. Це забезпечує гнучкість, легке оновлення модулів і можливість об’єднання десятків систем.
Такі розподілені квантові суперкомп’ютери можуть відкрити шлях до нових застосувань: від моделювання складних хімічних процесів і розвитку квантової криптографії до фундаментальних фізичних експериментів. Як підкреслюють в Оксфорді, їхня архітектура є реальною стратегією створення масштабованих квантових систем, здатних вирішувати завдання, що не під силу навіть сучасним найпотужнішим суперкомп’ютерам.
