Астрономи відкрили одну з найбільш масивних подвійних зоряних систем у Чумацькому Шляху.
Використовуючи архівні дані космічного телескопа Габбл та нові спостереження, науковці змогли точно виміряти параметри системи NGC 3603-A1. Одна з її зірок має масу приблизно у 93 рази більшу за Сонце, тоді як друга — близько 70 сонячних мас. Разом вони утворюють унікальну пару, що входить до числа найбільш масивних подвійних систем, відомих астрономам.
Особливу увагу дослідників привернула швидкість їхнього руху. Два зоряні гіганти здійснюють повний оберт навколо спільного центру мас лише за 3,8 доби. Це означає, що протягом одного земного року система проходить близько 100 обертів. Така близькість і колосальні маси створюють надзвичайно динамічну взаємодію, яка впливає на подальшу еволюцію обох зірок.
Прорив став можливим завдяки уважності студентки Карлтонського коледжу Сари Боданські. Улітку 2020 року вона, працюючи дистанційно в обсерваторії Лоуелла під час пандемії, помітила у старих даних Габбла подвійні спектральні особливості, які свідчили про існування двох зірок замість однієї. Це відкриття виявилося ключовим для подальшого дослідження.
NGC 3603-A1 розташована в щільному зоряному скупченні NGC 3603 — одному з найактивніших регіонів зореутворення нашої Галактики. Завдяки винятковій роздільній здатності телескопа Габбл вчені змогли розрізнити систему. Обидві зірки настільки потужні та яскраві, що нагадують зорі Вольфа-Райє — зазвичай старі та вмираючі світила, які втрачають оболонки через сильний зоряний вітер. Водночас у NGC 3603-A1 вони ще досить молоді, що демонструє, наскільки екстремальні умови можуть змусити зорі виглядати більш зрілими, ніж вони є.
Дослідження також показало процес переносу маси: менша зоря, ймовірно, «забрала» частину речовини у свого масивнішого компаньйона, прискоривши власне обертання. Такі процеси мають ключове значення для розуміння того, як масивні зорі змінюються з часом і яку долю вони можуть мати в майбутньому.
Подвійні системи на кшталт NGC 3603-A1 вважаються попередниками подвійних чорних дір. Їхні зіткнення в далекому майбутньому здатні породжувати гравітаційні хвилі, які астрономи спостерігають із 2015 року. Отримані результати допоможуть точніше прогнозувати, де і коли можуть відбуватися такі космічні події.
Джерело:techno.nv.ua
