Альянс центральноєвропейських країн, який буде разом протистояти тиску Єврокомісії. А головне – разом блокувати євроінтеграційний рух України.
Про таку ініціативу оголосив політичний директор прем’єр-міністра Угорщини Балаж Орбан – довірений зовнішньополітичний радник Віктора Орбана. Але що важливо, що в такому альянсі офіційний Будапешт бачить не лише Словаччину – чий прем’єр Роберт Фіцо, хоч і підтримує Орбана, проте одночасно заявляє про підтримку вступу України до ЄС.
На додачу в цьому альянсі угорська влада бачить також і Чехію. А точніше – новий чеський уряд, який має очолити Андрей Бабіш.
Це має бути уряд від коаліції, до якої входить відверто антизахідна та антиукраїнська партія SPD (“Свобода та пряма демократія”). А головне, напередодні, 27 жовтня, президент Чехії Петр Павел доручив Бабішу формувати уряд на основі саме такої коаліції.
Тож сподівання Орбана на долучення Чехії до такого альянсу видаються небезпідставними. Принаймні, на перший погляд.
Проте варто детальніше розібратися, що відбувається у Чехії і чого чекати від нового уряду цієї країни.
Також радимо подивитися нове відео “ЄвроПравди”, де ми детально аналізуємо причини для Орбана шукати союзників проти України.
Мандат із низкою умов
“Президент Республіки очікує, що Андрей Бабіш представить уряд, який жодним чином не послабить принципи нашої демократичної держави, втілені в Конституції Чеської Республіки. Президент неодноразово згадував ці принципи у своїх промовах”, – так в офіційному пресрелізі, оприлюдненому Празьким Градом (канцелярією президента Чехії), описується зустріч Петра Павела з кандидатом на посаду прем’єра.
Так, з одного боку, Андрей Бабіш отримав мандат на формування коаліції саме з SPD та популістською партією “Автомобілісти за себе”. Про це не сказано у пресрелізі, проте Бабіш стверджує, що доповів президенту, що вже має коаліцію на 198 мандатів – саме стільки, скільки мають разом його партія ANO, SPD та “Автомобілісти”.
З іншого – мандат на формування уряду не дає гарантій, що президент внесе саме такий уряд на голосування парламенту.
Більш того, президент Павел вже озвучує декілька умов такого подання.
Перш за все, як було зазначено, нова коаліція та новий уряд не мають ставити під сумнів членство Чехії ані в ЄС, ані в НАТО. Тож про ініціативу SPD провести загальнонаціональний референдум на ці теми доведеться забути.
Друге – збереження підтримки України та неприйнятність зміни політики щодо РФ. Про це президент Чехії неодноразово робив заяви.
“Росія витратила величезні кошти на озброєння не лише за останній рік, тож ми повинні враховувати, що вона не готується до мирного майбутнього – швидше навпаки. Тому ми повинні бути достатньо сильними у військовому плані разом з нашими союзниками, щоб вчасно стримати Росію та будь-якого іншого потенційного агресора від їхніх намірів”, – заявив президент у своїй нещодавній промові на честь святкування Дня незалежності 28 жовтня.
Ще одна умова Павела – відповідність всіх міністрів принципам доброчесності. “Президент готовий провести переговори з кандидатами від політичних партій на посади членів уряду та детально обговорити їхні пріоритети та позиції”, – йдеться у пресрелізі.
Ця вимога вже може стати непростим випробуванням для нової коаліції, про що мова піде далі.
І нарешті – під питанням і призначення самого Бабіша на посаду прем’єра. Перешкодою стає стара кримінальна справа, в якій лідера ANO звинувачують у шахрайських діях із субсидіями ЄС.
Президент вимагає від Бабіша гарантій, що його призначення на посаду голови уряду не створить конфлікту інтересів. Тобто – що він на прем’єрській посаді не буде втручатися у перебіг цієї справи.
Виглядає так, що Петр Павел старанно намагається уникати звинувачень в упередженості. Він готовий дати шанс будь-якій коаліції, але потім вимагатиме від неї дотримання своїх вимог.
Міністри скандальні та технічні
29 жовтня три партії нової коаліції заявили про узгодження коаліційної угоди та намір підписати її 3 листопада – в перший день роботи нового парламенту.
Втім, у коаліції уточнюють, що наразі кандидати на посади міністрів ще узгоджуються, а відповідно, про швидке призначення нового уряду наразі не йдеться. В партії ANO взагалі сподіваються, що новий уряд буде затверджений в середині грудня.
Натомість коаліція вже узгодила кандидатури керівництва парламенту – їх призначення не вимагає узгодження з президентом, а також поділила парламентські комітети.
Як і очікувалося, посада спікера парламенту відійде лідеру SPD Томіо Окамурі.
І це, напевно, найнеприємніше для України призначення. На посаді спікера Окамура має всі можливості робити скандальні заяви, звинувачувати в усіх бідах Україну, торпедувати відносини Чехії з ЄС та НАТО.
Щоправда – без якихось наслідків. Адже фактично в обмін на цю посаду SPD відмовляється від впливу на уряд.
Тобто формально праворадикали мають свою квоту – три міністерські портфелі. На них партія планує висунути позапартійних фахівців. Проте члени партії визнають, що прізвища цих кандидатів вони дізнаються із ЗМІ.
А за даними чеських медіа, в обмін на посаду спікера для Окамури в SPD довірили набір міністрів за своєю квотою Бабішу. А той обирає тих кандидатів, які не матимуть претензій з боку президента.
Зокрема, як вважається, на вкрай важливу для України посаду міністра оборони планується призначити генерала Яроміра Зуна, який претендував на посаду голови Генерального штабу, а програвши цю боротьбу – поїхав військовим аташе до Пекіна.
Інша справа – “Автомобілісти”. Вони мають отримати посаду віцеспікера та два міністерські портфелі.
І саме тут полягає найбільша інтрига коаліційних переговорів.
Вона пов’язана з Філіпом Туреком – почесним головою партії, якого висувають на пост глави МЗС.
Втім, відразу після оголошення про цю номінацію виник гучний скандал – у ЗМІ потрапили скриншоти старих постів Турека у Facebook, видалені на початку його політичної кар’єри.
У видалених дописах Турек хвалив Гітлера та Муссоліні, робив расистські та гомофобні заяви. Як наслідок, президент Павел вже оголосив, що не подасть до парламенту уряд із таким міністром. І це наразі – найсильніший виклик для Бабіша.
Саме тому найбільшою інтригою було те, хто отримає посаду віцеспікера від “Автомобілістів”. Якщо Турек – це означає, що Бабішу вдалося владнати цю проблему, а на посаду МЗС буде делеговано когось більш прийнятного.
Втім, ці сподівання розвіялися – на посаду віцеспікера автомобільна партія делегувала Їржі Бартака.
Більш того, найменший учасник коаліції продовжує наполягати, що пост головного дипломата має зайняти саме Турек і ніхто інший.
І поки Бабіш не вирішить цю проблему, він не має шансів на затвердження свого уряду.
“План Б” для Бабіша
Новий парламент, скоріш за все, почне свою роботу зі скандалів.
Опозиція планує нагадати Бабішу про його передвиборчу обіцянку за будь-яких обставин не створювати альянс із SPD. Проти призначення Окамури спікером планується провести мітинг під парламентом.
А на додачу – триває збір підписів до президента із закликом не давати згоду на створення уряду з ультраправими.
В такій ситуації нинішня коаліція вже навіть до старту її роботи починає виглядати як дуже проблемна.
Виникає зустрічне запитання: а чи може Бабіш відмовитися від такої коаліції?
Наприклад, створити уряд меншості та залучати в опозиції голоси за свої ініціативи. Такий сценарій цілком можливий, більш того, багато політологів припускають, що за деякий час Бабіш обере саме його.
Але є один нюанс – зараз Бабішу вкрай важливе від коаліції одне голосування. Йдеться про вже згадану кримінальну справу, в якій фігурує кандидат у прем’єри. Ця справа перебуває на фінальній стадії і вже у найближчі місяці чи навіть тижні прокуратура може звернутися до парламенту із запитом про позбавлення Бабіша імунітету.
А відповідно, лідеру ANO вкрай потрібна парламентська більшість просто зараз, щоб гарантувати, що цей запит прокуратури не буде задоволений. А вже потім потреба у коаліції різко знизиться.
Такі розклади дають усі підстави сподіватися, що противники України не матимуть істотного впливу на дії нового уряду Чехії. А сам Бабіш буде вимушений оглядатися як на позицію президента Павела, так і на думку ЄС, а разом – і на настрої чеського суспільства.
І це – відповідь на плани Орбана залучити Чехію в “антиукраїнський альянс”. І відповідь ця явно не та, на яку сподівається угорський прем’єр.
Автор: Юрій Панченко,
редактор “Європейської правди”
Джерело:eurointegration
