Дослідники вважають, ця знахідка ставить під сумнів усе, що нам відомо про життя на Землі й те, чого воно потребує.
Історія Землі налічує понад 4,5 мільярда років. Життя почало розвивати здатність засвоювати кисень, тобто дихати, понад 1,45 мільярда років тому: більший архей поглинув меншу бактерію, і якимось чином цей союз виявився вигідним обом, пише Science Alert.
Надалі ці симбіотичні відносини призвели до того, що два організми еволюціонували разом. Зрештою бактерії, що оселилися всередині, стали органелами, відомими як мітохондрії. Фактично кожна клітина нашого тіла, за винятком еритроцитів, містить велику кількість мітохондрій, необхідних нам для дихання. Саме мітохондрії розщеплюють кисень з утворенням молекули аденозинтрифосфату, яку багатоклітинні організми використовують для живлення клітинних процесів.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Відомо, що деякі організми зуміли еволюціонувати, щоб адаптуватися до життя в умовах низького вмісту кисню або гіпоксії. Вчені виявили, що деякі одноклітинні організми розвинули органели, пов’язані з мітохондріями, для анаеробного метаболізму; але можливість існування виключно анаеробних багатоклітинних організмів була предметом деяких наукових дискусій.
Так було до того, як команда на чолі з Даяною Яхаломі з Тель-Авівського університету поглянула на поширеного лососевого паразита Henneguya salminicola. Відомо, що він належить до того ж типу, що й корали, медузи та анемони. Цисти, які паразит утворює в м’ясі риби, непривабливі, проте протягом усього свого життєвого циклу ці паразити не становлять загрози.
Результати показують, що сховавшись усередині свого господаря, крихітний кнідарій може вижити в умовах гіпоксії. Але до цього моменту вчені не розуміли, як йому це вдається. Під час дослідження команда вивчила ДНК паразита.
Науковці використовували секвенування та флуоресцентну мікроскопію, що дало їм змогу ретельно вивчити паразита. Команда виявила, що кнідарій насправді втратив свій мітохондріальний геном. Також у нього була відсутня здатність до аеробного дихання і майже всі ядерні гени, що беруть участь у транскрипції та реплікації мітохондрій.
Як і в одноклітинних організмів, у паразита розвинулися органели, пов’язані з мітохондріями, проте вони не були звичайними — на їхній внутрішній мембрані розташовані складки, яких зазвичай не видно. Зазначимо, що для порівняння команда використала ті самі методи секвенування та мікроскопії у близькоспорідненого паразита кнідарій Myxobolusquamalis, що використовувалися як контроль і чітко показали мітохондріальний геном.
Таким чином учені підтвердили, що на планеті дійсно існує організм, якому для виживання зовсім не потрібен кисень. Вчені досі не знають, як саме це сталося, але планують пролити світло на таємницю того, як паразитам вдалося відійти від своїх вільноживучих предків-медуз і перетворитися на набагато простішого паразита.
Відомо, що організм втратив більшу частину вихідного геному медузи, але, як не дивно, зберіг складну структуру, що нагадує жалкі клітини медузи. Відомо, що паразит використовує їх не для того, щоб жалити, а для того, щоб чіплятися до господаря.
Автори дослідження вважають, що отримані ними результати надалі дадуть змогу розробити стратегії, які допоможуть уберегти рибу від паразитів.
Джерело:focus.ua
