23
травня минає 83 роки, як у Роттердамі вчинено смертельний напад на першого Голову ОУН полковника Євгена Коновальця.
Лідер українських націоналістів загинув у результаті добре спланованої спецоперації НКВД, якою безпосередньо керував Сталін.
Здавалося б, крапки над “і” розставлено: замовник і вбивця відомі. Ще одну трагічну сторінку історії можна перегорнути?
Але робити це зарано.
Могила Коновальця залишається у Роттердамі і має статус тимчасової, оскільки вважалося, що у майбутньому він має бути похований на рідній землі. Тому технічно влаштована так, що при потребі труну легко можна вийняти.
У незалежній Україні, за яку Коновалець боровся у лавах січових стрільців, армії УНР, а згодом УВО і ОУН, йому, на жаль, місця не має.
Є.Коновалець завжди сприймався як загальнонаціональний лідер. Подивіться на фото і відео часів Центральної Ради. Поруч із Михайлом Грушевським, Симоном Петлюрою, іншими керманичами УНР завжди присутній Євген Коновалець. На той час він був одним із тих, з ким символізувалася Українська держава,належав до її керівництва, зокрема військової еліти.
Коновальця на «задній план» відсували тільки з однієї причини. Після краху УНР він очолив УВО, а згодом ОУН. Страх бути звинуваченим у «націоналізмі», як не дивно, живе ще у багатьох головах.
Єдиним гідним місцем, де може бути могила Коновальця, є столиця України – Київ. Вважаю, що Київ готовий прийняти Коновальця і не тільки його, але й інших героїв, могили яких зберігаються на чужині.
У Національному пантеоні героїв, без сумніву, почесне місце належатиме Євгенові Коновальцю.
Євген Коновалець не належить якійсь партії, групі чи організації. Він належить українському народу, який неодмінно подбає про його належне і гідне вшанування.
ADVERTISEMENT
Тестовий комент