Ретельно відстежувати операції клієнтів тепер мають не тільки банки, а й небанківські фінансові установи. Зокрема маркетплейси з власними фінкомпаніями (Rozetka Pay), поштові оператори (NovaPay), та платіжні термінали самообслуговування (ПТКС).
Про це йдеться в листі Національного банку щодо роз’яснення та рекомендацій з питань фінансового моніторингу від 7 жовтня 2024 року.
Регулятор стверджує, що небанківські фінустанови, які займаються платежами, масово порушують правила фінмоніторингу. А саме – не проводять належну перевірку клієнтів, яка прописана в статті 11 Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.
НБУ хоче, щоб небанківські фінустанови перевіряли своїх клієнтів і партнерів у межах фінмоніторингу так само суворо, як і банки, а саме:
- проводили детальне анкетування щодо розміру доходів, джерела коштів, суті діяльності бізнесу тощо. Усе це має підкріплюватися відповідними документами;
- контролювати платіжні операції клієнтів за розміром і напрямком;
- блокувати грошові перекази в разі відхилення від заявлених даних.
Термін виконання цих вимог не зазначається, але за їх невиконання фінустановам загрожує штраф або відкликання ліцензії.
Власники небанківських платіжних систем поки не кажуть, які нові процедури й обмеження запровадять, але вже готуються до виконання вимог Нацбанку.
Аналіз по 73 параметрах
Закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…” був опублікований 28 грудня 2019 року, а набув чинності 28 квітня 2020-го. Відтоді й запрацювала оновлена система фінансового моніторингу.
Закон розробили й ухвалили зокрема на виконання угоди про асоціацію з ЄС, меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ, а також для отримання другого траншу макрофінансової допомоги від Євросоюзу в 500 млн євро.
Головне нововведення, яке приніс закон – перехід до ризико-орієнтованого методу роботи. Якщо раніше операції оцінювалися по 17 критеріях і внутрішніх банківських перевірках даних про клієнтів, то з ухваленням закону їхня кількість скоротилася до чотирьох. Але обов’язковим став аналіз по 73 параметрах у межах ризико-орієнтованого підходу.
Це комплексна система ризикових індикаторів, які дозволяють визначати нелегальні операції. Так, серед параметрів обов’язково перевіряється:
- рівень доходів;
- фінансовий стан;
- соціальний статус;
- вид, частота та об’єм операції;
- учасники угод;
- джерела фінансів;
- географічна належність до місць визначених законом як “місця підвищеного ризику”;
- приналежність до політично значущих осіб або публічних діячів;
- наявність ділових контактів з державними, міжнародними й урядовими компаніями.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення є Державна служба фінансового моніторингу України. Національний банк – один із органів державного фінансового моніторингу
Проте у кожного банку є власні служби фінмону, які аналізують операції клієнтів. Алгоритми їхньої роботи не тільки тримаються в секреті, а й час від часу змінюються, щоб до них не можна було пристосуватися.
Загалом же суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:
- банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди й інші фінансові установи;
- платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;
- професійні учасники організованих товарних ринків;
- професійні учасники ринків капіталу, крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;
- оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
- філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;
- спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу (як, наприклад, аудитори, бухгалтери, адвокатські об’єднання, посередники в угодах з нерухомістю тощо):
- постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
- інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.
Тобто всі вони мають аналізувати операції клієнтів, блокувати підозрілу діяльність і повідомляти правоохоронні органи про нелегальну активність.
Наприклад, за 2023 рік Держфінмоніторинг підготував і направив до правоохоронців 1122 матеріали, на суму майже 102,1 млрд
грн. Понад 50 справ стосувалися державної зради.
“Гайки” фінансового моніторингу закручуються
Наприкінці 2023-го – початку 2024 року банки почали висувати до своїх клієнтів нову вимогу: вказати максимальний обсяг фінансових операцій за всіма рахунками, який клієнт планує проводити впродовж місяця.
У такий спосіб банки почали виконувати Постанову НБУ № 110 від 5 вересня 2023 року, яка вносить зміни до “Положення про здійснення банками фінансового моніторингу”.
У разі перевищення зазначеного обсягу фінансових операції банк має право вимагати у клієнта пакет документів, що містять:
- фінансову звітність, яка розкриває сутність і зміст фінансових операцій;
- дані про фактичний рух товару, надання послуг, виконання робіт;
- дані щодо ведення господарської діяльності основними контрагентами клієнта;
- дані про сплату податку на прибуток (доходи);
- дані про найманих осіб на умовах трудового договору та багато іншого.
У вересні цього року в Нацбанку задумалися про доцільність запровадження лімітів переказів на картки на рівні офіційних доходів клієнтів, вказаних в анкеті під час реєстрації.
Читайте також: Чому в Україні заговорили про обмеження карткових переказів на рівні доходів
Загалом існують два способи для визначення розміру обігу коштів клієнтів:
- Запитати у самого клієнта. І тут важливо, що озвучену суму доведеться аргументувати. Тому захмарно завищити її без документального підтвердження не вийде.
- Проаналізувати обороти клієнта за наявними рахунками за попередні місяці та взяти якийсь середньомісячний оборот за рахунками або ж максимальний за весь період. Тут кожен банк самостійно вирішує, як йому вчинити.
З огляду на лист НБУ від 7 жовтня 2024 року схожі ініціативи потрібно очікувати й на ринку небанківських фінансових установ. Тим паче, що елементи перевірки клієнтів діють і так.
Авторизація платника
У межах боротьби з виплатами зарплат у конверті Національний банк з 1 серпня 2023 року запровадив нові правила поповнення карток, додавши до процесу елемент авторизації платника.
Так, квитанції, які формуються після здійснення готівкових операцій з використанням різних платіжних пристроїв, зокрема ПТКС (термінали самообслуговування), мають додатково включати номер мобільного телефону платника.
До того все було абсолютно анонімно – жодних авторизацій, але сума поповнення обмежена 5 тис. грн. Нині обмеження в 5 тис. грн діє також, але без телефонної авторизації неможливо внести і їх.
В Україні немає вимоги (поки що) прив’язувати SIM-картку до своїх паспортних даних, як це працює, наприклад, у Польщі. Але, маючи номер телефону, ідентифікувати особу, тим паче у відповідних служб, не становить проблеми.
150 тисяч гривень на місяць
З 1 жовтня на вихідні перекази з картки на картку протягом пів року діятиме ліміт у 150 тис. грн на місяць. Він стосуватиметься всіх рахунків клієнта в одному банку.
Ліміт не застосовуватиметься до рахунків волонтерів та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження.
Також ліміт не застосовуватиметься в разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та до переказів юридичних осіб.
Операції за реквізитами IBAN не обмежуються.
Протягом цих шести місяців Національний банк планує підготувати зміни до законодавства, щоб ефективніше боротися з протипарвним використанням ринку платіжних послуг.
Детальніше про обмеження переказів з картки на картку ми писали в цій статті.
Джерело:mbiz.censor.net
