Китай оголосив про запуск потужної системи штучного інтелекту, яка напряму під’єднана до національної мережі суперкомп’ютерів і здатна самостійно виконувати складні наукові дослідження. Офіційний старт відбувся 23 грудня — за кілька тижнів після того, як США представили власну масштабну ініціативу у сфері ШІ для науки.
Про це пише видання Interesting Engineering.
Нова платформа працює на загальнонаціональному рівні й уже доступна для понад тисячі інституцій у Китаї. На відміну від звичайних інструментів, система може сама планувати й виконувати наукові завдання — від постановки задачі до підготовки звіту. Це привертає увагу до того, як ШІ може змінити науку, безпеку та технологічну конкуренцію у світі.
За даними China Science Daily, система приймає прості інструкції звичайною мовою і майже без участі людини виконує повний цикл дослідження. Вона розбиває завдання на етапи, розподіляє обчислювальні ресурси, запускає симуляції, аналізує великі масиви даних і формує підсумкові наукові звіти.
Розробники пояснюють, що це не пасивний інструмент, а самостійний «дослідницький асистент». За їхніми словами, така модель значно економить час: робота, яка раніше займала цілий день, тепер може виконуватися приблизно за годину.
Наразі підтримується близько 100 наукових сценаріїв. Вони охоплюють матеріалознавство, біотехнології та промисловий ШІ. Мета — пришвидшити відкриття, автоматизувавши рутинні, але ресурсомісткі процеси.
Ключем до проєкту є Національна мережа суперкомп’ютерів Китаю (SCNet). Вона об’єднує понад 30 суперкомп’ютерних центрів і дозволяє гнучко розподіляти обчислювальні потужності за потреби.
SCNet запустили у 2023 році як частину стратегії з об’єднання суперкомп’ютерних та інтелектуальних обчислень. Офіційну презентацію провели у квітні 2024 року в технопарку Біньхай у Тяньцзіні. Відтоді мережа швидко розширюється й обслуговує державні установи, бізнес, університети та наукові центри.
Надання ШІ прямого доступу до цієї інфраструктури означає перехід від експериментів до масового використання таких систем у науці.
Учасники проєкту говорять про глибшу трансформацію наукової діяльності. За словами Цянь Депея, члена Китайської академії наук і керівника експертної групи SCNet, «наука переходить від простих обчислень до відкриттів, керованих ШІ». Він також зазначив, що нові ШІ-агенти з’єднують інструменти, дані та обчислювальні ресурси, які раніше були розпорошені, і це допомагає вченим швидше впроваджувати інновації.
Інші фахівці наголошують, що зміни стосуються не лише технологій. Як пояснив заступник директора Центру досліджень високопродуктивних обчислень Цао Чженьнань, «ШІ для науки — це не тільки технічний шлях, а й трансформація того, як організовані дослідження».
Запуск платформи відбувся в межах національної ініціативи «AI+», оголошеної в серпні, яка передбачає використання ШІ для прискорення наукових відкриттів і промислових інновацій.
Китайський проєкт з’явився на тлі посилення конкуренції зі США у сфері ШІ та обчислювальних технологій. Обидві країни десятиліттями інвестують у суперкомп’ютери для чутливих напрямів — від моделювання озброєнь до розробки ліків.
У листопаді президент США Дональд Трамп представив Genesis Mission, яку назвав «ШІ-Манхеттенським проєктом». Програму координує Міністерство енергетики США. Вона передбачає навчання потужних ШІ-агентів на федеральних суперкомп’ютерах і великих масивах державних наукових даних. Трамп заявив, що місія має «інвестувати в науку з підтримкою ШІ, щоб прискорити науковий прогрес» і посилити «технологічне лідерство США».
Водночас американський план обмежений жорсткими термінами, зокрема вимогою показати перші результати протягом 270 днів.
Ранній запуск китайської системи також піднімає питання ризиків. Прямий доступ ШІ до національних суперкомп’ютерних мереж може створювати загрози для захисту чутливих даних, підвищувати ризик кібератак або відкривати доступ до інформації, пов’язаної з військовими системами.
Джерело:techno.nv.ua
