Стаття 210 Кодексу про адміністративні правопорушення під назвою «Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку» до 19 травня 2024 року складалася з двох частин.
Ч. 1 передбачала відповідальність за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку.
Ч. 2 передбачала відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
19 травня 2024 року набув чинності закон №3696-IX, за яким в статті 210 КУпАП з’явилася частина 3. Вона передбачає відповідальність за вчинення порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тобто, під час воєнного стану. Також, як відомо, в рази були збільшено штрафи.
Отже, до 19 травня 2024 року частини 3 у статті 210 КУпАП не існувало. На це звертають уваги у своїх рішення суди, зокрема, звернув увагу Ямпільський районний суд Вінницької області у рішенні від 29 липня 2024 року по справі 153/989/24.
Обставини справи
Отже, 30 червня 2024 року через Укрпошту позивач отримав постанову ТЦК про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Саме 30 червня він дізнався про наявність оскаржуваної постанови від 21 червня 2024 року, якою начальник ТЦК притягнув позивача до адмінвідповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та наклав штраф 17000 грн.
В описовій частині постанови зазначено, що військовозобов`язаний рішенням призовної комісії був звільнений від призову на строкову військову службу у зв`язку з досягненням 27 річного віку та підлягав передачі на військовий облік військовозобов`язаних, що підтверджується витягом з книги протоколів засідань призовної комісії від 24 листопада 2017 року, запис про який міститься в алфавітній книзі призовників 1991 року народження.
По досягненню 27 річного віку у 2017 році мав обов`язок особисто з`явитися у ТЦК , на той час до військкомату, за місцем свого проживання для постановки на військовий облік військовозобов`язаних, але його вчасно не виконав.
Отже, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Позивач вказує, що його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. Жодних клопотань про розгляд справи в його відсутність він не подавав. Таким чином, розгляд справи відбувся у його відсутність.
Крім того, вказує, що в грудні 2017 року він приходив до Ямпільського райвійськкомату для заміни військово-облікових документів, уточнення даних, однак йому було відмовлено, посилаючись на відсутність військових квитків та повідомили, що його викличуть. Звертає увагу суду на те, що на момент досягнення ним 27 років положення ст.210 КУпАП не містило обтяжуючої обставини «вчинення в особливий період», а містило вичерпний перелік підстав притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема за неявку на виклик до військового комісаріату.
З позиції відповідача слідує, що він допустив порушення, а саме з 24 листопада 2017 року не з`являвся до ТЦК чи військкомату, а тому через 7 років його було піддано адміністративній відповідальності.
В постанові від 21 червня 2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн., однак ч.3 ст.210 КУпАП з`явилась лише 19 травня 2024 року відповідно до Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, він не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП з 24.11.2017 року, бо норма ч. 3 ст. 210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку.
Що вирішив суд
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач був відсутній при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а копія постанови від 21 червня 2024 року була направлена йому рекомендованим листом. Суд вважає достовірними доводи позивача про те, що він дізнався про існування постанови 30 червня 2024 року, отримавши її копію через Укрпошту.
З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач перебував на військовому обліку призовників до 24 листопада 2017 року, після чого мав бути взятий на військовий облік військовозобов`язаних. Однак доказів вжиття органом, на який покладення ведення військового обліку військовозобов`язаних, вищевказаних заходів щодо взяття призовника на військовий облік матеріали справи не містять.
Позивач за змістом позовної заяви стверджує, що місце проживання не змінював, його до ТЦК (військового комісаріату) не викликали та повістки про виклик він не отримував.
12.06.2024 року самостійно з`явився до ТЦК для виконання вимог ч. 10 ст. 1Закону «Про військовий обов`язок і військову службу», проте на нього склали протокол за ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідач відзиву на позов, доказів виклику для взяття на облік військовозобов`язаних та звернення до органів Національної поліції для розшуку призовника не надав.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що матеріали справи не місять доказів виклику для взяття на облік військовозобов`язаних та вини позивача у не взятті його на військовий облік військовозобов`язаних, суд приходить до висновку, що відповідач не довів порушення позивачем вимог абз.5 ч.10 ст.1, ч. 3 ст. 37 Закону №2232-ХІІ та п.1,8 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком 2 Порядку щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних за обставин, викладених в оскаржуваній постанові.
Окрім цього, 19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Отже, до 19.05.2024 норми ч.3 ст. 210 КУпАП не існувало.
Тобто, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.
З урахуванням вищевикладеного, позивач не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП з 2017 року, оскільки зміни до Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» та норма ч.3 ст.210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку.
Таким чином, притягнення позивача 21 червня 2024 року до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії.
Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Отже, суд скасував постанову ТЦК.
Слід зауважити, що подібна позиція судів досить розповсюджена. Про такі випадки раніше писала «Судово-юридична газета». Зокрема відповідну справу №559/2057/24 19 червня 2024 року розглянув Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Джерело:sud.ua
