Ви замислювалися колись, чому церква, що називається християнською, порушує заповіти Христа про прощення ворогів своїх? Чому патріарх Кирил Гундяєв благословляє загарбницьку війну і не бачить у цьому протиріччя заповідям Ісуса? Уявний парадокс миттєво розв’язується, варто лише пригадати взаємини Московської православної церкви з державою.
Хоча московська державність бере початок у Золотій Орді, в релігійній політиці правителі Росії дотримувалися візантійського принципу симфонії. Тобто, в ідеалі влада і церква повинні взаємодіяти в гармонії, але в реалі патріарх корився імператору.
До панування держави над церквою прагнула будь-яка московська влада. Пригадаємо скасування патріархії Петром I чи тотальне вербування КГБ священиків у сані від єпископа та вище.
Панівний на РФ режим шанує традицію ― церква прислуговує державі. Це не голослівне твердження. Залежність наочно виявилася у політиці «вертикалізації» ― церковної копії зміцнення владної вертикалі Путіна.
Започатковані у 2009 році гундяєвські реформи посилили централізацію церковної влади, контроль над кліром та гноблення незгодних. Вертикалізація сприяє виконанню поставлених мирською владою завдань, в обмін на щедру винагороду.
Патріарха охороняє державна служба, уряд офіційно дарує церкві елітну нерухомість, держбюджет оплачує мільярдами рублів будівництво храмів, церковні проекти тощо.
За такі щедрі дарунки церква платить підтримкою політики РФ, з війною проти України включно.
 |
| Ілюстрація до статті Є. Холмогорова “Атомное православие” |
У 2007 році Путін назвав ядерну зброю та православ’я «двумя столпами российского общества», які гарантують зовнішню безпеку та моральне здоров’я країни. Точніше варто їх назвати союзом грубої та м’якої сили московського агресивного імперіалізму.
Ще за Єльцина патріархія створила Синодальний відділ із взаємодії зі збройними силами та правоохоронними органами. Згодом його керівник протоієрей Димитрій Смирнов підтримав агресію РФ проти України.
З військових капеланів створили підрозділ Міноборони РФ у структурі РПЦ. При церковно-парафіяльних школах працюють військово-патріотичні клуби. Священики Московського патріархату освячують зброю та благословляють московське військо вбивати українців.
Керівники церкви підтримують урядовий культ перемоги. Навіть щаблі Головного храму Збройних сил Російської Федерації відлиті з переплавлених траків танків ІІІ Рейху.
 |
| Путін ознайомлюється з проектом Головного храму ВС РФ |
Прихильність до московського православ’я розцінюється державою і церквою, як приналежність до «русского мира». Поруч з ототожненням Росії з імперією, православ’я становить основу ідентичності «русских». Росія вважається гегемоном «православної цивілізації», а РПЦ ― її «національним лідером». Православний фундаменталізм охоче виконує роль «мягкой силы» «русского мира» в інформаційній війні.
У проповідях патріарх Кирил неодноразово наголошував, що все населення колишнього СССР ― єдиний народ зі спільним релігійним походженням.
В операції з анексії Криму разом із армією РФ брали участь священики РПЦ. З політичних міркувань Кирил 5 років ніяк не висловлював офіційної позиції церкви щодо захоплення чужої території, і не відвідував півострів.
Московське православ’я використало невизначеність для легалізації РПЦ явочним порядком. Хоча формально єпархії залишалися в підпорядкуванні УПЦ МП, у всіх документах вони називали себе «Московським патріархатом». 2015 року московський патріархат в Україні офіційно передав РПЦ дві кримські єпархії.
 |
| Митрополит Феодосійський і Керченський УПЦ МП Платон освячує московську зенітно ракетну систему С-400 “Триумф” |
Захист інтересів московського православ’я Путін використав як один з приводів для повномасштабного вторгнення в Україну. Через тиждень після початку навали патріарх Кирил закликав до миру, не засуджуючи агресію РФ. Навпаки, він її виправдовував закликами захистити те, що 8 років знищували на Донбасі ті, «кто претендует на мировую власть».
Незабаром московський патріарх заявив, що не РФ, а третя сторона розпалила конфлікт у близькій та рідній Україні, яка перебуває під владою ворожих московському народові ідей. Він назвав війну результатом геополітики та дій «антиросійських» сил, що сіють розбрат між братніми народами Росії та України, які «по сути, один, русский народ».
Предстоятель РПЦ передав генералу Віктору Золотову Августовську ікону Божої Матері, щоб її образ надихав росгвардійців на захист Вітчизни в загарбницькій війні. Головнокомандувач Росгвардії пообіцяв, що бійці, натхненні іконою, переможуть «нацистов», котрі ховаються за спинами «стариков, женщин, детей».
На початку квітня Гундяєв похвалив московських військових і заявив, що в їх руках доля Росії. У відповідь на факти злочинів армії РФ у Бучі патріарх назвав московитів миролюбними та скромними захисниками своєї оселі. Трохи пізніше пролунав заклик Гундяєва «сплотиться вокруг Москвы», тобто підтримати її політику. Патріарх призначив протоієрея Дмитра Василенкова головним військовим священиком у зоні бойових дій в Україні.
Лідера наслідують підлеглі. Війну підтримав і виправдав митрополит Володимирський та Суздальський Тихон Ємельянов, а протоієрей Андрій Ткачов заявив, що «русский мир противостоит экзистенциальному злу и антихристианской цивилизации Запада».
У проповіді проголошеної 3 травня 2022 року в Архангельському соборі Кремля патріарх знову опустився до брехні, стверджуючи, що Росія ніколи ні на кого не нападала, а лише завжди «защищала свои рубежи».
Після оголошення часткової мобілізації в РФ, Кирил пообіцяв мобілізованим «вічне життя» в разі їх загибелі у війні з Україною. Православні священики заходилися служити молебні в пунктах мобілізації.
 |
| Патріарх РПЦ Гундяєв та очільник МО РФ Шойгу в одностроях своїх відомств |
Патріарх порівняв загибель солдат РФ на війні з добровільним принесенням себе в жертву заради інших росіян. Жертви, що змиває всі гріхи. Його не збентежило блюзнірство в уподібненні загарбників Христу, що приніс себе в жертву заради всіх людей, задля спокути первородного гріха.
Філія РПЦ в Україні підтримує політику патріарха. У кремлівській церемонії «приєднання» до РФ анексованих українських регіонів взяли участь представники УПЦ МП: голова Луганської єпархії митрополит Пантелеймон Поворознюк та настоятель мелітопольського монастиря Сави Освяченого архімандрит Іоанн Прокопенко.
Московське православ’я в Україні служить чужій державі та народу, чим разюче відрізняється від українських православних церков. Просто згадаємо, як за часів Майдану ченці Михайлівського монастиря допомагали українському народові в протистоянні з промосковською владою
Напередодні ювілею Путіна патріарх закликав молитися за здоров’я президента. У військових молитовниках володаря Кремля назвали архістратигом ― ватажком небесного воїнства, чим ототожнили його з Архангелом Михаїлом.
Кирил проголосив, що світська влада РФ ставить заслону цінностям, що ведуть війну «до кінця часів під владою антихриста», тому священики «сьогодні на передовій». Церква має зробити все можливе, для перемоги над українським народом.
У різдвяному привітанні Путін похвалив РПЦ за підтримку військових. Трохи згодом Кирил закликав парафіяльних священиків «мобілізувати своїх парафіян» на всебічну підтримку армії РФ.
 |
| Симфонія по-московськи: єдність РПЦ і влади РФ |
У великодній проповіді патріарх РПЦ назвав любов до Росії найбільшою чеснотою, а росіян не готових служити народу та Батьківщині, охрестив внутрішніми ворогами.
Наслідки
Войовничість занурила РПЦ у кризу, призвела до втрати авторитету та провідної ролі в світовому православ’ї, ізоляції в християнському світі, невдоволення закордонних парафій.
Промосковська позиція УПЦ МП викликала відповідну реакцію українського суспільства. Частина парафій добровільно перейшла в лоно Православної церкви України. Рятуючи залишки впливу УПЦ МП може вимагати в Москви автокефалії, що спонукатиме до подібних дій закордонні церкви Московського патріархату.
Патріарха Кирила засудили політики та релігійні діячі багатьох країн. Австралія, Велика Британія, Канада, Литва, Нова Зеландія, Україна, Чехія та Естонія запровадили проти нього персональні санкції.
Криза, що охопила Московський патріархат, надає шанс ПЦУ посісти в світовому православ’ї місце РПЦ. Адже святе місце порожнім не буває. Але це тема заслуговує окремої розмови.
