25 листопада 2022 р., в рамках проведення ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції «Україна в умовах сучасних цивілізаційних змін», на базі Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії в м. Ужгород було проведено Міжнародний форум «AVE, SKOVORODA!», присвяченого 300-річчю з дня народження Григорія Савича Сковороди (03.12.1722 – 09.11.1794), Велета Духу і Слова, мандрівного українського просвітителя-гуманіста, мислителя, філософа, богослова, поета, педагога, музиканта, співака, духовного практика, культурно-освітнього подвижника (за програмою культурно-просвітницького проєкту «AVE, Григорій Сковорода – 300»).
Головними організаторами Форуму традиційно виступили Карпатський університет імені Августина Волошина, Ужгородська українська богословська академія, Міжнародна академія богословських наук та Управління Мукачівсько-Карпатської єпархії Православної Церкви України, за співорганізації організацій-партнерів – Національного університету «Острозька академія», Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Інституту Креативного Мислення OZCREDO (США, Нью-Йорк), Київського кооперативного інституту бізнесу і права, КЗВО «Одеська академія неперервної освіти», Одеської обласної ради Полтавська академія неперервної освіти імені М.В. Остроградського, Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, КЗ «Житомирський інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради, КЗВО «Академія культури і мистецтва» Закарпатської обласної ради, Кафедри міжнародних медіакомунікаційних і комунікативних технологій Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Кафедри педагогіки Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова, КЗ «Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д. Є. Задора» Закарпатської обласної ради, Університету сучасних знань Товариства «Знання» України, Всеукраїнського народного університету українознавства імені Григорія Сковороди, Німецько-українського наукового об’єднання імені Ю. Бойка-Блохина (ФРН, м. Мюнхен), Наукового товариство Тараса Шевченка у Словаччині, Асоціації україністів у Словаччині, Об’єднання українців у Польщі, Товариства українців «Карпати» в Респу́бліці Слове́нія (м. Любляна), Товариства Української культури в Угорщині, Кафедри історії Церкви та візантології Православного богословського факультету Пряшівського університету (Словаччина, м. Пряшів), Педагогічного музею України Національної академії педагогічних наук України, Обласного комунального закладу «Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди с. Сковородинівка Харківської області, Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка Закарпатської обласної ради, Бібліотеки Харківського міжнародного медичного університету, Публічної бібліотеки імені Г. Сковороди Чорнухинської селищної ради Полтавської області, Заслуженого академічного Закарпатського народного хору, Всеукраїнського науково-практичного журналу «Директор школи, гімназії, ліцею», Народного літературного музею Закарпаття.
Форум проводився очно та в режимі онлай з дотриманням умов військового стану.
Модераторами даного міжнародного наукового заходу виступили: професор академік Майя Артьомова, професор академік Галина Сагач та професор академік Євген Нікольський.
З вітальними словами до учасників Міжнародного форуму звернулися:
- Віктор БЕДЬ – доктор богословських наук, доктора юридичних наук, професор, народний депутат України 1-го скликання, 1 ранг державного службовця, президент Карпатського університету імені Августина Волошина, президент Міжнародної академії богословських наук, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією Православної Церкви України, військовий капелан, начальник групи цивільно-військового співробітництва 212-го окремого батальйону 101-шої окремої бригади Закарпаття територіальної оборони Збройних Сил України, майор;
- Марина ДУБ – доктор педагогічних наук, професор, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина;
- Антоніна ВЧОРАШНЯ – доктор педагогічних наук, професор, директор науково-дослідного інституту історії українських національно-визвольних змагань Карпатського університету імені Августина Волошина;
- Дарина БЛОХИН – доктор філософії та педагогіки, професор, академік, член-кореспондент Української вільної академії у США, засновниця родинного Музею-Архіву та президент Наукового центру імені академіка д-ра Юрія Бойка-Блохина в Переяславському університеті імені Г. Сковороди, лауреат Премії Фонду імені Т. Г. Шевченка (ФРН, м. Мюнхен);
- Микола МУШИНКА – Президент Наукового товариства Т.Г. Шевченка у Словаччині, голова Асоціації україністів у Словаччині, доктор філологічних наук, професор, член Міжнародної комісії з дослідження національної культури Карпат та Балкан, іноземний член-академік Національної академії наук України, іноземний Почесний член-академік Міжнародної академії богословських наук (Словацька Республіка, м. Пряшів);
- Ярослава ХОРТЯНІ – член Управи Світового Конгресу Українців та Європейського Конгресу Українців, голова Товариства Української культури в Угорщині (Республіка Угорщини, м. Будапешт);
- Мирослав СКІРКА– голова Об’єднання українців у Польщі, директор Прорами Study Tours to Poland, член правління Фонду Лідери Змін Польсько-Американського фонду свободи (Республіка Польща, м.Варшава);
- Галина САГАЧ – доктор педагогічних наук, доктор теології, доктор філософії (Словацька Республіка), професор, професор кафедри методики викладання і змісту освіти КЗВО «Одеська академія неперервної освіти» Одеської обласної ради, проректор Всеукраїнського народного університету українознавства імені Григорія Сковороди, академік чотирьох Міжнародних академій, Міжнародної академії богословських наук, Національної академії наук вищої освіти України, член правління Товариства «Знання» України, Національної спілки журналістів України, Асоціації письменників Національної спілки України, лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди (Україна, м. Київ) // Відеозапис.
Також було заслухано Музичне вітання від Комунального закладу культури
«Заслужений академічний Закарпатський народний хор». Сл. Г. Сковороди. Муз. М. Лисенка. Всякому городу – нрав і права /Всякому місту – звичай і права (Відеозапис).
Соліст Олександр Ференцик – спеціалізований баритон-контртенор, лауреат українських та міжнародних конкурсів.
Керівник оркестру – Михайло Бровді.
Художній керівник Наталія Петій-Потапчук – директорка та художня керівниця, головна диригентка Заслуженого академічного Закарпатського народногохору, кавалерка Ордену княгині Ольги (І, ІІ, ІІІ ст.), заслужена працівниця культури України, Почесна громадянка м.Ужгорода (Україна, м.Ужгород).
Відтак учасники Форуму заслухали наступні наукові доповіді та повідомлення:
Ян Шафін – доктор теології (ThDr.), доктор філософії (PhD), професор, завідувач кафедри історії Церкви та візантології Православного богословського факультету Пряшівського університету, протоієрей Православної церкви свв. Кирила і Мефодія у
м. Кошіце (Словаччина, м. Пряшів).
Отець Георгій Флоровський та Дмитро Чижевський про Григорія Сковороду.
Дарина Блохин – доктор філософії та педагогіки, професор, академік, член-кореспондент Української вільної академії у США, президент Німецько-українського наукового об’єднання імені Ю. Бойка-Блохина, засновник родинного Музею-Архіву та президент Наукового центру імені академіка д-ра Юрія Бойка-Блохина в Переяславському університеті імені Г.Сковороди, лауреат Премії Фонду імені Т. Г. Шевченка (ФРН, м. Мюнхен).
Дослідження родоводу Григорія Сковороди та його нащадків німецькими дослідниками Архівні матеріали.
Ольга Збарська – доктор наук у галузі управління людськими ресурсами (Human Services), член академії CSW, президент Інституту Креативного Мислення OZCREDO (США, Нью-Йорк)// Відеозапис.
Парадоксальність і складність філософсько-наукової картини образу Григорія Сковороди та його творчості.
Петро Приступов (Варсава) – український композитор, музикант, бард, радіожурналіст, науковець-дослідник творчої спадщини та автор музики й виконавець «Саду божественних пісень» Г.С. Сковороди у супроводі гітари, семиструнної кобзи, викладач, автор музичних посібників до навчальних дисциплін та спецкурсів «Українська та зарубіжна культура», «Історія України», «Українська література», «Релігієзнавство», «Музичне виховання», «Етика», «Естетика», автор персональних сторінок prystupov.infoua.net, Klassische Musik. Erstellt mit Wix.com., YouTube, лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди, лауреат всеукраїнських фестивалів авторської пісні «Оберіг» та «Білі вітрила», лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди (ФРН, м. Ерфурт).
Григорій Сковорода і музика: «Сад Божественних пісень».
Василь Кушерець – доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань, заслужений діяч науки і техніки України (Україна, м. Київ).
Подвижництво ідей Григорія Сковороди і сучасність.
Галина Сагач – доктор педагогічних наук, доктор теології, доктор філософії (Словацька Республіка), професор, професор кафедри методики викладання і змісту освіти КЗВО «Одеська академія неперервної освіти» Одеської обласної ради, проректор Всеукраїнського народного університету українознавства імені Григорія Сковороди, академік чотирьох Міжнародних академій, Міжнародної академії богословських наук, Національної академії наук вищої освіти України, член правління Товариства «Знання» України, Національної спілки журналістів України, Асоціації письменників Національної спілки України, лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди (Україна, м. Київ);
Володимир Мартиненко – доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри обліку, оподаткування, публічного управління та адміністрування ДЗВО «Криворізький національний університет», академік Міжнародної академії богословських наук, член-кореспондент МПА (Україна, м. Київ – м. Кривий Ріг)// Відеозапис.
Актуалізація великих ідей благословенного Григорія Сковороди в культурному просторі епохи цифровізації.
Сергій Даниленко – доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних медіакомунікацій і комунікативних технологій Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна, м. Київ);
Ніна Авер’янова – кандидат філософських наук, наукова співробітниця Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна, м. Київ);
Тетяна Воропаєва – кандидат психологічних наук, доцент, старша наукова співробітниця Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна, м. Київ);
Микола Дроботенко – інженер Лабораторії міждисциплінарних медіадосліджень інформаційної і безпекової політики та стратегічних комунікацій Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президент міжнародної благодійної організації «Фонду сприяння розвитку здібної та обдарованої молоді (Україна, м. Київ).
Сучасна українська національна ідея крізь призму творчої спадщини Григорія Сковороди.
Майя Артьомова – доктор філософських наук, професор, професорк кафедри богослов’я, філософії та гуманітарних наук, директор НДІ філософії, богослов’я та аналітики Карпатського університету імені Августина Волошина, академік Міжнародної академії богословських наук, вчений секретар Міжнародної академії богословських наук МАБН, відміник освіти України (Україна, м. Ужгород).
Життєтворча і життєдіяльна спадщина Велета Духу і Слова Григорія Сковороди.
Ігор Охріменко – доктор економічних наук, професор, академік Міжнародної академії богословських наук, ректор Київського кооперативного інституту бізнесу і права (Україна, м.Київ).
Інтерпретація духовного світу в творах Г. С. Сковороди.
Валерій Бебик – доктор політичних наук, кандидат психологічних наук, професор, професор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, професор, Ланьчжоуського університету (КНР), професор Вищої школи міжнародних відносин і соціальних комунікацій у Хелмі, почесний професор Вищої соціально-економічної школи у Варшаві (Республіка Польща), голова Всеукраїнської асоціації політичних наук, президент Film Studio «CIVILIZATION INCOGNITA», автор 8–и мультимедіа проєктів, Почесний громадянин м. Афіни (Грецька Республіка), штату Джорджія (США) (Україна, м. Київ);
Вікторія Халамендик – доктор філософських наук, професор, основна вчителька Київської вальдорфської школи «Ключі до майбутнього (Україна, м. Київ)// Відеозапис.
Григорій Сковорода: між Буддою, Іісусом та Євою (HD)ІІ.
Наталія Сербіна – кандид історичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародних медіакомунікацій і комунікативних технологій Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук, заслужена працівниця освіти України (Україна, м. Київ).
Григорій Сковорода – носій духовного коду української культури.
Любов Задорожна – кандид філософських наук, ректор КЗВО «Одеська академія неперервної освіти» Одеської обласної ради, член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук, відмінник освіти України (Україна, м.Одеса)// Відеозапис.
Одеська академія неперервної освіти – науково-просвітницький центр сковородинства.
Сергій Клепко – доктор філософських наук, доцент (Україна, м. Полтава).
Педагогіка миру в діалозі Г.С.Сковороди «Разговор, называемый Алфавит, или Букварь Мира».
Микола Букач – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітньої політики КЗВО «Одеська академія неперервної освіти» Одеської обласної ради, голова ГО «Університет третього віку», відмінник освіти України (Україна, м. Одеса)// Відеозапис.
Григорій Сковорода у боротьбі за незалежність України.
Олена Дікова-Фаворська – доктор соціологічних наук, професор, професор кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін Комунального закладу «Житомирський інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради (Україна, м. Житомир).
Моральні настанови Григорія Сковороди як опора житєстійкості в умовах війни в Україні.
Василь Омельчук – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедрою права Київського кооперативного інституту бізнесу і права, член громадських об’єднань науковців – академік Національної академії наук вищої освіти України, Міжнародної академії богословських наук, Академії адміністративно-правових наук України (Україна, м. Київ);
Тетяна Ніколаєнко – доктор юридичних наук, професор, професор кафедри Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, академік Міжнародної академії богословських наук (Україна, м. Хмельницький).
Філософія Григорія Сковороди: соціально-правовий зріз для сьогоденної України.
Петро Кралюк – український філософ, письменник, публіцист, доктор філософських наук, професор, голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія», розробник авторської концепції «Історії філософії України», лауреат міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», Всеукраїнського конкурсу «Україна. Духовні острови», Міжнародної премії імені Уласа Самчука, премій імені Миколи Гоголя «Тріумф», імені Джеймса Мейса, літературної премії імені Світочів, заслужений діяч науки і техніки України (Україна, м.Острог Рівненської області).
Перебування Григорія Сковороди в селі Стариця – важливий етап у біографії мислителя.
Ольга Виговська – кандидат педагогічних наук, доцент, директор видавництва «Всеукраїнський центр імені М. Пирогова», головний і науковий редактор Всеукраїнського науково-практичного журналу «Директор школи, гімназії, ліцею», член Національної спілки журналістів України, заслужений працівник освіти України, (Україна, м. Київ).
Слово до Українського Вчителя в контексті філософії Сковороди.
Ігор Ковровський – кандидат педагогічних наук, доктор богослов’я зі спеціальності «Православне богослов’я», вчитель іноземних мов (німецької та англійської) вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист Кагарлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 імені В. П. Дашенка Кагарлицької районної ради Київської області, методист відділу іноземних мов Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, митрофорний протоієрей, член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук, член Асоціації українських германістів, заслужений працівник освіти України (Україна, м. Кагарлик Київської області).
Християнські засади педагогічних поглядів Григорія Сковороди..
Людмила Литвинюк – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри філософії і економіки освіти Полтавської академії неперервної освіти імені М.В. Остроградського (Україна, м. Полтава).
Імператив Г. Сковороди «пізнай себе» як основа методу біографічного навчання.
Марія Баяновська – кандидат педагогічних наук, доктор філософії (PhD), доцент, завідувач кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук, відміник освіти України (Україна, м. Ужгород).
Ціннісні виховні концепти у творчості Григорія Сковороди.
Ольга Цокур – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Україна, м. Одеса).
Художньо-евристичний метод пізнання світу як основа дидактичного мислення Г. С. Сковороди.
Наталія Сербіна – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук, заслужений працівник освіти України (Україна, м. Київ).
Культура як символічний світ у працях Григорія Сковороди.
Валентина Зелінка – доцент кафедри музичного мистецтва КЗВО «Академія культури і мистецтва» Закарпатської обласної ради, заслужений працівник культури України (Україна, м. Ужгород).
Значущість творчості Григорія Сковороди в музичному мистецтві.
Василь Жуковський– доктор педагогічних наук, професор кафедри англійської мови та літератури факультету романо-германських мов, керівник Науково-дослідницької лабораторії християнської етики, психології та педагогіки Національного університету «Острозька академія», академік Міжнародної академії богословських наук, протоієрей, настоятель студентсько-викладацького храму преподобного Федора Острозького Національного університету «Острозька академія», відмінник світи України (Україна, м. Острог Рівненської області).
Педагогічні ідеї творчої спадщини Григорія Сковороди для духовно-морального виховання сучасних дітей та молоді.
Віра Мадяр-Новак – кандидат мистецтвознавства, викладач-методист Комунального закладу «Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д. Є. Задора» Закарпатської обласної ради (Україна, м. Ужгород)// Відеозапис.
Г.Сковорода – музикант: з досвідувикладання в музичномуколеджі.
Світлана Нетецька – директор Київської спеціалізованої загальноосвітньої школи імені А. С. Макаренка І–ІІІ ступеня № 47 з поглибленим вивченням іноземних мов, заслужений працівник освіти України (Україна, м. Київ).
Світ ловив його – ноосферного генія Григорію Сковороду.
Василина Хайруліна – доктор філософії у галузі педагогіки, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук, заслужений працівник освіти України ( Україна, м. Київ).
Актуалізація ідей творчої спадщини Григорія Сковороди в умовах сьогодення.
Іван Хланта – український краєзнавець, фольклорист, літературознавець, бібліограф, педагог, мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор Карпатського університету імені Августина Волошина, Ужгородської Української богословської академії, академік Академії наук вищої освіти України, член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, лауреат Всеукраїнських літературних премій імені Ярослава Мудрого, Володимира Антоновича, імені Зореслава (С.Саболи), Ірини Калинець, літературної премії імені І.Франка, Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини», обласної премії імені Дезидерія Задора, провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради (Україна, м.Ужгород).
Народна притча в системі духовних цінностей Григорія Савича Сковороди.
Марія Жабляк – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри богослов’я, філософії та гуманітарних наук, директорка науково-дослідного інституту української духовної культури Карпатського університету імені Августина Волошина, старша викладачк кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, регент хору кафедрального академічний храму апостола українського Андрія Первозванного Православної Церкви України, член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук, відміник освіти України (Україна, м. Ужгород).
Григорій Сковорода у мистецькій освіті.
Музичний спів за твором Г.Сковороди«Здолали мене рани смертоносні» (Пісня 8 «Саду божественних пісень») у виконанні хористів Марії Жабляк, Ганни Белан хору кафедрального академічний храму апостола українського Андрія Первозванного Православної церкви України.
Василь Густі – прозаїк, поет, журналіст, перекладач, завідувач «Народного літературного музею Закарпаття» філіалу художнього музею імені Йосипа Бокшая, заслужений працівник культури України, лауреат Закарпатської обласної літературної премії імені Федора Потушняка, Літературної премії імені Павла Тичини, Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава (С.Саболи), член Національної спілки письменників України (Україна, м.Ужгород).
Утвердження ідей гуманізму Григорія Сковороди у творчості Закарпатських письменних-будителів ХІХ століття ( О. Духновича, О. Павловича, О. Митрака та ін).
Наталія Мицай – директор Обласного комунального закладу «Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди» с. Сковородинівка Харківської області, заслужений працівник культури України, лауреат Харківської муніципальної премії імені Г. С. Сковороди (Україна, с. Сковородинівка Харківської області) // Відеозапис.
Григорій Сковорода – нескорений дух українства.
Михайло Белень – доктор мистецтвознавства, професор, професор Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей, академік Міжнародної академії богословських наук, голова Закарпатського обласного осередку Спілки дизайнерів України, заслужений художник України (Україна, м. Ужгород).
Духовний геній Григорій Сковороди в образотворчому мистецтві.
Ольга Папач – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри математики і методики її навчання Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (Україна, м.Одеса).
Загальнометодичні аспекти освітньої концепції Григорія Сковороди.
Галина Резніченко – старший викладач кафедри методики викладання і змісту освіти КЗВО «Одеська академія неперервної освіти» Одеської обласної ради, член Національної спілки художників України (Україна, м. Одеса).
Образ Григорія Сковороди в творах митців.
Ольга Шкиря – директор бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі (Україна, м. Переяслав Бориспільского району Київської області)// Відеозапис.
Науковий та літературний спадок Григорія Сковороди: бібліографічні розвідки.
Микола Булда – директор Публічної бібліотеки імені Г.Сковороди Чорнухинської селищної ради Полтавської області (Україна, смт. Чорнухи Полтавської області).
У пошуках Василя – брата Григорія Сковороди.
Наталія Чернишенко – завідувач бібліотеки ПВНЗ «Харківський міжнародний медичний університет» (Україна, м. Харків) // Відеозапис.
Неспійманий світом.
Олена Канюка – директор Комунального закладу «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка» Закарпатської обласної ради (Україна, м.Ужгород) // Відеозапис.
Мій Григорій Сковорода.
Марія Стойка – викладач-методист КЗВО «Академія культури і мистецтва» Закарпатської обласної ради, директор наукової бібліотеки Карпатського університету імені Августина Волошина, лауреат Закарпатської обласної премії імені Августина Волошина (Україна, м. Ужгород).
Бібліотечна Сковородіана: творча спадщина Григорія Савича Сковороди і сучасність:
Ганна Семеренко – кандидат філологічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та методик навчання української й іноземних мов педагогічного факультету Національного державного університету імені М.П. Драгоманова (Україна, м. Київ).
Здрібніло-пестлива лексика в творах Г.С.Сковороди.
Людмила Попова – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та методик навчання української й іноземних мов педагогічного факультету Національного державного університету імені М.П. Драгоманова, відміник освіти України (Україна, м. Київ)// Відеозапис.
Мовна особистість Григорія Сковороди в контексті формування трансверсальних компетентностей майбутнього педагога.
Анжела Нетребенко – викладач української мови та літератури Фахового коледжу Міжнародного гуманітарного університету м. Одеси (Україна, м. Одеса).
Філософські ідеї Григорія Сковороди у формуванні національного характеру та менталітету.
Юлія Шмалько (Юлія Тома) – викладач зарубіжної літератури, української мови та літератури Фахового коледжу Міжнародного гуманітарного університету м. Одеси (Україна, м.Одеса) // Відеозапис.
Філософська афористика Г.С. Сковороди та її використання в освітньому просторі.
Світлана Ганущин – директор Закарпатського обласного палацу дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН», відміник освіти України (Україна, м.Ужгород).
Внесок закладу позашкільної освіти в реалізацюВеликого проєкту «Сковорода – 300»: рівні виховні можливості (на матеріалах ЗО «ПАДІЮН»).
Ірина Кубишенко (Ірина Тома) – викладач української мови та літератури
Відокремленого структурного підрозділу «Одеський фаховий коледж комп’ютерних технологій Одеського державного екологічного університету» (Україна, м. Одеса).
Філософія мудрості Григорія Сковороди.
Юлія Шмалько (Юлія Тома) – викладач зарубіжної літератури, української мови та літератури Фахового коледжу Міжнародного гуманітарного університету м. Одеси (Україна, м.Одеса) // Відеозапис.
Структурні особливості афоризмів Г.С.Сковориди у перекладі В. Шевчука.
Євгеній Артюшенко – учень 11 класу ліцею №38 імені Валерія Молчанова м. Києва (Україна, м. Київ) // Відеозапис.
300-річчю від Дня народження Велета Духу і слова Г. Сковороді присвячується.
Валерія Бережна – асистент кафедри прикладної лінгвістики факультету міжнародних економічних відносин ДВНЗ «Ужгородський національний університет», консультант Центру професійного розвитку педагогічних працівників Ужгородської міської ради (природнича, мистецька та мовно-літературна галузі), координатор школи професійної адаптації молодого педагога, супервізорка (Україна, м. Ужгород).
Відстеження філософських поглядів Григорія Сковороди у контексті концепції життя української діаспори США: педагогічний аспект.
Вікторія Волошина – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки й методик навчання української та іноземних мов педагогічного факультету Національного державного університету імені М.П. Драгоманова (Україна, м. Київ).
Головне – пізнати себе, пізнати в собі справжню людину.
Віра Топіха – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та методик навчання української й іноземних мов педагогічного факультету Національного державного університету імені М.П. Драгоманова (Україна, м. Київ).
Формування мовленєвої компетентності майбутніх педагогів за філософськими ідеями Григорія Сковороди.
Марія Чабайовська – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та методик навчання української й іноземних мов педагогічного факультету Національного державного університету імені М.П. Драгоманова (Україна, м. Київ).
Педагогічні погляди Г.С. Сковороди.
Світлана Лук’янчук – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та методик навчання української й іноземних мов педагогічного факультету Національного державного університету імені М.П. Драгоманова (Україна, м. Київ).
Творча спадщина Г.С.Сковороди у контексті формування мультикультурної компетентносте майбутніх педагогів закладу вищої освіти.
Тетяна Тюльпа – кандидат педагогічних наук, доцент Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (Україна, м. Глухів Сумської області).
Морально-етичний контекст педагогічних ідей Григорія Сковороди.
Олена Степанчук – аспірант кафедри педагогіки та методик навчання української й іноземних мов педагогічного факультету Національного державного університету імені М.П. Драгоманова (Україна, м. Київ).
Українська педагогіка та поняття «академічної доброчесності» у працях Григорія Сковороди.
Анатолій Сімонік – український дизайнер, художник, викладач, фахівець з теорії та методики дизайну,провідний фахівець у галузі дизайну, співрозробник державної програми «Дизайн-освіта в Україні», член Національної спілки дизайнерів України (Україна, м. Київ).
Аналіз візуальних асоціацій поетичних звуків і слів різного біоенергетичного рівня ноосферного Григорія Сковороди.
Микола Першегуба – вчитель загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.
Інформаційно-пошуковий проект «Творча спадщинаГ. С. Сковороди» (на базі науково-методичної лабораторії мовно-літературної освіти кафедра методики викладання і змісту освіти КЗВО «Одеська академія неперервної освіти» Одеської обласної ради) (Україна, с.Куяльник Одеської області)// Відеозапис.
Микола Черкасов – студент 2 курсу магістратури зі спеціальності « Психологія»
Вінницького соціально-економічного інституту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» Україна, м. Вінниця).
Бесіда як форма вираження філософської думки просвітника Григорія Сковороди.
Тарас Хабло – студент 1-го курсу зі спеціальності Богослов’я, Ярослав Бідзіля – студент 2-го курсу зі спеціальності Фінанси, банківська справа та страхування гуманітарно-економічного факультету, Василь Павлюнинець, Дарина Дудла, Дарина Пилип, Роман Сличко – студенти 4-го курсу Ужгородського гуманітарно-економічного коледжу зі спеціальності Право Карпатського університету імені Августина Волошина (Україна, м. Ужгород).
Чого навчає нас Григорій Савич Сковорода?
Наукова керівниця: Майя Артьомова – доктор філософських наук, професор, професор кафедри богослов’я, філософії та гуманітарних наук, директор НДІ філософії, богослов’я та аналітики Карпатського університету імені Августина Волошина, академік Міжнародної академії богословських наук, вчений секретар Міжнародної академії богословських наук МАБН, відміник освіти України (Україна, м. Ужгород).
Музично-поетична композиція
«Благословенні ви, сліди Мандрівника Сковороди» (за участі науково-педагогічних працівників, студенів КЗВО «Академія культури і мистецтва» Закарпатської обласної ради) // Відеозапис.
Постановниця сценарію: Олена Надвірна– вчитель-методист зарубіжної літератури, завідувачка відділенням виховної роботи.
Поетичний монтаж:
Читці:Сергій Кожанов, Артем Хаща, Ілля Донецький, Руслан Міовканич – студенти 3 курсу зі спеціальності «Сценічне мистецтво»;
Музичний спів за творами Г.Сковороди:
– «Ой ти, пташко жовтобоко» –виконує Дарини Лисюк, студентка 2 курсу відділу музичного мистецтва за спеціальністю «Спів»;
–«Стоїть явір над водою» –виконує Вікторія Женлізняк, студентка 4 курсу відділу музичного мистецтва за спеціальністю «Спів».
Клас викладача Валентини Зелінки – доцентка кафедри музичного мистецтва,заслуженої працівниці культури України;
Концертмейстер: Надія Неймет – викладачка вищої категорії відділення хорових та музично-теоретичних дисциплін.
Презентація наукових досліджень європейських вчених (вибірково):
- Владислава Табаша – професора Академії економіки у Радомі (Польща) – дослідження «Теорії самопізнання Григорія Сковороди»;
- Вадима Воздвиженського – доктора філологічних наук, фрілансера-перекладача, дослідника спадщини Г.С. Сковороди в Угорщині – дослідження «Угорських мотивів у творчості Григорія Сковороди»;
- Марії Ґрації Бартоліні – італійської славістки і дослідниці українських ранньомодерних текстів Г.Сковороди, професорки кафедри слов’янських мов Міланського університету, першої лауреатки Міжнародної премії імені Івана Франка за монографію«Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди».
Пресслужба КаУ ім. Августина Волошина
