Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"
Інформаційний сайт газети "Срібна Земля": Закарпаття, Україна, Світ.
No Result
View All Result
  • Головна
  • Закарпаття
    • Регіональна влада
    • Політичні партії в регіоні
    • Суспільне життя
    • Туризм та реакріація
    • Національні меншини
    • Міжнародне співробітництво
  • Україна
    • Державна влада
    • Збройні сили України
    • Політичні партії
    • Громадянське суспільство
    • Корупція
    • Російсько-українська війна
    • Медицина
    • Здоров’я
    • Екологія
    • Україна і світ
    • COVID-19 та виклики
  • Світ
    • Міжнародна політика
    • США – Україна
    • Євросоюз – Україна
    • ООН
    • Міжнародні кофлікти
    • Міжнародні відносини
    • Світова екологія
    • Вірусологія
    • Світові катастрофи
  • Економіка
    • Світова економіка
    • Економіка України
    • Економіка Закарпаття
    • Податкова система України
    • Банки та валюта
  • Право
    • Право
    • Міжнародне право
    • Канонічне право
    • Суди та судова практика
    • Правоохоронна система
    • Служба безпеки України
    • Адвокатура
    • Нотаріат
  • Історія
    • Історія Закарпаття
    • Історія Держави Ураїни
    • Карпатська Україна
    • Закарпатська Україна
    • Закарпатська область
    • Світова історія
    • Постаті – Закарпаття
    • Постаті – Україна
    • Постаті – Світ
  • Освіта
    • Освіта
    • Вища освіта
    • Наука
      • Альманах Срібна Земля
    • ІТ-технології
  • Культура
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Культура національних меншин
    • Спорт
  • Духовність
    • Українська духовна культура
    • Держава і релігія
    • Історія Православ’я в Україні
    • ПЦУ
    • МКЄ ПЦУ
    • Міжконфесійна палітра
    • Історія церков
    • Богословська думка
    • Міжконфесійні конфлікти
  • Вхід
  • Головна
  • Закарпаття
    • Регіональна влада
    • Політичні партії в регіоні
    • Суспільне життя
    • Туризм та реакріація
    • Національні меншини
    • Міжнародне співробітництво
  • Україна
    • Державна влада
    • Збройні сили України
    • Політичні партії
    • Громадянське суспільство
    • Корупція
    • Російсько-українська війна
    • Медицина
    • Здоров’я
    • Екологія
    • Україна і світ
    • COVID-19 та виклики
  • Світ
    • Міжнародна політика
    • США – Україна
    • Євросоюз – Україна
    • ООН
    • Міжнародні кофлікти
    • Міжнародні відносини
    • Світова екологія
    • Вірусологія
    • Світові катастрофи
  • Економіка
    • Світова економіка
    • Економіка України
    • Економіка Закарпаття
    • Податкова система України
    • Банки та валюта
  • Право
    • Право
    • Міжнародне право
    • Канонічне право
    • Суди та судова практика
    • Правоохоронна система
    • Служба безпеки України
    • Адвокатура
    • Нотаріат
  • Історія
    • Історія Закарпаття
    • Історія Держави Ураїни
    • Карпатська Україна
    • Закарпатська Україна
    • Закарпатська область
    • Світова історія
    • Постаті – Закарпаття
    • Постаті – Україна
    • Постаті – Світ
  • Освіта
    • Освіта
    • Вища освіта
    • Наука
      • Альманах Срібна Земля
    • ІТ-технології
  • Культура
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Культура національних меншин
    • Спорт
  • Духовність
    • Українська духовна культура
    • Держава і релігія
    • Історія Православ’я в Україні
    • ПЦУ
    • МКЄ ПЦУ
    • Міжконфесійна палітра
    • Історія церков
    • Богословська думка
    • Міжконфесійні конфлікти
No Result
View All Result
"Срібна земля"
No Result
View All Result

Микола Леонтович – “Український Бах”

14 Грудня, 2021
в Культура, Українська культура
0
A A
0
23
VIEWS
ПоширитиПоширитиПоширити

Микола Леонтович – його називають “Українським Бахом” за величезний внесок у розвиток хорової музики. 1 (13) грудня 1877 року – день народження славетного українського композитора, диригента і педагога.

Микола Дмитрович Леонтович з’явився на світ у селі Монастирок (зараз Немирівського району Вінницької області) в родині священника. Початкову музичну освіту здобув від батьків. Тато, Дмитро Федорович, грав на скрипці, гітарі, віолончелі, контрабасі, керував хором семінаристів. Мама, Марія Йосипівна, любила співати і прищепила синові любов до української народної пісні.

Микола Леонтович. Фото: Українська Вікіпедія
Микола Леонтович. Фото: Українська Вікіпедія

У неповні п’ятнадцять років Микола закінчив Шаргородське початкове духовне училище і вступив до Подільської духовної семінарії у губернському центрі – Кам’янці-Подільському. Тут він навчився грати на скрипці, фортепіано, духових інструментах, вивчав теорію музики, хоровий спів, займався музичною обробкою народних пісень. Після закінчення семінарії викладав церковний спів,  музику, чистописання, арифметику у школах на Поділлі, видав дві збірки “Пісень з Поділля”. Одружився з Клавдією Ферапонтівною Жовткевич – українською інтелігенткою з Волині.

1904 року родина Леонтовичів переїхала на Донбас, на станцію Гришине (нині Покровськ Донецької області), де Микола Дмитрович викладав співи і музику, а також організував капелу робітників-залізничників. Та згодом під тиском влади, яка закидала йому участь у революційних подіях 1905–1907 років, був змушений повернутися на рідне Поділля.

Микола Леонтович. Фото: ukrainianpeople.us
Микола Леонтович. Фото: Українська вікіпедія
Микола Леонтович зі своєю родиною Фото vinnytsia-museum.in.ua
Портрет Миколи Леонтовича, написаний Борисом Реріхом 1921 року Фото podolyanin.com.ua

Із осені 1908 року Микола Леонтович працював у Тульчинській жіночій єпархіальній школі. Очолив місцеве відділення товариства “Просвіта”. Це був час його творчої зрілості, коли композитор написав такі хорові шедеври, як “Коза”, “Ой сивая зозуленька”, “Женчичок-бренчичок”, “Піють півні”, “Козака несуть”, “Праля”.

1914 року він створив хорову обробку народного “Щедрика”. А на Різдво, 7 січня 1917-го, її вперше виконав хор Олександра Кошиця у Київському університеті Святого Володимира. Згодом хор Кошиця неодноразово виступав із “Щедриком” за океаном. Пісня стала настільки популярною, що американський композитор українського походження Пітер Вільховський (Peter Wilhousky) написав до неї англійський текст. Ця версія під назвою “Carol of the Bells” і нині є однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі. Її можна почути у фільмах “Сам удома” і “Міцний горішок 2”, сатиричних мультсеріалах “Сімпсони”, “Південний Парк” і “Гріфіни”.

Перебуваючи у Тульчині, Микола Леонтович познайомився з видатним композитором Кирилом Стеценком, який згодом висловлювався про нього, як про “справді велику одиницю серед музичних кіл, з великими здібностями й талантом; він – ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе “кружева” із шовку…

Buy JNews
ADVERTISEMENT

Леонтович бере невелику річ і так вирізбярить її, вичеканить, що просто диву даєшся: маленьку простеньку мелодію він розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб; мелодії остільки ніжні, лагідні і чимось таким теплим віє від них, що хоч-не-хоч, а навіває на тебе мрії”.

За сприяння Стеценка на зламі 1918–1919 років Леонтович із родиною переселився до Києва, де замешкав у квартирі по вулиці Багговутівській, 2. За участі Леонтовича у Києві постала перша українська національна хорова капела і народна консерваторія. Та коли місто ненадовго опинилося під контролем білогвардійців, які переслідували українських діячів, Леонтович був змушений переховуватися. В листопаді 1919 року він пішки, в літньому пальто, змарнілий і застуджений повернувся до Тульчина.

В останні роки життя Микола Леонтович працював над своїм першим великим симфонічним твором – народно-фантастичною оперою у трьох діях “На русалчин Великдень”. Опера так і залишилася недописаною – через півстоліття її завершив та інструментував для сучасного симфонічного оркестру композитор Мирослав Скорик.


Музей Миколи Леонтовича в селі Марківка Теплицького району. Фото: vezha.vn.ua
Могила Миколи Леонтовича в селі Марківка Теплицького району. Сучасний вигляд. Фото 5.ua

В умовах постійних бойових дій (Армія УНР, більшовики, білогвардійці, поляки, повстанський рух) та радянської політики “воєнного комунізму”, жити Леонтовичам доводилося у тяжкій матеріальній скруті. Дуже часто родині не вистачало коштів навіть на харчі й одяг. Один з колег згадував про зустріч із Леонтовичем за кілька днів до смерті композитора: “Він був убраний в старе пальто, на голові в нього була оригінальна шапка, яку пошила йому дружина з старого одіяла. На руках рукавиці на один палець (також робота його дружини), а штани – сіро-чорного кольору – з великими фіолетовими латками. Та він ще ніс на паличці зав’язаний у великий платок гостинець для мене – калачі”.

Видатний композитор не міг більше витримувати життя в Радянській Україні. Він зумів зібрати кошти і придбати квитки для виїзду за кордон. Та потрапити туди йому не судилося. Рано вранці 23 січня 1921 року, коли Леонтович гостював у батька в селі Марківка (нині Теплицького району Вінницької області), його застрелив із гвинтівки чекістський агент Афанасій Грищенко, який на додачу ще й пограбував оселю. Незадовго до того Миколі Дмитровичу виповнилося 43 роки. За радянських часів стверджувалося, що вбивцею був якийсь безіменний “білогвардієць”, “петлюрівець” або просто “бандит”. А правда з’ясувалася тільки у 1990-х, коли відкрився доступ до архівів.

Джерело:uain.press

Share1ShareTweet1
Наступна новина
За пів року до початку Революції Гідності ГО Гогілашвілі об’єдналася з сепаратистським “Оплотом”. ВІДЕО

За пів року до початку Революції Гідності ГО Гогілашвілі об’єдналася з сепаратистським “Оплотом”. ВІДЕО

У Білорусі опозиціонера Тіхановського засудили до 18 років колонії суворого режиму

У Білорусі опозиціонера Тіхановського засудили до 18 років колонії суворого режиму

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Рекомендовані новини

Путіну донесли, що продовження війни загрожує втратою уже захоплених територій: у Кремлі шукають вихід – ЗМІ

Путіну донесли, що продовження війни загрожує втратою уже захоплених територій: у Кремлі шукають вихід – ЗМІ

19 Серпня, 2022
22
В КаУ ім. Августина Волошина та УжГЕФК урочисто підвели підсумки 2021 р. та привітали колектив з Різдвяними святами і Новоліттям 2022 року

В КаУ ім. Августина Волошина та УжГЕФК урочисто підвели підсумки 2021 р. та привітали колектив з Різдвяними святами і Новоліттям 2022 року

25 Грудня, 2021
15
Данська мережа JYSK повністю йде з Росії

Данська мережа JYSK повністю йде з Росії

30 Березня, 2022
6

Популярні новини

  • Сили територіальної оборони України у війні. Отримані уроки

    Сили територіальної оборони України у війні. Отримані уроки

    320 Поширити
    Поширити 128 Tweet 80
  • За вбивства українців Онуфрій віддячив шоколадками – капелан ПЦУ (відео)

    195 Поширити
    Поширити 78 Tweet 49
  • В Рахівському районі на Закарпатті зареєстровано дві нові парафії Православної Церкви України

    148 Поширити
    Поширити 59 Tweet 37
  • Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь відслужив молебень у районі виконання бойових завдань в/ч А7369 та в/ч А7081 ТрО ЗСУ

    129 Поширити
    Поширити 52 Tweet 32
  • «НЕ ПОМИНАННЯ ПАТРІАРХА КИРИЛА»: МАСКУВАННЯ РПЦвУ ТА ПІДГОТОВКА ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОВОКАЦІЇ

    122 Поширити
    Поширити 49 Tweet 31
"Срібна земля"

"Срібна Земля" – незалежна національно-патріотична та інформаційна газета Закарпаття.

Головною метою є висвітлення подій із життя Закарпатського краю, України, та світу, публікації соціально-політичних, національно-патріотичних, історично-краєзнавчих, комерційно-економічних, освітньо-просвітницьких та духовно-релегійних матеріалів.

Недавні записи

  • В Карпатському університеті імені Августина Волошина завдяки співпраці з RotaryInternational відкрито комп’ютерний кабінет вільного доступу для вимушено переміщених осіб та студентів (ФОТО + ВІДЕО)
  • В Карпатському університеті імені Августина Волошина відбулося засідання Ради студентського самоврядування
  • Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь взяв участь у відкритті ХVII Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Учитель року предметів духовно-морального спрямування – 2023» та благословив його учасників
  • Президент КаУ ім. Августина Волошина єпископ Віктор Бедь провів зустріч із військовослужбовцем ієреєм Миколою Березенюком, військовим капеланом 95-тої ОДШБр та студентом-богословом університету

Категорії новин

© 2021 Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"

No Result
View All Result
  • Головна
  • Закарпаття
    • Регіональна влада
    • Політичні партії в регіоні
    • Суспільне життя
    • Туризм та реакріація
    • Національні меншини
    • Міжнародне співробітництво
  • Україна
    • Державна влада
    • Збройні сили України
    • Політичні партії
    • Громадянське суспільство
    • Корупція
    • Російсько-українська війна
    • Медицина
    • Здоров’я
    • Екологія
    • Україна і світ
    • COVID-19 та виклики
  • Світ
    • Міжнародна політика
    • США – Україна
    • Євросоюз – Україна
    • ООН
    • Міжнародні кофлікти
    • Міжнародні відносини
    • Світова екологія
    • Вірусологія
    • Світові катастрофи
  • Економіка
    • Світова економіка
    • Економіка України
    • Економіка Закарпаття
    • Податкова система України
    • Банки та валюта
  • Право
    • Право
    • Міжнародне право
    • Канонічне право
    • Суди та судова практика
    • Правоохоронна система
    • Служба безпеки України
    • Адвокатура
    • Нотаріат
  • Історія
    • Історія Закарпаття
    • Історія Держави Ураїни
    • Карпатська Україна
    • Закарпатська Україна
    • Закарпатська область
    • Світова історія
    • Постаті – Закарпаття
    • Постаті – Україна
    • Постаті – Світ
  • Освіта
    • Освіта
    • Вища освіта
    • Наука
      • Альманах Срібна Земля
    • ІТ-технології
  • Культура
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Культура національних меншин
    • Спорт
  • Духовність
    • Українська духовна культура
    • Держава і релігія
    • Історія Православ’я в Україні
    • ПЦУ
    • МКЄ ПЦУ
    • Міжконфесійна палітра
    • Історія церков
    • Богословська думка
    • Міжконфесійні конфлікти

© 2021 Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"

З поверненням

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Create New Account!

Fill the forms below to register

All fields are required. Вхід

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Вхід