Новий уряд Угорщини вперше з моменту перемоги Петера Мадяра заявив про готовність до діалогу щодо вступу України до ЄС – але лише за умови виконання Києвом конкретних вимог щодо угорської меншини на Закарпатті. Після того як Мадяр відмовився блокувати допомогу Україні, питання угорців у Закарпатті стало головним каменем спотикання між двома країнами. Будапешт вимагає від Києва реалізації плану з 11 пунктів, розробленого ще за Орбана, і тільки після цього готовий зняти вето на відкриття переговорів про вступ України до ЄС.
Про це стало відомо після дискусії між послами ЄС, що відбулася минулої середи. Угорський посол, за повідомленням Euronews, заявив, що Будапешт готовий до діалогу з питання єврочленства України, проте наголосив на необхідності підходу, “заснованого на заслугах”.
Паралельно Мадяр розпочав технічні консультації з урядом України щодо гарантування мовних, освітніх і культурних прав угорської спільноти в Закарпатській області. Попередній уряд на чолі з Віктором Орбаном заблокував відкриття першого ключового пакету переговорів про вступ – так званого першого пакету реформ, що охоплює верховенство права і фінансовий контроль.
Мадяр поділився деталями телефонної розмови з головою Ради ЄС Антоніу Коштою. За його словами, Кошта особисто передав президенту України Зеленському чітке повідомлення.
“Президент Антоніу Кошта повідомив мені, що вчора він ясно дав зрозуміти президенту України, що будь-яким подальшим крокам має передувати повага до прав угорської меншини, яка проживає в Україні.”
Джерело, близьке до угорського уряду, повідомило, що якщо Україна виконає план з 11 пунктів – і якщо представники угорської спільноти на Закарпатті схвалять результати – Угорщина підтримає початок першої великої глави переговорів. Водночас це ж джерело застерегло: уряд Орбана міг включити до 11 пунктів складні та політично чутливі вимоги, що є “прихованим підводним камінням”. Це означає, що навіть за доброї волі обох сторін шлях до зняття вето може виявитися тернистим.
Чого вимагає Угорщина
План Орбана 2024 року налічував 11 пунктів. Угорщина, зокрема, вимагає:
- повернути угорській меншості права, що діяли до 2015 року;
- дозволити ширше використання угорської мови в освіті;
- розширити викладання угорською мовою в школах;
- дозволити навчання угорською мовою після 4 класу;
- гарантувати роботу угорських шкіл без переходу українською мовою;
- дозволити використання угорської мови у держустановах та місцевій владі Закарпаття;
- повернути ширші права на використання угорської мови у медіа та культурній сфері;
- забезпечити окреме представництво угорської меншини;
- відновити статус “традиційної національної меншини”;
- гарантувати право угорців на власні освітні та культурні установи;
- узгоджувати майбутні мовні та освітні закони України з угорською громадою Закарпаття.
Що змінилося після квітневих виборів
Зеленський зустрівся з угорською громадою на Закарпатті 9 квітня – за три дні до виборів в Угорщині. Президент заявив, що Україна “працює над усіма питаннями”, пов’язаними з угорськими громадянами на заході країни, назвавши угорців “нашими громадянами, як і всіх інших”. Будапешт розцінив ці слова як конструктивні. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також підтвердив готовність взаємодіяти з новим угорським урядом з усіх питань, зокрема стосовно національних меншин.
Мадяр 28 квітня запропонував зустрітися із Зеленським на початку червня у Береговому – місті в Закарпатті, яке є центром місцевої угорської спільноти. Питання розширення може потрапити до порядку денного наступного засідання Євроради, де також очікується зустріч двох лідерів. Проте канцелярія Кошти включить питання вступу до порядку денного лише за умови оголошення конкретного прогресу щодо зняття угорського вето. Зняття вето стане лише першим кроком – інші держави-члени ЄС публічно своєї позиції поки не озвучили.
ЄС висунув Києву окрему вимогу – ухвалення амбітного плану дій щодо всіх меншин: угорців, румунів, поляків і болгарів. У березні Україна оголосила про День румунської мови як крок назустріч Бухаресту. Це свідчить про те, що Київ намагається одночасно врегулювати відносини з кількома сусідами, для яких питання своїх меншин в Україні є внутрішньополітично чутливим.
Переговори про нацменшини: складна передісторія
Ще у травні минулого року заплановані переговори між Україною та Угорщиною щодо прав нацменшин несподівано перенесли. Українська делегація вже прибула до Ужгорода, але угорська сторона раптово змінила плани, і дата нової зустрічі залишалася невідомою. Показово, що перенесення відбулося одразу після скандалу з угорськими шпигунами.
Угорська сторона вимагає відновити вільне використання угорської мови та гарантувати політичне представництво для громади на регіональному і національному рівнях. Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, а вже 23 червня 2022 року Рада ЄС надала їй статус кандидата на членство. Зміна угорської політики стала можливою після перемоги партії “Тиса” 13 квітня 2026 року, коли Мадяр отримав понад 69% голосів і конституційну більшість.
Джерело:informator.ua
