“Ми станемо однією з небагатьох країн, які йдуть проти течії… Це істотно підірве довіру до Чеської Республіки не лише в очах наших союзників, а й в очах України”.
Заяву, що містить такий песимістичний прогноз, озвучив днями президент Чехії Петр Павел. Причина – проєкт державного бюджету на 2026 рік, який парламент має прийняти у третьому читанні вже наступного тижня (через парламентські вибори та зміну влади Чехія наразі живе без головного фінансового документа).
А точніше, обурення президента викликали плани коаліції суттєво обмежити видатки на оборону. У порівнянні з попередньою редакцією держбюджету, розробленого попереднім урядом, ці видатки мають скоротитися на суму, яка, за різними підрахунками, складе від 0,9 до 2,1 млрд євро.
А головне, реальна частка військових витрат Чехії може впасти до 1,8% ВВП.
І це навіть менше за попередній мінімум, узгоджений країнами НАТО, який минулого року переглянули в бік збільшення.
А відповідно, Чехія ризикує увійти у гострий конфлікт як із керівництвом Альянсу, так і особисто з президентом США Дональдом Трампом, який вкрай гостро реагує на будь-які спроби європейських союзників заощадити на обороні.
Навіщо прем’єр Чехії Андрей Бабіш йде на такий конфлікт? І якими можуть бути його наслідки?
Безпека? Не на часі!
“Наш пріоритет – здоров’я наших громадян, щоб вони жили довгим життям”, – так новий чеський прем’єр-міністр Андрей Бабіша пояснив рішення свого уряду відмовитися від збільшення оборонних витрат.
Він також остаточно підтвердив, що уряд “безперечно” не буде збільшувати оборонні витрати до запланованого показника 3,5%.
Попередній уряд Петра Фіали планував досягти цього рівня до 2023 року. Тому в початковому проєкті держбюджету були закладені оборонні витрати на рівні 2,35% від ВВП.
Суто формально в новій бюджетній версії цей показник планується урізати до 2,1% від ВВП. Це менше від планів попереднього уряду, але принаймні більше, аніж було заплановано у бюджеті на минулий рік.
Втім, тут є певна маніпуляція. В розробленому урядом Бабіша держбюджеті-2026 до оборонних витрат планується віднести низку інфраструктурних проєктів, насамперед завершення будівництва автомагістралі D11, яка має з’єднати Прагу з польським кордоном.
Чехія – не перша країна, що намагалася таким чином “роздути” військові витрати.
Аби хоча б формально відповідати вимогам НАТО, Італія намагалася віднести до військових видатків фінансування будівництва мосту до Сицилії. Проте в Альянсі вкрай різко відреагували на цю спробу – і Рим був змушений переглядати свої фінансові плани.
Тож є всі підстави вважати, що і бюджетний фінт Праги не зустріне підтримки НАТО. При цьому у проєкті держбюджету на інфраструктурні проєкти планується спрямувати 0,34% від ВВП (1,2 млрд євро).
Тобто без урахування цих витрат оборонний бюджет Чехії складатиме лише 1,8% від ВВП – що навіть менше за попередній цільовий показник НАТО.
В уряді стверджують, що таке скорочення не призведе до послаблення обороноздатності Чехії. “Безпеку держави не можна вимірювати відсотками ВВП, а лише фактичними оборонними можливостями”, – стверджує чеський міністр оборони Яромир Зуна.
При цьому міністр оборони визнає, що хоча всі контракти у військовій сфері залишаються чинними, їхнє фінансування може бути відкладене. А отже, на невизначене майбутнє відкладаються й деякі плани з посилення обороноздатності Чехії.
Насамперед під питанням своєчасне виконання зафіксованого зобов’язання Чехії до кінця року створити нову важку механізовану бригаду, озброєну танками Leopard 2A8 та бойовими машинами піхоти CV90.
Виклик для всього Альянсу
“Щоб громадяни жили довго, ми повинні перш за все дбати про свою безпеку. Держава повинна це забезпечити. Якщо ми не будемо жити безпечно, здоров’я, ймовірно, не допоможе нам жити довго”, – так на заяву Бабіша відреагував експрем’єр Петр Фіала, назвавши підхід нинішнього уряду “егоїзмом щодо союзників”.
Так само скорочення оборонних витрат вважає “безвідповідальним” і чинний президент Чехії Петр Павел. Щоправда, він також заявив, що не планує накладати вето на закон про держбюджет.
Проте залишається відкритим питання:
чи буде НАТО толерувати таку “заощадливість” нового чеського уряду?
Наразі скандальні заяви Бабіша відійшли на другий план через війну з Іраном. Але немає сумнівів, що незабаром – наприклад, після остаточного схвалення держбюджету – ця тема знову стане актуальною.
Наразі відомо, що скорочення оборонних видатків стало темою розмови Бабіша з послом США у Чехії Ніколасом Мерріком.
За даними чеських ЗМІ, посол США запропонував збільшити оборонні видатки за рахунок внеску до програми PURL, яка фінансуватиме закупівлю зброї для України. Однак Бабіш відкидає цю ідею.
Замість цього в уряді Чехії прагнуть добитися річної відстрочки виконання зобов’язань перед НАТО.
Цю пропозицію намагається лобіювати голова МЗС Петр Мацінка, який минулого тижня вирушив до США. “Нам довелося скоротити витрати, не лише в обороні… Якби ми цього не зробили, нам довелося б припинити фінансування системи охорони здоров’я та соціальної системи”, – заявляв у цій поїздці журналістам глава чеської дипломатії.
Однак про якісь успіхи місії Мацінки наразі не відомо. І це не дивно.
Складно уявити, що НАТО погодиться на таку пропозицію, оскільки це створить вкрай небезпечний прецедент, коли новий уряд вимагатиме перегляду зобов’язань своїх попередників.
Тим більше, такі дії Праги створюють ризики для всієї Європи – президент США Дональд Трамп вкрай болюче реагує на невиконання союзниками своїх зобов’язань. В тому числі – погрожуючи відмовитися від виконання Сполученими Штатами своїх зобов’язань перед європейцями.
Варто додати ще один аргумент, чому ідея “чеського Трампа” – а саме так намагається позиціонувати себе Андрей Бабіш – не має шансів на реалізацію.
Уряд Чехії мотивує необхідність річного відтермінування поганим станом економіки,
тим самим перекидаючи провину на попередників.
Та цей аргумент не виглядає правдивим: спад ВВП Чехії фіксувався лише 2023 року і був мінімальним (на 0,1%). Натомість за результатом 2024 року економіка повернулася до зростання (на 1%), а за підсумками 2025 року цей показник, за різними розрахунками, має скласти від 2,3% до 2,8%.
І хоча Єврокомісія прогнозує, що у 2026 році темпи зростання чеської економіки дещо сповільняться (до 1,9%), це явно не той показник, який дозволяє говорити про неможливість виконання зобов’язань перед НАТО.
А отже, дії “чеського Трампа” можуть призвести до дуже гучного скандалу, а не виключено, що й до погроз та тиску “Трампа американського”.
Рейтинг передусім
То навіщо Андрей Бабіш йде на такий ризик?
Щоб дати відповідь на це питання, варто уточнити, що розроблений його урядом проєкт держбюджету-2026 виглядає дуже відмінним від попередньої редакції.
Попри заплановане скорочення витрат на оборону, а також урізання на 10% урядових витрат, дефіцит держбюджету планується збільшити майже на 1 млрд євро. Він має досягти 310 млрд крон (12,8 млрд євро), що зробить його одним з найбільших в історії Чехії.
Причина цього – рекордне збільшення соціальних витрат, що було ключовою передвиборчою обіцянкою Андрея Бабіша.
“На проєкти транспортної інфраструктури бракувало 37 мільярдів (чеських крон. – Ред.). Ми це вирішили, знайшли 26 мільярдів. Ми домовилися з профспілковими діячами про підвищення заробітної плати на 9–13%. Також цього року ціни на енергоносії будуть знижені на 10%”, – так прем’єр описує закладені в нову редакцію держбюджету соціальні ініціативи.
Виконання цих обіцянок – ключовий виклик, що зараз стоїть перед Бабішем.
Саме через включення всіх цих норм до проєкту держбюджету соціологи фіксують збереження рейтингів його партії ANO. Зокрема, відповідно до результатів опитування агенції PolitPro, станом на 1 березня рівень підтримки партії Бабіша становить 34,6% – що фактично відповідає результату партії ANO на минулорічних виборах (34,5%).
Натомість рейтинги інших учасників коаліції суттєво просіли. Так, зараз лише 6,8% виборців готові віддати голоси за проросійську та ультраправу партію SPD (на виборах вона здобула 7,8%). А рейтинг партії “Автомобілісти за себе” через численні скандали впав до 4,9%, що навіть нижче прохідного бар’єра, тоді як на виборах вони сенсаційно здобули підтримку 6,8% виборців.
Останнє має значення через очікування наведення Бабішем порядку в коаліції.
Наразі виглядає так, що голова уряду не має достатнього впливу на коаліційних партнерів, проте вже незабаром він отримає можливість навести лад у коаліції, не боячись погрожувати достроковими виборами. Детальніше про це “ЄвроПравда” писала у статті “Президент не дозволить себе шантажувати”.
І тут високий рейтинг партії ANO має стати вагомим аргументом тиску Бабіша на партнерів.
Саме тому очільник чеського уряду йде на дуже ризикований крок, підставляючись під критику НАТО та США.
Зрештою, навіть якщо йому доведеться йти на поступки Альянсу, виборці мають запам’ятати – голова уряду до останнього відстоював соціально спрямований бюджет.
Саме ці аргументи виглядають для Бабіша більш вагомими, аніж відносини із союзниками та реальна обороноздатність Чехії.
Автор: Юрій Панченко,
редактор “Європейської правди”
Джерело:eurointegration
