Про це повідомила пресслужба Рахункової палати, передає Укрінформ.
«Бюро економічної безпеки створювалося як орган протидії та запобігання економічним злочинам, однак аудит Рахункової палати показав, що за чотири роки роботи БЕБ не змогло стати ефективним інструментом превенції. Замість протидії ризикам інституція переважно займається розслідуванням уже скоєних злочинів. Причиною цього є прогалини законодавства, брак фінансування та кадрів, відсутність належної координації з боку Кабінету Міністрів України», – йдеться у повідомленні.
Дані аудиту засвідчили, що нормативно-правова база, яка мала б забезпечити повноцінне функціонування БЕБ, станом на сьогодні залишається неповною та недосконалою, через що Бюро фактично не змогло виконати частину своїх завдань. Наприклад, до функцій Бюро належить надання рекомендацій органам влади у сфері економічної безпеки. Проте жоден нормативний акт не зобов’язував інші органи їх виконувати. У результаті на 1 778 рекомендацій БЕБ (із сумарною оцінкою ризиків у ₴22,9 мільярда) не було жодної реакції від органів.
Також залишалося неврегульованим питання виконання правоохоронної функції особами зі спеціальними званнями БЕБ. А через прогалини у законодавстві Бюро не змогло ефективно розслідувати правопорушення у сфері міжнародної технічної допомоги – орган не мав повного доступу до необхідної інформації та чітких процедур, що обмежувало його спроможність запобігати зловживанням із коштами міжнародних партнерів.
Крім того, аудитори вказують, що аналітичні дослідження БЕБ нерівномірно охоплювали сектори економіки. Так, 60% усіх аналітичних продуктів стосувалися податкових порушень. Водночас інші напрями – митна, грошово-кредитна й інвестиційна сфери – були значно менше представлені, хоча вони також мають високу фінансову значущість.
Зміщення вектора діяльності БЕБ із протидії правопорушенням та усунення ризиків на розслідування вже вчинених злочинів підтверджують результати його роботи. За чотири роки Бюро підготувало 3 182 аналітичні продукти на суму виявлених ризиків ₴362,2 мільярда, проте 2 892 (90%) таких матеріалів передано підрозділам детективів у разі виявлення ризиків вчинення кримінальних правопорушень. При цьому із 6 805 кримінальних проваджень у 2024 році до суду направлено 681 на суму збитків ₴16,6 мільярда, з яких фактично відшкодовано ₴5,3 мільярда.
Внаслідок обмеженого фінансування та нестачі кадрів станом на 2024 рік із 24 передбачених територіальних управлінь Бюро реально працювали лише 9. Як встановили аудитори, в середньому задовольнялася лише 1/5 фінансових потреб БЕБ. Але і виділені кошти не використовувалися повністю. У 2021–2024 роках були освоєні 66,3% виділеного фінансування (₴2,2 мільярда), тоді як майже ₴1,1 мільярда повернули до бюджету.
Тривалий час не фінансувалися капітальні видатки, що завадило створенню Єдиної інформаційної системи БЕБ, придбанню серверного, мережевого та спеціального обладнання для захисту інформації.
Для усунення виявлених під час аудиту недоліків Рахункова палата рекомендує Кабінету міністрів вжити заходів щодо нормативно-правового врегулювання основних питань діяльності БЕБ та зобов’язати Мінфін при розробленні проєкту закону про державний бюджет на відповідний рік дотримуватись положень закону про Бюро.
Своєю чергою БЕБ рекомендовано розробити та внести на розгляд Кабміну проєкти необхідних нормативно-правових актів, утворити та забезпечити діяльність кадрових, атестаційних і дисциплінарних комісій, забезпечити діяльність всіх створених територіальних управлінь тощо.
Як повідомляв Укрінформ, Рахункова палата проаналізувала виконання держбюджету за І півріччя.
Джерело:ukrinform.ua
