✠ Віктор Бедь,
єпископ Мукачівський і Карпатський,
керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією
Православної Церкви України
м. Ужгород
Світле Христове Воскресіння — Пасха Господня
12 квітня 2026 року
Христос Воскрес!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Високодостойні героїчні наші українські воїни-захисники!
Сьогодні — день, який стоїть понад усіма днями людської історії.
Сьогодні — не просто свято.
Сьогодні — перемога.
Перемога життя над смертю.
Перемога світла над темрявою.
Перемога правди над неправдою.
Перемога Бога над злом.
Воскресіння Христове — це не лише подія минулого.
Це — жива реальність, яка входить у наше життя тут і тепер.
Це — відповідь Бога на біль, страх, несправедливість і смерть.
Коли жінки-мироносиці прийшли до гробу, вони шукали мертвого — а знайшли Живого.
І це є найглибша істина нашої віри: Бог не перебуває у гробі. Бог — серед живих.
Але сьогодні, брати і сестри, ми святкуємо Воскресіння Христове не у спокійному світі.
Ми святкуємо його в час, коли наша Україна проходить через Голгофу.
Через біль триваючої російсько-української війни (з 2014 року до сьогодні).
Через втрати.
Через сльози матерів.
Через зруйновані домівки.
Через кров і жертовність.
Ми не маємо права говорити про Воскресіння, не дивлячись у вічі правді.
Бо Христос воскрес не десь осторонь страждання — Він воскрес, пройшовши через хресні страждання і розп’яття.
Сьогодні особливо молимося за наших героїчних воїнів — захисників України.
За тих, хто стоїть на передовій.
За тих, хто у холоді, в окопах, під обстрілами — але з вірою, з гідністю, з любов’ю до Батьківщини.
Вони — живі свідки того, що любов сильніша за страх.
Що правда сильніша за силу зброї.
Що свобода дорожча за життя.
Молимося за їхні родини — за матерів, дружин, дітей, які несуть свій тихий, але не менш важкий хрест.
І з особливим болем і пошаною сьогодні схиляємо голови перед пам’яттю полеглих героїв.
Вони віддали життя за правду.
За свободу.
За Україну.
І в світлі Воскресіння Христового ми знаємо: смерть — не кінець.
Бо той, хто жив у правді і віддав себе за любов — не вмирає.
Він входить у вічність Божу.
Воскресіння Христове сьогодні говорить кожному з нас:
Не бійся.
Не здавайся.
Не втрачай віри.
Бо навіть тоді, коли здається, що темрява перемагає — вже сходить світло.
Навіть тоді, коли здається, що зло сильніше — воно вже переможене.
Бо Христос Воскрес — і це означає, що правда переможе.
Україна вистоїть.
Життя відновиться.
Ми чекаємо миру.
Але не будь-якого миру.
Не миру ціною неправди.
Не миру ціною зради.
Ми чекаємо справедливого миру.
Миру, в якому буде відновлена правда.
Миру, в якому зло буде назване злом.
Миру, який стане не паузою між війнами, а початком нового життя.
І цей мир — прийде.
Бо він народжується не лише у політиці, а в серцях людей, які не зрадили правду.
Сьогодні Христос входить у наше життя і запитує:
Чи віриш ти, що світло сильніше темряви?
Чи віриш ти, що любов сильніша ненависті?
Чи віриш ти, що життя сильніше смерті?
І відповідь на це — не лише словами:
Вона — у нашому житті.
У нашій вірності.
У нашій боротьбі.
У нашій людяності.
Дорогі брати і сестри!
Високодостойні героїчні наші українські воїни-захисники!
Нехай світло Воскресіння Христового зміцнить кожного з нас.
Нехай воно дасть силу тим, хто втомився.
Нехай дасть надію тим, хто втратив.
Нехай дасть віру тим, хто сумнівається.
І нехай кожен із нас стане носієм цього світла — у своєму домі, у своїй родині, у своєму служінні Україні.
Бо сьогодні ми не просто святкуємо.
Ми свідчимо.
Свідчимо перед світом і перед історією:
Христос Воскрес!
І правда — воскресне.
І Україна — переможе.
Воістину Воскрес Христос!
