Повномасштабне вторгнення військ РФ для захоплення більшої чи всієї частини України в найближчій перспективі малоймовірне. Утім є ціла низка інших загрозливих сценаріїв гібридної агресії Кремля, що можуть реалізуватися і вже реалізовуються. Україна має зберігати спокій та активно готуватися до захисту країни в будь-якому випадку.
Про це йдеться в аналітичній статті, яку оприлюднили на “Українській правді” 24 січня колишній міністр оборони Андрій Загороднюк, Аліна Фролова та Олексій Павлючик із Центру оборонних стратегій.
“На даний час не фіксується достатньої кількості військ РФ та завершення створення угруповань військ, необхідних для проведення стратегічної наступальної операції проти України”, – ідеться в статті.
“За нашою оцінкою, що підкріплюється багатьма показниками, зазначеними нижче, широкомасштабна загальновійськова операція не може бути проведена щонайменше у наступні два-три тижні.
Станом на 23 січня 2022 року не спостерігається всіх вимог щодо формування угруповання у декілька сотень тисяч військ не лише на кордоні з Україною, а й у тилу російської території.
Крім цього, не відмічається заходів зі створення стратегічних резервів та відмобілізування необхідних з’єднань і частин на базі центрів забезпечення мобілізаційного розгортання.
Переміщення російських військ відбуваються, в основному, батальйонними тактичними групами (механізовані, танкові та повітряно-десантні війська) та тактичними групами (артилерія, РСЗВ, роди військ).
Формування угруповань військ на операційних напрямках не завершено. Система управління воєнного часу не створена і не перевірялась.
Більш масштабна підготовка мала би набагато більше ознак“, – констатують експерти.
Вони повторили позицію РНБОУ про те, що кількість військовослужбовців Росії вздовж українських кордонів, на окупованих територіях Сходу України та Криму – близько 127 тисяч – майже не збільшується з квітня 2021 року, і такої кількості військ замало для повномасштабного наступу.
Існує ймовірність збільшення цього показника за рахунок. Але це потребує певного часу і ресурсу.
“При цьому, за наявною інформацією, впродовж 2021 року формування Росгвардії провели серію навчань для відпрацювання їхнього бойового застосування в окупованому Криму та на території Білорусі. Це може свідчити про підготовку до дій РФ на окупованих територіях, в першу чергу на Сході України.
Так само на даний час фіксуються активні заходи щодо накопичення запасів продовольства, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріальних засобів у російській армії”, – відзначають експерти.
Водночас привертає увагу (не)підготовка медичної компоненти ЗС РФ.
“Одним з показників підготовки РФ до нападу є кількість мобільних шпиталів, що розгортаються та швидкість укомплектування медичних підрозділів. На даний час немає свідчень про готовність медичних спроможностей до участі в можливій операції російських збройних сил”, – сказано в матеріалі.
У цілому, за оцінкою експертів, всі критичні індикатори та розвідувальні ознаки, які характеризують завершення підготовки російської армії до широкомасштабної наступальної стратегічної операції, поки що не проявились.
Наскільки ймовірна така операція в цілому у 2022 році?
Широкомасштабна наступальна операція Росії проти України в осяжній перспективі 2022 року видається експертам також “малоймовірною за багатьма показниками, навіть якщо обмежитись суто військовими вимогами”.
“Перш за все, це відсутність необхідної для такої операції кількості військ, яка повинна обраховуватись сотнями тисяч підготовлених військовослужбовців-контрактників, здатних брати участь в активних бойових діях проти України.
Друге – необхідність підготовки та злагодженість нещодавно сформованих угруповань військ та забезпечення надійної системи управління ними.
Третє – необхідність забезпечення військ озброєнням та військовою технікою, включно з паливно-мастильними матеріалами та боєприпасами. Це передбачає стратегічні резерви та надійну логістику, в тому числі на окупованій території.
Четверте – сумнівна здатність Росії утримувати окуповану територію в умовах національного спротиву, що в рази переважатиме досвід російських військ у Сирії або під час інших збройних конфліктів останніх десятиліть.
Взагалі широкомасштабна наступальна операція із намаганням втримати великі захоплені території – це авантюра, яка не має шансів на позитивне завершення для РФ. Прорахувати хід такої операції неможливо, і при реалізації вона швидко перейде в неконтрольовану площину”, – констатують експерти з ЦОС.
Якщо до формули нападу на Україну включити ще й невійськові складові – міжнародну ізоляцію та санкції, то результатом такої операції буде “суїцид правлячої російської верхівки”.
“Вважаємо, якщо Путін та його команда не втратили раціональне мислення, вони не підуть на такий сценарій”, – зазначають Загороднюк і Ко.
Які сценарії є більш реальні?
Враховуючи динаміку, експерти вбачають можливість розвитку таких сценаріїв, котрі можуть реалізовуватися як окремо, так і в кількох комбінаціях:
- Базовий сценарій, що вже реалізується та буде первинним для будь-якого з можливих варіантів – гібридна навала.
Його компонентами є кібератаки, що вже відбуваються, і прогноз такий, що вони посилюватимуться ще більше.
Це, так само, психологічні операції, як-от активна дезінформація, або те ж саме масове “мінування” шкіл, метро, адміністративних установ та інших об’єктів (за яким, за даними СБУ, стоїть Росія), інформаційне розхитування ситуації тощо.
“Така ескалація, на жаль, продовжуватиметься з дуже високою ймовірністю”, – вказують експерти.
- У випадку активізації можливе пошкодження чи втручання у роботу критичної інфраструктури – електростанцій, мобільного зв’язку, інтернету, урядового зв’язку, транспорту. Ключова мета таких операцій – внутрішня дестабілізація та деморалізація населення.
Експерти вказують, що рівень такою ескалації може бути швидко підвищений – “це може бути як основною формою ведення гібридної війни, так і підготовкою до більш активних воєнних дій“.
- Дуже реальною є масштабна збройна ескалація на Сході України з офіційним введенням на окуповану територію збройних сил РФ. Можливі спроби прориву лінії з’єднання та загальна активізація бойових дій.
“Приводом для такої активізації може бути сфабриковане обґрунтування на кшталт спланованої провокації, в результаті якої загинуть російські громадяни на тимчасово окупованих територіях або буде здійснено теракт “від імені” української сторони”, – вказують експерти.
Як відомо, про можливість таких провокацій з боку РФ регулярно сповіщає українська розвідка.
“Україна не планує жодних агресивних дій, але може бути в цьому звинувачена. Про ймовірність такого сценарію активно говорять й уряди країн-партнерів”, – вказують експерти.
Вони вважають можливим також значне загострення безпекової ситуації в Азовсько-Чорноморському регіоні із блокуванням Керченської протоки та морських шляхів для України, окупацію острова Зміїний, висадку груп (або демонстрацію готовності до висадки) на ділянках чорноморського узбережжя для відволікання уваги або підтримки інших сценаріїв.
Також не виключене проведення терактів на території України, в першу чергу на об’єктах критичної інфраструктури; використання території Білорусі для розміщення угруповань військ РФ; провокації з Білорусі, Придністров’я, тощо.
“Потенційно можливі ракетні чи авіа удари по об’єктах військової або критичної інфраструктури як частина підготовки до обмеженого наземного вторгнення і провокування відповіді ЗС України, або як самостійні заходи для створення панічних настроїв серед населення”, – не виключають експерти ЦОС.
“…Захоплення збройними силами РФ ключових міст вважаємо малоймовірним через високу складність їх утримання, обмеженість логістичного забезпечення та можливість оточення таких міст ЗС України, а також активний рух опору зі знищенням чи значним ураженням противника”, – вказують Загороднюк та співавтори.
“З практичної точки зору окремі міста не дають політичних переваг Кремлю, при цьому Росія отримає весь негатив – активні дії сил оборони, громадян, міжнародні санкції та активізацію посилення України партнерами. Тому в таких сценаріях ми не вбачаємо сенсу та переваг для Кремля”, – зазначають експерти.
Водночас вони наголошують, що особливу увагу варто приділити посиленню спроможностей для захисту Києва із його критично важливою інфраструктурою та інституцією.
Що робити Україні для захисту?
Україна має значний внутрішній потенціал для самозахисту за всіма реалістичними сценаріями нападу РФ, ідеться в статті.
Перш за все – це її Збройні Сили, посилені у тилу підрозділами територіальної оборони та іншими складовими Сил оборони та безпеки. За умови злагоджених та швидких дій вони здатні зупинити ворога та завдати йому суттєвих втрат включно до повного його знищення.
Наступне – сила потенціалу громадянського суспільства, який є нашою конкурентною перевагою над ворогом. Український народ здатен чинити опір військам держави-окупанта, в тому числі через асиметричні дії, зокрема рух опору та тактику малих груп, заходи в інформаційному та кібернетичному просторах.
Ключовим питанням у підготовці до збройної боротьби експерти називають своєчасне інформування та залучення населення до активних дій для зменшення паніки та забезпечення психологічної стійкості.
“Отже, в першу чергу треба зберігати спокій, зібраність і рішучість. Це надзвичайно важливо. Спокій треба зберігати в будь-якому разі, тому що саме на паніку і зневіру розраховує ворог. Саме на це направлена більшість його гібридних операцій.
Ймовірність будь-якого масштабного наступу буде набагато вища у випадку, якщо ворог психологічно переважає.
Лише збереження здорового глузду, критичне мислення та стійкість до дезінформації і можливих порушень нормального життя, в тому числі, наприклад, через гібридні атаки на об’єкти критичної інфраструктури – це те, що Україна, яка вже вісім років перебуває у стані війни, має вміти робити.
Андрій Загороднюк. Фото: “Радіо Свобода”
У нас є системний ворог і доки ця загроза буде з нами, ми повинні навчитися жити з цим, не гублячи розум і контролюючи емоції”, – резюмують експерти на чолі з Андрієм Загородюком – міністром оборони 2019-2020 років, колишнім учасником проєктного офісу реформ при МОУ, членом наглядової ради “Укроборонпрому”.
Джерело:novynarnia.com
