Лісовий запевняє у тому, що новий предмет під назвою «Історія: Україна і світ» або «Історія України і світу» буде «україноцентричним» й таким, що формуватиме «українську ідентичність у дітей»
Міністерство освіти і науки України має намір реформувати вивчення історії здобувачами загальної середньої освіти. Незгодні із цим представники академічних кіл і педагоги почали збирати у мережі підписи під письмовим зверненням щодо неприпустимості об’єднання в один предмет шкільної «історії України» та «всесвітньоїх історії».
Як відомо, Міносвіти планує об’єднати воєдино шкільні предмети «історія України» та «всесвітня історія». Відповідний наказ Міносвіти №1072 було підписано очільником відомства Оксеном Лісовим 30 липня 2024 року.
Документ затверджує «концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти». Необхідність об’єдання історії України та всесвітньої історії в один навчальний курс обґрунтовується генеральним директором директорату шкільної освіти Ігорем Хворостяним на 9–ій сторінці.
Чим незадоволені представники академічних кіл і педагоги
Незгодні з ним представники академічних кіл і педагоги натомість почали збирати у мережі підписи під письмовим зверненням щодо неприпустимості об’єднання в один предмет шкільної «історії України» та «всесвітньоїх історії». Лист на ім’я міністра освіти Оксена Лісового є відкритим до підписання – у тому числі й батьками школярів. Бажаючим долучитися пролонують заповнити спеціальну форму.
Противники об’єднанням двох предметів оцінюють таку ідею як «нищення національної моделі освіти» та називають її «підривом державності України зсередини».
«Під час національно-визвольної війни обʼєднувати ідеологічно важливий україноцентричний предмет «Історія України» із всесвітньою історією недопустимо», – наголошують автори звернення, серед яких є доктори і кандидати наук, вчителі шкіл. Загалом вже понад 130 підписів.
Як звертається увага у листі до очільника Міносвіти, “Росія постійно використовує весь потенціал своєї пропаганди, аби довести, що історії України як самодостатнього історичного, етнокультурного процесу немає, що вона є клаптиковою, «вкраденою з історій інших держав та народів». Аналогічні тези також просуються певні політичні сили у Польщі, Румунії, Угорщині.
Якщо учень не вивчатиме окремо історію України, заявляють противники її об’єднання з курсом всесвітньої історії, в свідомості майбутнього громадянина «Україна постане виключно як додаток до історії сусідніх держав, інструмент їхньої політики».
Твердження, що злиття предметів ґрунтується на досвіді провідних держав світу, у відкритому листі до Лісового теж розглядається як хибний аргумент.
«Ми не можемо у фундаментальних питаннях, які стосуються виживання українців як нації у світі, копіювати досвід інших країн, адже він виходить з їхнього світогляду, їхніх історичних обставин та національних інтересів», – йдеться у зверненні.
Серед підписантів листа – доктор історичних наук Олександр Музичко, доктор історичних наук Олександр Комарніцький, доктор історичних наук Анатолій Філінюк, доктор філософії в галузі історії Діана Яблонська, доктор філологічних наук Віктор Давидюк, вчитель історії вищої категорії Тетяна Вирвихвіст, військові ЗСУ, студенти та батьки учнів. Загалом під зверненням вже зафіксовано 211 підписів, список підписантів постійно оновлюється.
Аргументи «за»
«Під впливом російсько–української війни та пов’язаних із нею трансформацій міжнародних відносин Україна опинилася в епіцентрі геополітичних процесів. Це спонукає до виразнішого погляду на історію України як невід’ємного складника європейської та загалом світової історії. У системі загальної середньої освіти такий підхід має бути реалізований шляхом запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії, ключовим виміром якого буде взаємодія України і світу в історичній ретроспективі», – йдеться у додатку до наказу.
Окрім подальшого вивчення історії України як частини європейської і світової історії, серед переваг подібного підходу Міносвіти називає нібито зручність для вчителів.
«Єдиний загальноосвітній курс історії надасть додаткові переваги також для вчительства, як–от: можливість керувати навчальним процесом, ефективно використовуючи години навчальних занять; зосередитися на основних питаннях змісту; зробити навчання історії змістовно та інтелектуально наповненішим; швидше досягати навчальних цілей, тобто реалізовувати компетентніший підхід; вивільнити час для обговорень і виконання ученицями / учнями практичних завдань, зокрема для реалізації навчальних проектів; диференціювати навчання відповідно до зацікавлень учнівства; оперувати повнотою власних знань і досвіду», – йдеться у тексті документу.
Окремо підкреслюється, що спільне вивчення національної та іноземної історії в межах одного навчального предмету є розповсюдженою практикою країн Північної Америки та Європи.
При цьому на своїй сторінці у Facebook Лісовий запевняє у тому, що новий предмет під назвою «Історія: Україна і світ» або «Історія України і світу» буде «україноцентричним» й таким, що формуватиме «українську ідентичність у дітей».
Необхідного для засвоєння історичного фактажу в новому навчальному курсі буде менше, каже міністр.
«Бо зараз навчальні програми спрямовано на вивчення учнівством надмірного за обсягом фактографічного матеріалу», – написав міністр.
За словами Лісового, ці зміни – «наша протиотрута від російської пропаганди на роки вперед».
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт про індивідуальні освітні траєкторії під час здобуття вищої освіти. Про це повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
До слова, більшість українців незадоволена якістю знань, яку забезпечує вітчизняна освітня система. Про це свідчить опитування в рамках моніторингу громадської думки щодо проблем освіти та її реформування.
Джерело:glavcom.ua
