За інформацією з джерел Закарпаття онлайн у владі Закарпаття, Банкова поставила жорстку умову – представник “Слуги народу” має керувати або обласною радою, або обласною адміністрацією. Тобто, якщо б члени нової владної коаліції в облраді сьогодні на сесії призначили нового очільника представницької влади регіону – не від “слуг”, то буквально ближчими днями, якщо вже не в цю п’ятницю, з’явився б указ президента В.Зеленського про ліквідацію “ріднозакарпатської” керівної вертикалі виконавчої влади і заміну її представників на ставлеників “Слуги народу”.
Питання в тому, чи планували такий радикальний сценарій і конфронтацію з ОП в загалом обережному “Рідному Закарпатті” від самого початку. Точніше, чи призначення нового голови облради як таке взагалі входило до планів нових коаліціянтів.
Судячи з наявної у редакції інформації, в цьому контексті “Рідне Закарпаття” і “Команда Андрія Балоги” просто використали амбіції Володимира Чубірка, якому було пообіцяно крісло голови облради в обмін на готовність головувати на сесії. І жодних реальних перспектив обійняти цю посаду, принаймні – в цьому конкретному контексті, у нього не було визначально.
Більше того, у цьому контексті варто пам’ятати, як обидві команди “командно” розхитували ситуацію та підігрівали її до сесії – саме В.Чубірко з “Рідного Закарпаття” є автором листа до голови облради з проханням форсувати оптимізацію всіх комунальних закладів області (медичних, культурних, позашкільних), а автором проєкту рішення про об’єднання всіх медзакладів області під єдиною “парасолькою” обллікарні є депутат від КАБ Євген Мешко. Відповідно, масовка незадоволених людей під облрадою в день проведення сесії була гарантована. Залишалося лише трансформувати незадоволення у владний “переворот”.
Натомість, цікавою є реальна причина, яка змусила об’єднатися в новому форматі коаліції в облраді двох родичів і колишніх бізнесових та політичних соратників, а нині непримиренних ворогів – Василя Петьовку (“Рідне Закарпаття”) та Віктора Балогу (Команда Андрія Балоги, КАБ).
Як відомо, ніщо так не об’єднує, як спільний ворог. Спільний ворог В.Петьовки і Ко та В.Балоги з командою власноруч “спалився” перед самим початком сесійного засідання. Вийшовши до стурбованих можливими “реформами” представників культури, медицини та позашкільної освіти, “префект” президента Зеленського на Закарпатті, очільник облорганізації “Слуги народу”, нардеп Микола Тищенко на перший погляд несподівано і недоречно заявив про кінець ери Балоги на Закарпатті. І навіть оприлюднив відповідне відео на своїй стрінці в соціальній мережі Фейсбук. Більше того, зробив це на тлі того беззаперечного факту, що в основу дотеперішньої коаліції в облраді було покладено саме співпрацю «слуг» з КАБом. Адже, саме кулуарні домовленості М.Тищенка і В.Балоги дали можливість змінити перший, «ріднозакарпатсько»-«слугонародний» формат широкої коаліції в облраді.
За інформацією Закарпаття онлайн, нинішнім політичним катаклізмам в облраді передувала сварка М.Тищенка з Балогою (або, як варіант, з одним із представників родинного клану Балог) у Мукачеві. Знаючи імпульсивність поведінки М.Тищенка і системну незв’язаність його дій з логікою здорового глузду, не важко уявити, що «префекта» вкотре «занесло» і він вирішив вказати в Мукачеві, «ко ґазда в хижі». Реакція В.Балоги на таку позу також цілком прогнозована. І, відповідно, поява його депутатів у сесійній залі перед самим початком «перевороту» – також. Це був сигнал, що “відмінена” О.Петровим сесія таки відбудеться. Але, м’яко кажучи, аж ніяк не за сценарієм останнього.
Паралельною реалією політичної ситуації на Закарпатті є також те, що «батьки»-засновники «Рідного Закарпаття» разом з В.Петьовкою перебувають з М.Тищенком в перманентному конфлікті, основою якого є боротьба за ключову роль у владі Закарпаття. За якою, з-поміж іншого, – контроль за контрабандними потоками. У цьому контексті характерне для «ріднозакарпатців» тихе, підкилимне їх протистояння з М.Тищенком поширилося з периферії Закарпаття на парламентські кулуари, де група «Довіра», до складу якої входять всі нардепи від «Рідного Закарпаття», системно протистоїть групі М.Тищенка. А на самому Закарпатті це несприйняття поширилося на дотеперішнього голову облради Олесія Петрова. Котрий аж занадто різко, і не важливо – усвідомлено чи з безвиході, став на бік останнього.
Тому, йдеться про те, що призначення нового, «власного» голови облради на заміну звільненого О.Петрова навряд чи входило і входить до планів «ляльководів» коаліційного «перевороту» в облраді. Реальна причина – ослаблення позицій, або й повна ліквідація політичної присутності на Закарпатті «МайжеБезголового Ніка» (за книгою про Гаррі Поттера) – Миколи Тищенка. Зокрема – шляхом зняття з ключової посади його найближчого соратника. Котрий, вочевидь, порядком набрид закарпатському політичному істеблішментові і в силу своїх особистих якостей також.
Тобто, слід так розуміти, що «вкинутого» з технологічною метою в політичний простір призначення В.Чубірка головою облради на призначеному на 4 листопада другому сесійному пленарному засіданні четвертої сесії Закарпатської облради не буде. Сценарії два: або М.Тищенку, переконавши Банкову, вдасться на якийсь час переламати ситуацію на свій бік і в якийсь, політично відносно прийнятний спосіб відновити дотеперішній status quo, або нові коаліціянти дружно візьмуть участь у голосуванні за нового голову обласної ради, висунутого «Слугою народу». Ймовірніше всього, зі свого партійного середовища. Бо політична потреба компенсації за нинішню відносну поразку – актуальна.
Перший сценарій, з огляду на абсолютну токсичність особи М.Тищенка майже для всіх політичних кланів Закарпаття (окрім, мабуть, хіба угорців, які планували реалізувати через нього політичну реабілітацію свого лідера В.Брензовича), наразі малоймовірний. Станом на нині усі впливові політики Закарпаття – від В.Петьовки до В.Балоги, прагнуть, аби «МайжеБезголовий Нік», з його нестримним бажанням покласти у власну кишеню Закарпаття, яке вже лежить в їхніх кишенях, зник із закарпатських політичних реалій і, як йому і належиться за сценарієм книжки Джоан Роулінг, став лише «привидом Ґрифіндору». А шкода. Веселий був персонаж. І в певному сенсі – корисний для Закарпаття. Без нього буде не просто сумно. Без нього, без його непрогнозованих «движів», зумовлених патологічним прагненням слави, влади і грошей, влада Закарпаття загрожує перетворитися на абсолютний, безскандальний, тобто – закритий від суспільства, корупційний «мєждусобойчик».
Утім, не вперше.
Політичний клінч закарпатських політиків з Банковою не вигідний закарпатським політикам. Але й Банковій, яка не має достатньо ресурсів для такої боротьби і залежить від голосів «Довіри» та В.Балоги в парламенті, він теж не потрібен. Тому 4 листопада, або дещо пізніше, Закарпаттю варто очікувати на нового голову облради. Наступного “слуги народу”.
Утім, наразі ситуація перебуває в розвитку. Закарпатцям нічого не залишається, окрім, як прийнято говорити в таких випадках, запастися попкорном. Нова стара якість політичної влади Закарпаття традиційно відбувається без них.
Джерело :zakarpattya.ne
