Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Епіфаній на запрошення редакції взяв участь у заході «Великий вечір з NV» та виступив із промовою.
Як відомо 16 травня проєкту NV виповнилося 10 років. З цієї нагоди було вшановано видатних українців із різних сфер, які писали новітню історію країни – від Революції гідності до сьогодення. NV разом з експертами та читачами обрали 100 людей десятиріччя.
Блаженнійшого Митрополита Епіфанія відзначено нагородою «Люди десятиріччя» у категорії «Суспільство».
У заході, що відбувся у Мистецькому арсеналі, також взяли участь захисники Батьківщини, парамедики, волонтери, політики, представники українського бізнесу та активної громадськості.
Предстоятель Православної Церкви України звернувся до гостей із надихаючими словами:
«Шановна громадо! Брати і сестри, пані та панове! Христос воскрес!
Ці, пов’язані з Великоднем слова вітання, які здаються часом просто традицією, насправді мають глибоке внутрішнє значення для сьогодення. Адже в них християни сповідують дві ключові істини. Перша – що Ісус з Назарету є істинний Христос, тобто в перекладі «Помазаник», Той, Хто покликаний Богом до особливого служіння і наділений звище особливою владою.
Саме за те, що Він визнав Себе Царем, Сином Божим, Христом – Ісус був присуджений до смертної кари. Присуджений до страти за істину, яку Він прийшов засвідчити.
Другий наріжний камінь християнської віри – що Христос був правдиво мертвий, але на третій день воскрес, здолавши смерть.
Ці істини не просто є нагадуванням для нас про давно минулі події. Вони є фундаментом для нашої віри і для нашого повсякденного життя. Бо воскресіння Христа означає і наше воскресіння. Воно означає, що навіть смерть – не остаточний вирок, не завершення буття, не кінець. Через Христа ми маємо життя вічне, прийде час воскресіння для всіх – для віруючих і невіруючих, для праведних і грішних. Як всі помираємо – так усі воскреснемо.
І усвідомлення цього допомагає нам правильно розставляти пріоритети нашого повсякденного життя. Ця істина спонукає нас дивитися на задуми, слова, вчинки не лише з точки зору сьогодення, але і з точки зору вічності. З точки зору відповідальності перед Богом.
Добро – це творення, а зло – руйнування, нищення. Добро творити завжди складніше, бо воно вимагає часу, зусиль – фізичних і моральних. Зло здається більш простим та «ефективним». Вибух – і знищено плід праці багатьох людей. Постріл – і відібрано життя людини, яку багато років ростили, виховували, вчили.
Ще одна ознака зла – воно ніби не має обмежень, Воно здатне вживати всі засоби. Моральні кордони, «червоні лінії» для зла ніби не існують. А добро не може перейти цю межу, бо воно перестане бути самим собою.
Однак поразка, покарання і загибель зла перебувають в ньому самому. Зло самознищувальне. А добро, життя, правда, любов, світло – перемагають. Не відразу, не легко. Але обов’язково.
Коли Христа поклали до гробу мертвого – всім здавалося, що це кінець і перемога зла. Але саме в цей момент зло зазнало поразки, бо Христос зруйнував його панування і воскрес. Так і тепер, коли здається, що зло занадто сильне, що воно досягає замисленого – насправді воно рухається до своєї поразки.
Адже зло, у які би одежі воно не ховалося, навіть у релігійні, як це робить тепер ідеологія «русского міра» – насправді воно протистоїть Самому Богу. І в цьому двобої Бог завжди перемагає. Бо як вже було сказано – Христос є справжній Цар і володар історії, і Він всесильно спрямовує все до перемоги правди.
Саме тому морально Україна перемогла. Бо на нашому боці правда. А відтак ми у цьому двобої є на боці світла і добра. Тому з нами Бог, а де Бог – там перемога.
Це не означає, що ми не бачимо проблем, не усвідомлюємо складність викликів, не розуміємо страшної ціни досягнення перемоги. Все це ми бачимо, розуміємо, усвідомлюємо. Те, що на боці українського народу правда, не означає, що всі ми автоматично є добрими та завжди робимо все правильно.
Розбрат, корупція, моральна деградація у різних формах притаманні не лише нашим ворогам. Тому, ведучи двобій зі злом зовнішнім, ми не повинні закривати очі і на свої власні недоліки. Але всі, хто мають в серці, в душі те, що за словом Лесі Українки, не вмирає, хто мають добрі моральні принципи, хто розуміє, що свобода, гідність, правда – цінніші навіть за тимчасове життя – такі люди можуть і повинні діяти.
Замість того, щоби нарікати на темряву – слід запалювати світильник і відганяти морок. Коли кожен на своєму місці, у своїх обставинах, відповідно до свого таланту зробить щось для примноження світла, добра, правди – їх об’єктивно стає більше.
Поодинці нам може здаватися, що наших сил мало, що нашої енергії не вистачає. Але разом ми бачимо, як багато вже зроблено, скільки досягнень ми маємо, які неймовірні виклики вже було подолано. Бо ми не лише разом як люди. Ми віримо, що воскреслий Христос також разом із нами. Ми не забуті, не полишені сам на сам зі злом.
І усвідомлення цього дозволяє нам сподіватися навіть там, де надія мала би здаватися втраченою. Боротися, знаючи, що перемога буде за Україною, навіть коли ми ще не здатні побачити її конкретних обрисів.
Від нас з вами, від зусиль та віри кожного залежить, як ми пройдемо цей шлях. Але я бачу тут людей, здатних силою духу зрушувати навіть гори, давати відсіч російській імперії зла, перемагати темряву.
Тож зичу всім нам успіху, незламної віри, діяльного натхнення на добрі справи. І нехай Син Божий, Який переміг саму смерть, благословить нас на цьому шляху – шляху боротьби аж до перемоги!
Дякую за увагу та підтримку!
Христос воскрес!», – сказав Митрополит Епіфаній.
Пресслужба Київської Митрополії
Української Православної Церкви (ПЦУ)
Джерело:pomisna
