Оніхомікоз, або грибок нігтів – це заразне грибкове захворювання, яке вражає нігті на руках і ногах і легко передається оточуючим. Переважно, збудниками виявляються грибки роду Trichophyton, Epidermophyton або Microsporum. Для росту і розмноження грибкові колонії використовують білок кератин, який є однією зі складових нігтів, волосся і верхнього шару шкіри (епідермісу).
Оніхомікоз з легкістю передається, як при безпосередньому контакті з інфікованою людиною або твариною, так і через інші фактори передачі, наприклад, при контакті з особистими речами хворого або будь-якими предметами, що так чи інакше взаємодіяли з носієм інфекції. Спостерігається частіше у літніх людей, або у дорослих з ослабленим імунітетом.
Хоча сам по собі грибок нігтів не є небезпечним для життя, він навантажує імунітет людини, організм стає вразливішим до інших хвороб, а за відсутності адекватного лікування може спровокувати непоправні ускладнення, тому до лікування грибка нігтів потрібно ставитися дуже серйозно.
Причини виникнення грибка на нігтях
Тепле і постійно вологе середовище – оптимальні умови для грибкових колоній. Ризик зараження підвищений в місцях, де не дотримуються санітарно-епідеміологічного режиму. «Підхопити» оніхомікоз можна в громадських місцях або через предмети загального користування.
Грибки – природні мешканці шкіри і слизових оболонок, імунна система стикається з ними постійно і в здоровому стані здатна легко з ними впоратися. Але деякі фактори викликають зниження захисних сил організму, тим самим активізуючи грибкову інвазію. Серед них:
- перенесені важкі захворювання;
- порушення кровообігу (наприклад, через тісне взуття);
- постійне перебування в теплому вологому середовищі (наприклад, за гіпергідрозу або намокання взуття);
- порушення гормонального фону;
- тромбоз вен, системні захворювання судин;
- травми нігтів;
- прийом антибактеріальних препаратів;
- стреси і т. д.
До мікозів особливо схильні пацієнти з системними захворюваннями: цукровим діабетом, псоріазом, імунодефіцитними станами.
Імовірність розвитку оніхомікозу значно вище у людей, які страждають грибком шкіри. Мікоз шкіри супроводжується сильним свербінням, а постійне розчісування стає причиною інфікування нігтів і поширення інфекції.
Види грибка нігтів
Оніхомікоз відноситься до поверхневих мікозів – грибкових інвазій, що вражають шкіру і слизові оболонки. Якщо імунна система значно ослаблена, можуть розвиватися глибокі мікози – грибкові ураження внутрішніх органів.
Існує безліч видів грибка нігтів, але всі вони відносяться до однієї з трьох категорій:
- Нормотрофічний оніхомікоз – ніготь може змінювати колір, покриватися світлими плямами або смужками, але не змінюється форма і структура нігтьової пластини.
- Гіпертрофічний – ніготь помітно жовтіє, потовщується, деформується, втрачається блиск нігтя, починає руйнуватися з боків.
- Оніхолітичний (атрофічний) – уражені нігті стають тонкими, ламкими і поступово відшаровуються від нігтьового ложа.
Ознаки ураження нігтьової пластини грибком
Існує величезна кількість видів грибка, тому симптоми хвороби можуть проявлятися по-різному:
- з’являються світлі плями або смужки;
- колір нігтя стає землисто-сірим, жовтим або світло-коричневим, рожевий відтінок знебарвлюється;
- ніготь потовщується, деформується, тріскається і в запущених випадках – відшаровується;
- болісність в області ураженого нігтя, особливо під час носіння взуття.
Уражені оніхомікозом нігті можуть стати причиною неприємного запаху і вираженого болю при ходьбі. Запущені грибкові інфекції можуть викликати алергічні реакції і створювати сприятливу «платформу» для розвитку інших інфекційних захворювань.
Стадії розвитку
Грибок може проникати через вільний (дистальний) край нігтя, латеральні складки з боків або через пошкоджені ділянки нігтя. Спершу інфекція закріплюється на краях нігтя і в міру розростання колонії – поширюється на весь ніготь. Грибок здатний проникати в епітеліальну тканину під нігтьової пластиною через мікротріщини і ранки на нігті.
Зазвичай, першими від грибка страждають великі пальці ніг. Перші прояви оніхомікозу – поява світлих плям на нігтях. Змінюється колір нігтьової пластини – пропадає рожевий відтінок, властивий здоровим нігтям. Нігтьова пластина стає землисто-сірою, жовтою або білястої, втрачає прозорість. Край нігтя починає тріскатися, тоншає.
Якщо ж закріплення грибів і створення міцелію сталося, поступово починається деформація нігтя. Проникнувши в нігтьову пластину, мікоз повільно поширюється на тверду оболонку нігтя, а потім і прилеглі тканини. З’являються повітряні порожнини, починається розшарування. Деякі намагаються зрізати повністю уражену область – це не дасть очікуваного результату, оскільки інфекція вже встигла проникнути в глибокі шари. Іноді виникають порушення в процесі утворення нігтьової тканини – нігті будуть погано рости, а нові ділянки з’являться вже деформованими.
Далі ніготь починає руйнуватися, можуть з’являтися больові відчуття і відчувається неприємний запах. Наступний етап інфекційного процесу – це перехід грибка на сусідні нігті і прилеглі ділянки шкіри.
Чим довше ігнорувати проблему грибка, тим сильніше він «вкорінюється» в організмі і тим складніше потім його вилікувати. Тому, якщо змінився колір нігтя, його структура або форма, потрібно негайно потрапити на прийом до дерматолога або міколога.
Діагностика і лікування оніхомікозу
Оніхомікоз не пройде сам по собі. Лікування оніхомікозу «народними методами» або застосування антимікозних засобів «навмання», як правило, не ефективні. Якщо це і приносить короткочасний ефект, то з часом недолікована хвороба рецидивує. Щоб позбутися від оніхомікозу, потрібен системний підхід і участь лікаря.
Для підтвердження діагнозу зазвичай призначається зішкріб нігтя – мікроскопічне дослідження на наявність патогенних грибів, потім проводять посів для визначення конкретного збудника. Виходячи з результатів аналізів, лікар зможе підібрати оптимальний курс лікування.
Курс лікування оніхомікозу може займати від 2 до 6 місяців, в залежності від занедбаності хвороби. Результат буде видно пізніше, ще через кілька місяців, коли ніготь відновиться.
Антимікозні засоби – це препарати як місцевої (крем, спрей, мазь, гель), так і комплексної дії (ін’єкції, таблетки). Крім застосування медикаментів, в ході лікування грибка необхідно провести дезінфекцію взуття, рукавичок, підлоги та ванної кімнати, рушників та постільної білизни.
У вкрай запущених випадках, ніготь руйнується настільки, що єдиним ефективним методом лікування є його видалення. Але до хірургічної операції вдаються лише в тому випадку, якщо інші методи лікування оніхомікозу не дали результатів і існує небезпека подальшого поширення інфекції.
Профілактика нігтьового грибка
Організм не формує специфічного (цілеспрямованого) імунітету проти грибка, тому навіть після успішного лікування від оніхомікозу – при недотриманні правил гігієни існує ризик повторного зараження.
Щоб не підхопити оніхомікоз, важливо:
- дотримуватися правил особистої гігієни;
- не користуватися чужими особистими речами або одягом;
- щодня мити ноги (або хоча б стопи) в прохолодній воді з милом;
- щоб шкарпетки або панчохи завжди були чистими і сухими, за схильності до підвищеної пітливості обробляти стопи спеціальними препаратами;
- не допускати відростання нігтів, але і не стригти їх занадто коротко, щоб вони залишалися на рівні з подушечками пальців ніг;
- періодично дезінфікувати нігті антисептиком;
- регулярно робити прибирання, не допускати вогкості і надмірної вологості.
У разі травм нігтів важливо відразу обробляти рану антисептиками і звертатися до лікаря для якнайшвидшого лікування рани, оскільки вона може послужити «воротами» для грибкової інфекції.
Джерело: medlabtest.ua
