Сьогоднішнім 4-6-класникам після дев’ятого класу доведеться обирати між академічним та професійним навчанням на останні три шкільні роки
Українська держава вирішила попри війну продовжувати реформу профільної середньої освіти. Згідно з нею, вибір — йти до вишу чи навчатись “прикладній” професії, — учні робитимуть вже у старших класах. Фактично серед українських дітей і їх батьків популяризуватимуть професійну освіту, що відповідає потребам ринку праці.
Сьогодні 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70%. Більшість країн ЄС ставлять собі за мету випускати понад 50% студентів із професійною освітою — цього потребує ринок праці. В Україні профільне міністерство прогнозує: відсоток учнів, що обиратимуть профтехучилища, має становити не менше 45%.
Щоб зробити зрушення в цей бік, в Україні має змінитись система шкільної освіти.
“Наша мета — щоб діти отримали насправді якісну освіту по тих предметах і профілізації, які їх цікавлять, — розповіла “Телеграфу” секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, нардеп Наталія Піпа. – Завдання початкової і середньої школи – дати загальні базові знання. А після йтиме профілізація — те, що в Америці називається High School, що є і в Британії, Польщі, Німеччині тощо.”
Ті, хто плануватиме продовжити навчання у виші, підуть у академічні ліцеї і готуватиметься до вступу за обраною спеціальністю. Інші можуть обрати професійний ліцей.
“У нас попереду відновлення України, нам все більше потрібні робочі спеціальності”, – говорить нардепка. І додає, що ця освіта і робочі професії мають стати такими ж шанованими суспільством, як і професія маркетолога чи юриста.
За її словами, навантаження на дітей має зменшитись. Сьогодні за програмою вони вивчають в старших класах 17 предметів, а будуть — не більше 11-12.
Якими будуть професійні ліцеї – поки що питання для дискусій. “Велика ймовірність, що ліцеї будуть створюватись на базі училищ, адже там має бути професійна складова. Це може бути два-три дні навчання, потім два-три дні учень працює на робочому місці. Це дає можливість зрозуміти, чи справді ця робота тобі цікава”, — розповіла нардеп.
Трохи дат і статистики
З 2025 року відбудеться пілотування проєкту в окремих закладах освіти. 2027- 2029 роки будуть перехідними. До 2033 року реформа має бути впроваджена.
У 2029-2030 роках контингент ліцеїв складатиме 1,2 млн учнів. Саме стільки сьогодні навчається у 4-6 класах. Держава планує, що 45% учнів у ті роки вже підуть навчатися в заклади професійної освіти.
Далі кількість учнів буде спадати, і досить стрімко – відповідно демографічного прогнозу. 2032 року учнів ліцеїв буде 874,2 тис. осіб. Або ще менше, адже не всі діти повернуться з-за кордону.
Ліцеї з’являться не в усіх громадах – 43% з них мають недостатньо дітей відповідного віку. Ліцеї має сенс створювати там, де учнів багато: чим більшим є ліцей, тим більше груп різного профілю можна сформувати. Тим сильнішу команду вчителів зібрати.
Реформа передбачає, що діти зможуть доїжджати до ліцею на спецтранспорті чи жити в пансіонах при навчальних закладах. Але для того, щоб можна було звозити учнів шкільними автобусами, мають бути самі автобуси, відремонтовані дороги і кошти на оплату водіїв, бензину, техремонту тощо.
“Зрозуміло, що (після вторгнення, — Ред.)реформу мало б сенс призупинити, але реформу не вдасться впровадити повторно з чистого листа. А це фундамент, на якому будуватиметься освіта в Україні далі,” – резюмує Наталія Піпа.
Джерело: news.telegraf.com.ua
