Астрономи виявили три раніше невідомі супутники навколо Урана і Нептуна – найвіддаленіших планет нашої Сонячної системи.
Один супутник було помічено на орбіті Урана (перше подібне відкриття за понад 20 років), інші два супутники – на орбіті Нептуна.
“Три нещодавно відкриті супутники є найслабшими, які коли-небудь були знайдені навколо цих двох планет-крижаних гігантів за допомогою наземних телескопів. Потрібна спеціальна обробка зображень, щоб виявити такі тьмяні об’єкти”, — сказав Скотт С. Шеппард, астроном з Інституту науки Карнегі.
Ці відкриття будуть корисними для місій, які можуть бути заплановані для ретельнішого дослідження Урану та Нептуна в майбутньому, що є пріоритетом для астрономів, оскільки крижані планети детально спостерігали лише за допомогою “Вояджера-2” у 1980-х роках .
Про відкриття трьох супутників 23 лютого оголосив Центр малих планет Міжнародного астрономічного союзу.
Новознайдений супутник Урана є 28-м за рахунком, який спостерігали на орбіті планети, і також, ймовірно, найменший, діаметром 8 кілометрів. Супутнику,який назвали S/2023 U1, потрібно 680 земних днів, щоб зробити один оберт навколо планети. У майбутньому крихітний супутник буде названо на честь героя Шекспіра, відповідно до традиції супутників Урана носити літературні назви.
Шеппард помітив супутник Урана в листопаді та грудні, виконуючи спостереження за допомогою телескопів Magellan в обсерваторії Лас Кампанас у Чилі. Він працював з Мариною Брозович і Бобом Джейкобсоном з Лабораторії реактивного руху NASA в Пасадені, Каліфорнія, щоб визначити орбіту супутника.
Телескопи Magellan також зіграли ключову роль у тому, щоб допомогти Шеппарду знайти яскравіший із двох нових супутників Нептуна, S/2002 N5. Телескоп Subaru, розташований на сплячому вулкані Мауна-Кеа на Гаваях, допоміг Шеппарду та його співробітникам, астроному Девіду Толену з Гавайського університету, астроному Чаду Трухільо з Університету Північної Арізони та вченому-планетологу Патрику Софії Лікавці з Кіндайського університету в Японії зосередитися на інший надзвичайно слабкий супутник Нептуна, S/2021 N1.
Обидва супутники, які доводять загальну кількість відомих природних супутників Нептуна до 18, були вперше помічені у вересні 2021 року, але потребували подальших спостережень за допомогою різних телескопів протягом останніх кількох років, щоб підтвердити їхні орбіти.
Яскравий супутник S/2002 N5 має діаметр 23 кілометри, і йому потрібно майже дев’ять років, щоб завершити орбіту Нептуна, тоді як слабкий супутник S/2021 N1 має діаметр приблизно 14 кілометрів. Для одного оберту навколо Наптуна йому знадобиться близько 27 років.
Обидва з часом отримають нові назви, які відсилають до морських богинь Нереїд із грецької міфології. Нептун був названий на честь римського бога моря, тому супутники планети названі на честь менших морських богів і німф.
Щоб знайти всі три супутники, потрібно було зробити десятки коротких п’ятихвилинних експозицій протягом трьох-чотирьох годин у різні ночі.
Вивчаючи віддалені кутові орбіти супутників, Шеппард припустив, що супутники були виведені на орбіту навколо Урана та Нептуна через гравітаційний вплив планет-гігантів незабаром після їх формування. Зовнішні супутники, що обертаються навколо всіх планет-гігантів у нашій Сонячній системі — Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна — мають схожу конфігурацію.
Цілком можливо, що деякі супутники навколо планет-гігантів є фрагментами колись більших супутників, які зіткнулися з астероїдами чи кометами й розпалися.
Розуміння того, як планети-гіганти захопили свої супутники, допомагає астрономам зібрати воєдино хаотичні перші дні нашої Сонячної системи.
Джерело: bukvy.org
