Угорщина пройшла складний шлях до повноправного членства в Європейському Союзі, долаючи наслідки багаторічного тоталітарного режиму. Свого часу країна не відповідала критеріям для вступу, а висновки Європейської комісії напередодні відкриття переговорів, як і у випадку з Україною, містили додаткові вимоги щодо продовження реформ.
Угорщина не була взірцем сучасної демократичної країни, але завдяки економічній та політичній підтримці ЄС вийшла з орбіти соціалістичного устрою. Вочевидь, “забувши” свій євроінтеграційний досвід, угорська влада перетворила процес вступу України в ЄС на політичний шантаж, намагаючись здобути якнайбільше фінансових преференцій.
Політичний вектор Будапешта, спрямований на “неліберальну демократію” й балансування між Росією та Європою, суперечить єдиній політиці Брюсселя. А тому дедалі більше ізолює Угорщину в європейській спільноті.
Натомість керівництво країни продовжує ставити під загрозу спільні рішення Європейського Союзу зі стратегічно важливих питань.
Громадянська мережа ОПОРА розповідає, як Угорщина вступала у Європейський Союз та чи має Будапешт моральне право перешкоджати європейським прагненням України.
Євроінтеграція постсоціалістичної Угорщини
В уряді Угорщини нашу державу називають абсолютно корумпованою та такою, яка “не дозріла” до членства в ЄС і заслуговує, мовляв, лише на “привілейоване партнерство”.
Ба більше, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан нещодавно заявив, що Євросоюз не повинен починати переговорів з Україною, адже їй “так само далеко до членства в ЄС, як Мако [місто в Угорщині] до Єрусалима”.
Зараз нерідко доводиться чути запитання щодо сучасної Угорщини: наскільки вона відповідає так званим “копенгагенським критеріям” членства в ЄС? І відповідь на це запитання, на думку багатьох європейських політиків та інституцій, не є позитивною.
Та не менше цікаво дослідити, як ця країна долала шлях до членства в Європейському Союзі.
Формальним приводом для цієї блокади стало внесення угорського OTP Bank до переліку міжнародних спонсорів війни, який складає українське Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) – попри те, що цей список не є урядовою ініціативою і не тягне за собою жодних обмежень з боку Києва.
Однак після того, як брюссельським посадовцям вдалося переконати НАЗК піти на поступки і виключити цей банк зі списку, Угорщина не зняла свою блокаду, тепер додатково вимагаючи письмових гарантій того, що ні OTP Bank, ні інші угорські компанії не опиняться у цьому списку.
Те, що гальмування руху України в ЄС є вказівкою керівництва Угорщини, підтверджують також дії уряду.
Так, цієї осені Україна стала свідком чи навіть учасником справжнього спектаклю.
Коли Київ спробував знайти компроміс із Будапештом у питанні прав меншин та відрядив до угорської столиці спеціальну делегацію, то з’ясувалося (до речі, вже не вперше), що на робочому рівні українські та угорські фахівці з питань освіти та прав нацменшин цілком можуть порозумітися.
На цій зустрічі у вересні вони домовилися про обриси можливого компромісу, Україна прописала це у вигляді дорожної карти, яку передала до уряду Угорщини.
Але щойно напрацьовані документи дісталися уряду, як Будапешт відмовився від домовленостей.
Бо Віктору Орбану було важливо зберегти “меншинну проблему” невирішеною, щоби з посиланням на неї блокувати початок переговорів про вступ України до ЄС.
Відкат у минуле
Угорщина, яка рухалася від комуністичного минулого до демократичних перетворень, за часів правління Віктора Орбана відкотилася до автократії, де нехтують верховенством права. А саме ця цінність є ключовою у “копенгагенських критеріях”, за якими країни взагалі можуть претендувати на членство в Європейському Союзі.
Угорщина стала плацдармом мережі союзників Росії, а Віктор Орбан – просувачем позиції Кремля в Європейському Союзі. Порівняння членства Угорщини в Європейському Союзі з радянською окупацією та зустріч із Путіним робить Орбана ще більш ізольованим.
У самому ЄС давно звучать сумніви щодо подальшої довіри Угорщині як союзнику та партнеру.
А європейські посадовці вже прямо нагадують, що ніхто не зобов’язує Угорщину бути членом ЄС.
Станом на вересень 2023 року 65% угорців вважали, що їхня країна рухається в хибному напрямку.
Врешті, з таким політичним курсом статус не члена, а лише “привілейованого партнера” Європейського Союзу скоріше повинна була б отримати Угорщина, ніж Україна.
Попри те, що зараз Угорщина є повноправним членом ЄС.
Джерело: ЄП
