Державна служба якості освіти (ДСЯО) сформувала перелік вишів за ступенем ризику.
28 з них отримали статус “високого ризику”, серед яких Національний авіаційний університет, Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра та Київський університет туризму, економіки і права.
Список оприлюднили на сайті установи.
Як розповіла директорка департаменту контролю у сфері вищої, фахової передвищої і освіти дорослих Наталія Вітранюк у коментарі “УП. Життя”, ступінь ризику не вказує на якість закладу вищої освіти.
“Ступені ризику – це розрахунок ступеня ускладнення або ризиковості управлінської діяльності ЗВО. Вони демонструють, наскільки складно в закладі освіти організувати управління. Чим складніше, тим вищий ступінь ризику”, – каже вона.
Ступінь ризику впливає на періодичність планових перевірок вишу.
“Ризики розраховуються для визначення періодичності планового контролю. Вони показують, наскільки часто ми маємо право зайти до ЗВО з плановою перевіркою.
Останні декілька років ми виїжджаємо тільки у позаплановому порядку, тому перевірок значно менше. Поки війна – є мораторій на них.
Ці списки – це можливість закладів освіти подивитися, на що їм треба звернути увагу”, – пояснює Наталія Вітранюк.
За законом, заклади вищої освіти із високим ступенем ризику мають перевіряти один раз на два роки, із середнім – не частіше одного разу на три роки, із незначним – не частіше одного разу на п’ять років.
Всього до рейтингу потрапили 290 закладів вищої освіти. 28 вишів віднесли до високого ступеня ризику (10%), 186 – до середнього (64%) та 76 – до незначного (26%).
Критерії оцінки:
- кількість здобувачів вищої освіти протягом останніх трьох років;
- кількість науково-педагогічних працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
- стан оприлюднення на офіційному вебсайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;
- кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
- наявність відокремлених структурних підрозділів;
- наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
- частка неакредитованих спеціальностей та освітніх програм.
-
До вишів із високим рівнем ризику потрапили:
- Міжнародна академія екології та медицини (Київ);
- Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика (Миколаїв);
- Київський інститут бізнесу та технологій (Київ);
- Бердянський державний педагогічний університет (Бердянськ);
- Східно-європейський слов’янський університет (Ужгород);
- Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова (Черкаси);
- Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра (Київ);
- Київський університет права НАН України (Київ);
- Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова (Херсон);
- Херсонський економічно-правовий інститут (Херсон);
- Кам’янець-Подільський податковий інститут (Кам’янець-Подільський);
- Інститут екології економіки і права (Київ);
- Українсько-Польський вищий навчальний заклад “Центрально-Європейський університет” (Київ);
- Європейський медичний університет (Дніпро);
- Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (Київ);
- Інститут психології і підприємництва (Київ);
- Університет сучасних знань (Київ);
- Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут “Бейт-Хана” (Дніпро);
- Київський хореографічний коледж (Київ);
- Київський університет туризму, економіки і права (Київ);
- Національний авіаційний університет (Київ);
- Міжнародний університет бізнесу і права (Херсон);
- Донецький національний медичний університет (Лиман);
- Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (Кривий Ріг);
- Полтавський університет економіки і торгівлі (Полтава);
- Дніпровська академія музики (Дніпро);
- Луганська державна академія культури і мистецтв (Київ);
- Одеський державний університет внутрішніх справ (Одеса).
За словами Наталії Вітранюк, якщо кількість зауважень з кожною перевіркою закладу освіти не змінюється, то ДСЯО сповіщає про це вищий орган управління.
“У переважної більшості вишів йдеться про Міністерство освіти і науки. По-перше, ми пропонуємо перевірити заклад освіти на предмет дотримання ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, оскільки самі ми не маємо на це повноважень. По-друге, розглянути діяльність директора або ректора на предмет виконання умов контракту”, – розповідає вона.
Якщо змін не буде, ректор може отримати покарання. Як мінімум – догану, як максимум – МОН може прийняти рішення про дострокове розірвання контракту з ним.
Рівень ризику серед найкращих вишів України, які увійшли до міжнародного рейтингу QS World University Rankings 2024:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка – середній;
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – середній;
- Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” – незначний;
- Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” – середній;
- Національний університет “Львівська політехніка” – незначний;
- Сумський державний університет – середній;
- Національний університет “Києво-Могилянська академія” – незначний;
- Одеський національний університет імені І. І.Мечникова – незначний;
- Львівський національний університет імені Івана Франка – незначний;
- Харківський національний університет радіоелектроніки – середній;
- Національний університет біоресурсів і природокористування України – незначний. Джерело: life.pravda.com.ua
