Другий апеляційний адміністративний суд скасував штраф у 25 500 грн, накладений територіальним центром комплектування на військовозобов’язаного за нібито відмову від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Суд дійшов висновку, що особи, які мають чинну відстрочку від призову або перебувають у процесі її оформлення (зокрема бронювання), не підлягають направленню на медичний огляд, а також що орган ТЦК порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Обставини справи №643/12121/25
Військовозобов’язаний звернувся до суду з вимогою скасувати постанову ТЦК про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Підставою для штрафу стала зафіксована відмова від проходження ВЛК у квітні 2025 року в умовах воєнного стану.
ТЦК вважав, що позивач порушив вимоги законодавства про мобілізацію, оскільки не прибув для медичного огляду за повісткою. Суд першої інстанції підтримав цю позицію і відмовив у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивач зазначив, що на момент виклику мав чинну відстрочку від мобілізації (бронювання), підтверджену даними з електронного військово-облікового документа (Резерв+), а отже не підлягав направленню на ВЛК. Крім того, він указав на процесуальні порушення під час розгляду адміністративної справи, зокрема — неналежне повідомлення про зміну дати її розгляду.
Правова оцінка апеляційного суду
Колегія суддів детально проаналізувала норми законодавства про військовий обов’язок, мобілізацію та адміністративну відповідальність і дійшла двох ключових висновків.
1. Направлення на ВЛК за наявності відстрочки є протиправним
Суд звернув увагу на пункт 63 Порядку проведення призову під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560. Ця норма прямо передбачає, що: військовозобов’язані, у яких строк дії відстрочки від призову не завершився, на медичний огляд не направляються, за винятком випадків добровільного бажання або укладення контракту.
Отже, апеляційний суд зробив узагальнений висновок: військовозобов’язані з чинною відстрочкою, а також ті, хто перебуває у процесі її оформлення (зокрема бронювання), не підлягають направленню на ВЛК.
Цю обставину посадові особи ТЦК не перевірили та не врахували, хоча вона мала вирішальне значення для оцінки правомірності їхніх дій.
2. Порушено процедуру розгляду справи про адмінправопорушення
Другим самостійним аргументом для скасування штрафу стало порушення процесуальних гарантій, передбачених КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено одну дату розгляду справи, однак фактично її перенесли на інший день. При цьому ТЦК не надав доказів, що позивача належним чином повідомили про зміну дати розгляду — ані під підпис, ані поштовим відправленням.
Апеляційний суд наголосив: за таких умов порушено право особи на участь у розгляді справи, передбачене статтею 268 КУпАП, а обов’язок довести правомірність своїх дій покладається саме на орган публічної влади.
Висновок суду
Оскільки ТЦК не довів, що позивач підлягав направленню на ВЛК; не підтвердив належного повідомлення про розгляд справи; не встановив наявності події та складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд визнав постанову про накладення штрафу протиправною.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито за відсутністю події і складу правопорушення.
Другий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу, скасував рішення суду першої інстанції, скасував постанову ТЦК про штраф у 25 500 грн, закрив справу про адміністративне правопорушення, стягнув із ТЦК на користь позивача 1514 грн судового збору.
Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Джерело:sud.ua
