Усі енергоблоки Запорізької АЕС, захопленої російськими окупантами, необхідно перевести у стан “холодної зупинки”. Але головне питання її безпеки – чи матиме АЕС альтернативне зовнішнє джерело живлення. Поки що такі джерела є. Зокрема, на ЗАЕС є дизельгенератори, які за нормативами повинні мати запас палива на 10 днів.
У разі повної втрати енергопостачання та зупинення реакторів до моменту розплавлення їхньої активної зони, тобто до найстрашнішого моменту, мине 27 годин. Якщо ж реактори працюватимуть, цей час скорочується до 3-6 годин.
Російські окупанти використовують погрози та шантаж, але їм потрібна ЗАЕС у робочому та безпечному стані. Ще й тому, що у разі аварії радіоактивна хмара може накрити Кубань. Але ще один фактор небезпеки – це стрес, в якому щодня перебувають працівники ЗАЕС. Імовірність помилок персоналу значно зростає.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL розповіла експертка з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки Ольга Кошарна.
– Що означатиме відключення двох енергоблоків ЗАЕС, виведення їх у “холодний резерв”, про що заявили окупанти?
– Із самого початку захоплення АЕС я вважаю “холодну зупинку” всіх енергоблоків необхідним заходом. Звісно, Україні потрібно експортувати електроенергію, але я впевнена, що економіка тут не повинна бути важливішою за безпеку.
11 серпня відбулася Колегія Держатомрегулювання України, на якій було ухвалено рішення перевести у стан “холодної зупинки” перший і другий блоки АЕС, бо в їхні машинні зали завезли бронетехніку та боєкомплект.
Колишній головний інженер “Київенерго” наполягав на тому, щоб були внесені зміни до умов ліцензії на експлуатацію енергоблоків ЗАЕС, які передбачають “холодну зупинку” для всіх блоків. Але його не підтримали.
Щодо рішення Росії зупинити два енергоблоки, я підтримую. Нехай зупиняють.
– Як ви оцінюєте поточний стан безпеки ЗАЕС?
– Тут є важливий момент. Допоки Запорізька АЕС працює в об’єднаній енергосистемі, вона може споживати електроенергію для власних потреб, на роботу систем безпеки, насосів тощо з цієї енергосистеми.
Окрім високовольтних ліній передач 750 кіловольт (три з чотирьох яких росіяни зруйнували), є ще й розподільчі лінії 150 та 330 кіловольт. Вони працюють. Тому в “холодній зупинці” блоки набагато безпечніші.
Коли обґрунтовують безпеку АЕС, розглядають і важкі аварії. Це розплавлення активної зони, як було на Фукусімі. Що це означає? Втрачається зовнішнє енергопостачання та теплоносій першого контуру, який знімає тепло, вода. Це важка аварія.
Але після Фукусіми на ЗАЕС на випадок втрати зовнішнього енергопостачання встановили резервні дизельгенератори, які здатні знімати з реакторів тепло. Але проблема в тому, що при кожному реакторі є ще й шість приреакторних басейнів витримки, в яких міститься відпрацьоване паливо, крім сухого сховища, де паливо зберігається в контейнерах. Саме тому для того, щоб системи безпеки працювали, потрібне зовнішнє енергопостачання.
За нормативами, дизельгенератори повинні мати запас палива на 10 днів. Скільки на ЗАЕС реально, я не знаю.
Якщо допустити такі екстремальні умови, коли втрачається зовнішнє енергопостачання, дизельгенератори не працюють, втрачається вода з першого контуру, то від моменту цієї події до розплавлення активної зони – 27 годин. Якщо ж енергоблоки працюють, хай і не на повній потужності, 800 і 600 мегават, як зараз, то, якщо раптом таке трапляється, системи захисту автоматично спрацьовують, гасять ядерну реакцію всередині блоку, але час до розплавлення активної зони становить 3-6 годин.
Усі ці обґрунтування є у звітах щодо аналізу безпеки “Енергоатома”. Тобто важкі аварії теж включені.
Коли було реалізовано заходи з урахуванням уроків Фукусіми, було підготовлено звіт. У нас в Україні було зроблено дуже багато. На всіх блоках ВВЕР-1000 і ВВЕР-440 були проведені стрес-тести з методології Євросоюзу, ми зайнялися самооцінкою, потім це перевіряла ще раз місія за участю європейських експертів МАГАТЕ. У межах комплексної програми підвищення безпеки українських АЕС було проведено заходи щодо зміцнення гермооболонки, із встановленням там спеціальних приладів, рекомбінаторів водню.
Тому що на Фукусімі, коли почало плавитися паливо, виділялося дуже багато водню. Рвонув там саме водень. 4% водню в повітрі достатньо для того, щоб він став вибухонебезпечним та пожежонебезпечним. У рекомбінаторах водню йде хімічна реакція ліквідації водню.
– Якщо обстріли окупантами Запорізької АЕС триватимуть, чи це може призвести до масштабної аварії?
– Це чистої води шантаж. Росія використовує атомну станцію як ядерний щит, чудово знаючи, що українські військові з Нікополя та Марганця нікого не бомблять.
Є також свідчення співробітників ЗАЕС, які вже евакуювалися. Вони анонімно давали різні коментарі. Вони розповідали, що до обстрілів “росатомівські” ховаються в бомбосховище або евакуюються зі станції. Тобто вони корегують вогонь і кажуть військовим, куди стріляти, щоб не допустити аварії.
Снарядом так просто реактор не пошкодити, тому що він розміщений нижче за рівень землі. Я думаю, що небезпеку становлять крилаті ракети, залежно від того, яка у них боєголовка. Я не військовий експерт. Але ті ж контейнери з відпрацьованим паливом та гермооболонка розраховані на падіння легких літаків. Це проєктна міцність.
Зверніть увагу на останній прогноз Укргідрометеорології залежно від погодних умов на 15-18 серпня, мапа можливого поширення радіонуклідів у разі розплавлення активної зони одного реактора за таких умов – втрата зовнішнього енергопостачання та теплоносія першого контуру. Там можна побачити, що забруднення піде і на Україну, і на Польщу, і на Прибалтику, бо за три дні міняється вітер.
У Росії розуміють, що може піти і на Кубань. Є розрахунки на 27 липня 2022 року. Основні опади цезію-137 падають саме на Кубань. Ці землі 300 років не будуть придатними для сільгоспробіт. Тому Росії потрібна безпечна АЕС, вона хоче переключити її на Крим і на об’єднану енергосистему на Кубань. Тому вона лякає та шантажує. А навідником є “Росатом”.
Але тут уже підключилися наші військові. Росіяни хотіли переключити ЗАЕС на Джанкой, наші передали “привіт”. У підстанцію в Джанкої вчора (17 серпня. – Ред.) прилетіло. Впала свіжопоставлена опора на Херсонщині.
– Зрозуміло, що орки, найімовірніше, не хочуть убитися самі й убити всіх, але є ще й фактор ідіота. Там усередині на АЕС перебувають озброєні люди, і ми не знаємо, що вони можуть зробити там просто через дурість, просто випадково.
– Звісно, є фактор ідіота. Але є ще один чинник. Частина людей, які працювали в офісі, вже виїхали. Залишилися лише ті, хто обслуговує реактори. Я хвилююся за наш персонал, який перебуває на станції. Фактично вони заручники. Ними рухає лише професійна відповідальність. Я захоплююсь цими людьми. Але чим більший стрес, тим більша ймовірність помилки персоналу. І це вже не залежить від орків.
Джерело: war.obozrevatel.com
