Хоча, через молодий свій вік у момент написання картини, Володимир Гіляровський (1855–1935) і не був зображений на картині Іллі Рєпіна (1844–1930) «Запорожці», але художник і журналіст довгі роки залишалися добрими друзями, і об’єднувала їх у дружбі саме любов до України.
Журналіст і письменник Володимир Гіляровський. Москва. Фото 1880-х років
Ілля Рєпін жив здебільшого у Петербурзі, а Володимир Гіляровський у Москві, але коли хтось із них приїжджав з одного міста до другого, друзі обов’язково зустрічалися. В інший же час писали один одному листи, при чому листувалися українською мовою. Рєпін дуже часто надсилав Гіляровському поштові картки з зображенням того самого веселого козака зі своєї картини, на якого Гіляровський став схожим у старшому віці.
«Мій друже», «добрий козаче», «дорогий козаче», – так звертався Рєпін до Гіляровського у своїх листах. А на новий, 1913 рік, написав другові віршоване привітання, знов таки, українською мовою. І це єдина, відома нам поезія, яку створив великий художник. В усякому разі, російською мовою Рєпін поезій не писав. Назвав цей вірш Рєпін «Доброму козакові, щирій душі».
Ось, чуєте? – Москва гуде:
Козак Гіляй гуляє,
Матнею вулицю мете,
Метелицю здіймає.
Слівці крилатії мета,
І з ядом, і з реготом,
В веселі вірші запліта:
Кого щадить, кого пита,
Кого діймає потом.
Він характерник не спроста…
Як Бульбу дядька знають.
Шанують, поважають всі,
До себе зазивають.
Не зашкодила дружбі двох українців навіть більшовицька революція. Рєпін виїхав у незалежну Фінляндію, Гіляровський залишився у червоній Москві, з того часу вони більше не зустрічалися. Але листувалися, як і раніше.
У 1928 році Ілля Рєпін вітав Володимира Гіляровського з 55-річчям творчої діяльності тими самими словами, якими звертався на початку їхньої дружби:
«55 років, як все це скоро… Мені так хочеться схопити тебе за могутню руку і потрясти дружньо, мій дорогий козаче!»
Володимира Гіляровського малювало багато російських художників, серед них такі відомі, як Борис Кустодієв та Іван Шадр.
Зображень Гіляровського, створених Рєпіним, серед них не збереглося. Але залишились, у спадок нащадкам, дружні листи, і цей вірш, єдиний вірш Рєпіна, написаний рідною для нього українською мовою.
Гіляровський теж складав поезії. В одній із них, «Запорожці», написаній у 1894 році, він не побоявся в царській Росії прославити гетьмана Івана Мазепу, запорозького отамана Костя Гордієнка і шведського короля Карла ХІІ. Але про це наступного разу…
Джерело:radiosvobodal
