У Харкові понад сімдесят чоловіків отримали законне бронювання від мобілізації як “учителі”. Жоден з них не провів і хвилини уроку для школярів.
На Одещині на комунальному підприємстві, яке розчищає завали після обстрілів, фіктивно оформили 90 людей і нарахували їм майже 15 млн грн зарплати. Частина цих “працівників” отримала ще й відстрочку від призову.
Це лише два епізоди, про які повідомляла “Українська правда” за останні місяці. Якщо уважно придивитися до таких історій, то можна помітити спільну рису: майже завжди в центрі схеми – державне або комунальне підприємство, установа чи заклад.
Система бронювання породила новий вид корупції. Якщо раніше заробляли на продажу держмайна чи закупівлях за завищеними цінами, то тепер торгують посадами в організаціях, які керівникам довірили держава або громада.
Аби оцінити масштаб цього явища, ЕП проаналізувала Єдиний державний реєстр судових рішень. З вересня 2024 року, коли система бронювання через “Дію” запрацювала в усій країні, у реєстрі зафіксовано понад 1 150 кримінальних справ, де йдеться про фіктивне працевлаштування.
У 292 випадках вдалося встановити конкретну юридичну особу (хоча і не завжди з назвою, яку іноді суд анонімізує), посадові особи якої планували або пропонували послуги працевлаштування заради бронювання.
Отримати право на бронювання може не будь-яка компанія. Для цього підприємство повинне мати статус критично важливого, працювати на оборонно-промисловий комплекс або забезпечувати потреби Збройних Сил і відповідати низці галузевих чи регіональних критеріїв. Після цього компанія може забронювати від 50% до 100% свого військовозобов’язаного персоналу.
За підрахунками ЕП, у майже половині справ, у яких вдалося встановити юридичну особу фіктивного роботодавця, ідеться про державні чи комунальні підприємства або акціонерні товариства з державною часткою.
Шкода від фіктивного працевлаштування на ці підприємства подвійна. Такі “працівники” часто існують лише на папері та отримують не тільки відстрочку від мобілізації, а й зарплату коштом платників податків.
Показові не лише самі кримінальні провадження, а й те, чим вони завершуються в судах.
Заступник начальника локомотивного депо “Мукачево” “Укрзалізниці” оформляв на роботу людей, які жодного разу не з’являлися на підприємстві. Суд визнав його винним і призначив п’ять років позбавлення волі умовно, а також штраф за епізод з хабарем.
В іншій справі двоє обвинувачених, один з яких є громадянином РФ, продавали за 950 дол. місця в штаті комунального водоканалу в Балті Одеської області. Людину реєстрували за місцевою адресою, там же ставили на облік у ТЦК і оформляли на посаду. Покарання – штраф по 76,5 тис. грн кожному організатору.
Директор ТОВ “Центррезервуар сервіс” зареєстрував окрему юридичну особу – Київський ліцей будівельно-монтажних технологій. Установа існувала лише на папері. За даними слідства, директор видавав фіктивні накази про прийняття на педагогічні посади за 800 дол. Суд визнав його винним у перешкоджанні діяльності Збройних Сил і призначив п’ять років позбавлення волі умовно з іспитовим строком на два роки.
Ці приклади – не виняток, а правило. Серед відібраних проваджень у 45 випадках є вироки. Усі – обвинувальні, але жоден із засуджених не вийшов із зали суду в наручниках. 21 отримав умовне позбавлення або обмеження волі з іспитовим строком, решта – покарання без ув’язнення: штраф або громадські роботи.
ЕП вже описувала цю закономірність на прикладі контрабанди та інших економічних злочинів: провадження відкривають сотнями, до суду доходять одиниці, а реальне ув’язнення не отримує ніхто.
Схеми з фіктивним бронюванням повторюють цей сценарій. Кивати на суд у цьому випадку не варто. Більшість вироків – результат угод із слідством: обвинувачений визнає вину, прокуратура отримує закриту справу із статистикою, суд призначає іспитовий термін.
Понад тисячу справ – лише верхівка айсберга. Поки детективи НАБУ розслідували відому схему з київськими земельними ділянками в межах операції “Чисте місто” (пов’язана з неформальною групою, яку, за даними слідства, очолював колишній депутат Київради та бізнесмен Денис Комарницький), прослуховування зафіксувало ще один паралельний сюжет.
Організатори давали вказівки скласти списки людей для фіктивного оформлення й отримання бронювання для захисту від мобілізації та для виїзду за кордон: “Лєночка, так, звітую. Забрала документи… Ми там зараз пишемо заяви, там на посаду… Усіх шістьох уже оформили”.
Судді не деталізували, де планували оформити цю шістку, але, імовірно, ідеться про одне з київських комунальних підприємств.
Джерело:epravda.com
