У Мукачівській греко-католицькій єпархії знов неспокійно. Тимчасове керівництво МГКЄ продовжило свої сепаратний курс на відрив єпархії від України і творення в нашій державі окремої від Української греко-католицької церкви структури. Цьогоріч через ці ігри вірники МГКЄ, вперше в історії, відзначатимуть Великдень окремо не тільки від православних закарпатців, своїх родичів і односельців, але й від усієї України.
І задля досягнення цієї мети в МГКЄ почалося жорстке пресування священників і громад, які повелися на дозвіл керівництва єпархії обирати, за яким календарем святкувати Паску – за григоріанським, як католики, чи новоюліанським, як УГКЦ і ПЦУ. Єпархію ведуть у тупик, з якого не буде виходу. З цього приводу публікую тут роздуми людини з середовища МГКЄ, якій болить все, що творять з єпархією, священниками, вірянами і Україною у цьому контексті. Текст не підписано. Саме через небажання його автора потрапити під репресії. І я точно знаю, що в єпархії так думають дуже багато людей – і з-поміж кліру, і серед вірян. Читаємо. І дивимося відео
Про яничарів у рясах
Проминув і втихомирився тренд «Різдво з Папою» і можна сказати, що греко-католики Закарпаття з горем навпіл якось його відсвяткували. Щоправда, не так гучно, як то було «по-старому», але варто визнати, що 25 грудня ніхто не працював. Навіть брати православні, здебільшого, вшанували цей день з поваги до греко-католиків і римо-католиків. Ось 24 грудня, в навечір’я, ще подекуди різали свиней, а вже 26 робота кипіла над ковбаскою, тож свято йшло дещо зі скрипом. 6-7 січня вже святкували Богоявлення, але, насправді, в кожній, чи в кожній другій хаті під це хлюпотіння Йорданської води греко-католики колядували, приймали колядників і самі ходили в гості колядувати, бо, як-не-як, в братів православних Різдво, тож під цим «прикриттям» можна і самим поностальгувати. Якщо щось, то ми колядуємо до Стрітення, а не лише на Богоявлення. Це все, звичайно, сарказм. Але добре, в цілому, що віз рушив з місця і годинник календаря був підтягнутий, бо відставав на 13 днів.
Зовсім інша справа з Великоднем. Очільник греко-католиків Закарпаття вирішив бути «вперєді планети всєй», як то казали «таварісчі». Вся Україна святкуватиме Великдень без змін, тобто, вираховує своїм методом, і цього року це випадає на 5 травня. Але керівник єпархії Мукачівської збаламутив людей і, впроваджуючи календарні зміни, не пояснив вірникам до кінця, що штовхає їх на релігійні марґінеси. Примушує святкувати окремо від всієї України, тобто, 31 березня. Ми поважаємо братів римо-католиків, тому це все, що тут говориться, їх не стосується. У них завжди була і є своя традиція, а в греко-католиків – своя. Отже, греко-католикам Закарпаття, окремо від від усієї України, зокрема і УГКЦ, підсовувається святкувати цього року 31 березня. Різниця в 5 тижнів. Чому? Для чого? Незрозуміло. Звичайно, значна частина парафій і священників розібралася, що їх обманули, і твердо вирішили не відмовлятися від своєї Пасхи, і святкуватимуть, як і всі греко-католики України і вся ПЦУ, тобто, 5 травня.
Для впровадження нової дати Пасхи керівник єпархії заручився підтримкою своїх помічників. Один з них, це пан Ковтик Володимир Іванович, він же отець Володимир. Варто зазначити, що він і його батьки походять з Старосамбірського району Львівщини. Вся Україна і Галичина в тому числі, святкуватиме Великдень 5 травня. Але, оскільки, отець Володимир служить єпископу Нілу, то робить те, що каже шеф. Причому, дуже агресивно. На це його благословляє сам владика Ніл. Отець Володимир поводиться дуже нахабно. Буває, телефонує з телефона єпископа священникам і погрожує, змушує триматися мадярської Пасхи, їздить по парафіях і творить беззаконня, баламутить людей, проводить пародії на збори, погрожує людям, священникам, пресує неугодних священиків у єпископській резиденції, лиш аби забезпечити виконання волі свого земного шефа, адже, невідомо, чи така людина вірить в існування Небесного Керівника. Такий собі яничар у рясі. Він не один такий, на жаль. По крові і походженню є українцем, але виховався з ненавистю до України і українців.
Воно і не дивно, що така поведінка. Адже цей панотець є бізнесменом, як і його керівник єпископ Ніл Лущак. Пан Лущак має бензиновий бізнес, а пан Ковтик торгував алкоголем і сигаретами. В кращих традиціях моспархату. Отакої! Яка оказія вийшла.
Так, на даний момент ФОП Ковтика припинений у 2022 році, але, хто гарантує, що він зарізав курку, що несе золоті яйця? Це вже стало традицією, переоформляти власний бізнес на інших, щоб виглядати чемним і чесним. Отже, в тренді – нафтопродукти, алкоголь, тютюнові вироби і гроші. Чим більше – тим краще. А Бог добрий, він пробачить. Може…
Повертаючись до календаря і Пасхи, то на днях збирають збори деканів єпархії, щоб вигадати спосіб, як покарати деканів, що хочуть зберегти святкування Пасхи разом з усіма українцями. І щоб якось заблокувати парафіям цю справу. Отже, руйнування віри, релігії і душ людей – це основна місія цих отців? Чи як це все розуміти? Чи не краще працювати на об’єднання народу України? Нащо його ділити? Замість того, щоб, нарешті стати єдиною Церквою, ці місцеві отчики роздирають Церкву.
Думайте, люди, чи ви готові на догоду чужинцям ділитися? Чи не краще в Україні українцям святкувати разом? Закарпатці не хочуть бути маргіналами. 5 травня буде всенародне святкування Великодня, державний вихідний і все інше. А 31 березня, під мокрий сніг і в робочий день, коли 5-10% людей в селі святкуватиме свято, то що це за свято? Нащо розколювати села і міста?
Робіть висновки, дорогі вірники, і питайте зі своїх попиків, куди вас ведуть. Святкувати свята Різдва і інші за новим календарем, це одне, а Великдень сюди не входить. Це геть інше. Календар ми виправили, але про метод вирахування Пасхи говорить Перший Вселенський Собор, і це непорушно зберігається майже всіма Східними Церквами. Але тільки на Закарпатті керівники греко-католиків вирішили наплювати на це. Вся Україна так, а вони інакше.
Чи вони, може, не вважають Закарпаття Україною?
Якось так виглядає….
Джерело: Закарпаття онлайн
