Виявляється, приміщення і територія комплексу насичені імперськими символами так званої “Великої Угорщини“. Тобто, Угорської імперії в її колишніх кордонах, до складу якої входила і територія сучасного Закарпаття. І яка є мрією і метою угорських ревізіоністів, включно з одіозним прем’єр-міністром цієї держави віктором орбаном.
Не варто думати, що йдеться про випадковий підбір дріб’язкових елементів дизайну якогось тематичного закутка комплексу. Бо, насправді, тут в різних місцях підібрано найзначущіші символи угорського великодержавництва.
Так, в одному з басейнів відвідувачів зустрічає скульптура угорського міфічного птаха турула. Який є одним з наріжних кутів символізму угорських великодержавності та ревізіонізму. Символу збройних сил сусідньої держави. Того самого, якого нещодавно зняли, саме через вказаний символізм, з постаменту в мукачівському замку “Паланок”, замінивши на український тризуб.
У фоє закладу відвідувачів зустрічає “золотий” імперський трон, увінчаний реплікою головного символа державності Угорщини, передусім саме в контекстах імперськості, великодержавності та ревізіонізму, – Святостефанської корони, або корони Святого Іштвана. Символу, зокрема, угорських претензій на Закарпаття, бо свого часу вона переховувалася на території мукачівського замку “Паланок”, на чому повсякчас акцентують угорські ревізіоністи. Символу, що його планували, але так і не наважилися встановити, а точніше оперативно перелицювали на вкраденій у громади Ужгорода і зруйнованій пам’ятці “Корона”. Того, що його угорське генконсульство самовільно, незаконно і провокативно встановило свого часу на українській, поза територією дипустанови, території.
На стіні праворуч від трону розміщено державний герб Угорщини. Без будь-якої альтернативи, хоча б у якомусь іншому місці, у вигляді державного герба України. Герб, ключовим елементом якого, до речі, є та сама корона Святого Іштвана.
Ліворуч від трону – герб Косоньської (Косонь – угорська, нині офіційна назва колишнього села Косино) громади, яка у вищеокресленому символічному контексті є, вочевидь, частиною нинішньої Угорщини і Угорської імперії, а не України.
Ну і апогеєм цього угорського великодержавного символізму є виконана в дереві карта Великої Угорщини, тобто Угорської імперії в її найбільших кордонах, що включає в себе нинішнє українське Закарпаття. Карта, виявлення якої в офісі Василя Брензовича, лідера підконтрольної офіційному Будапешту угорської організації, було використане СБУ, разом з іншими доказами, при формуванні звинувачення останнього у державній зраді. Через що В.Брензович вже понад 3 роки переховується від українського правосуддя в Угорщині.
Всі ці символи були розміщені в комплексі “Термальні води Косино” ще до війни, коли завдяки яловості та непатріотичності українських влади та спецслужб на Закарпатті вільно почувалися не тільки представники влади сусідньої держави, але й навіть угорські ультраправі з партії Jobbik.
Але їх появу не можна вважати тут випадковою. Хтось інвестував у це підприємство чималі гроші, які звідкись взялися. І воно має конкретного власника – чинного депутата Закарпатської обласної ради VІIІ скликання від політичної партії “Слуга народу” Олексія Іванчо.
Тобто, як виявилося, люди з “Великою Угорщиною” в голові і, вочевидь, у серці нині не тільки визначають політику в регіоні, але й продукують недвозначно шкідливі в контексті війни та процесів мобілізації меседжі та заяви.
Джерело: Закарпаття онлайн
