Для початку треба відразу зазначити, що абсолютна більшість греко-католиків Закарпаття – це українські патріоти, які завжди стояли на державницьких позиціях та активно розбудовують українську державу, культуру та освіту в нашому краї, підтримують нашу армію та воюють в її лавах із споконвічним ворогом української нації – московією.
Зараз серед прихожан Мукачівської греко-католицької єпархії часто ідуть розмови про незрозумілі для них події в їхній церкві.
Треба визнати, що на Мукачівську єпархію має великий вплив Угорщина та Словаччина, деякі священники толерантно відносяться до політичного русинства, що не може відбуватися без відома керівництва єпархії.
Чому МГКЄ перестала боротися за свої храми, які були «віджаті» у них комуністами в 40-х роках ХХ століття?
Ще декілька років тому закарпатські греко-католики активно проводили інформаційну роботу в ЗМІ, де висвітлювали злочини комуністичного режиму щодо греко-католицької спільноти та показували крадені храми, які після заборони Мукачівської греко-католицької єпархії передали у московський патріархат, де більшість з них і досі перебувають. На думку вірян є таємні домовленості між керівництвом МГКЄ та московським патріархатом.
МГКЄ не хоче об’єднюватися з Українською греко-католицькою церквою. Чому?
В 2018 році, коли Православна церква України отримала Томос, багато хто з духовенства, як УГКЦ, так і МГКЄ взагалі почали мріяти про єдину українську церкву, тобто греко-католики не відхиляли думки про об’єднання всіх українських церков у одну єдину, що звісно було б корисно для всього українського суспільства у всіх сферах життя. В цей час багато хто з представників Мукачівської греко-католицької єпархії бачив початок цього складного процесу в утворенні єдиної Української церкви, в першу чергу об’єднати українських греко-католиків, але вони піддалися масовому цькуванню від керівництва МГКЄ, місцевих проугорських політиків та псевдонауковців.
МГКЄ та політичні русини!
На початку 90-х років ХХ століття фсб створило на Закарпатті неосепаратистський рух політичних русинів, так званих прихильників «республіки підкарпатської русі», і треба визнати, що на початку свого створення «русини»-сепаратисти в духовному плані робили ставку на московський патріархат. Хорошим прикладом цього є робота священника мп з Ужгорода Дмитра Сидора, який в 2008 році разом з іншими маргіналами оголосили про створення республіки «підкарпатська русь», за що згодом він отримав умовний строк за сепаратизм, а вже в 2023 році даного персонажа знову судять вже за розпалювання міжконфесійної ворожнечі.
За останні роки «русини» все активніше співпрацюють з представниками греко-католицької громади, яку ще зовсім недавно називали уніатами та зрадниками, а псевдоісторики все частіше запускають ІПСО, що МГКЄ – це русинська церква, а не українська.
Нагадаємо, нещодавно ми повідомляли про перехід священика МГКЄ Василя Мандзюка з Міжгір’я в Мукачівсько-Карпатську єпархію ПЦУ, який з 2014 року був військовим капеланом ДУК ПС та УДА.
Як стверджує святий отець, основною причиною його переходу були постійні конфлікти з керівництвом МГКЄ та його цькування через проукраїнську позицію священника.
Газета “Срібна Земля”,
Олександр ТИВОДАР
