В Угорщині на початку 2023 року повідомили про плани відкрити першу українську школу і вважали це досить значним досягненням.
“Уряд Угорщини створив правові умови для створення першої української національної мовної школи”, – повідомила речниця української національної меншини в парламенті Угорщини Ліліана Грекса.
І ось сталося – українську школу в Угорщині нарешті відкрили. Принаймні так можна дізнатися з повідомлень угорських ЗМІ та представників влади Закарпаття.
Зокрема голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко 8 вересня 2023 року урочисто повідомив, що в Угорщині, а саме в місті Ніредьгаза нарешті відкрили першу школу для українських дітей. Сам він був присутнім на відкритті цього «навчального закладу».
“В Ніредьгазі пролунав перший дзвоник у першій українській школі”, – повідомили на сторінці Закарпатської облради.
Він чітко зазначив у своєму відеозверненні, що школа носить ім’я Лесі Українки, і в ній навчатимуться діти “які втікли від війни” – за словами голови облради Закарпаття.
Утім на відео, розміщене у Facebook на офіційній сторінці пан Володимир Чубірко виступає перед зовсім іншою школою у Ніредьгазі – імені Золтана Зелка, із поглибленим вивченням англійської та німецької мов. Виникає логічне питання: а де ж школа імені Лесі Українки?
На жаль, подібний заклад виявився лише примарою в уяві деяких діячів. В Угорщині наразі не збираються відкривати школу для українських дітей.
Виявляється, що навчання відбуватиметься переважно у другій половині дня, оскільки у першій половині діти з України зобов’язані відвідувати угорські школи. Звісно, це також важливо – але чи йдеться все-таки про першу школу з навчанням українською мовою в сусідній країні? Звісно, ні.
“За словами директорки Ніредьгазької школи імені Лесі Українки Вікторії Бернард, до її закладу наразі записалося 30 дітей… У школі вивчатиметься 2 предмети: українська мова і література та народознавство. Також організовуватимуться заходи щодо відзначення державних українських та релігійних свят. По закінченні навчання дітям вручається атестат. Також вони можуть скласти іспит і отримати сертифікат про здобуття іноземної мови, що є обов’язковою умовою в основній державній угорській школі та при вступі до вишів. Навчання відбуватиметься переважно після обіду, оскільки у першій половині дня діти зобов’язані відвідувати угорські школи. У зв’язку з цим програма сформована так, щоб не перезавантажувати учнів та аби заняття проходили в задоволення”, – йдеться на сайті видання “Карпатський об’єктив”, який має фінансування з Угорщини.
Зазначимо, що ще раніше в Угорщині навчання українських дітей (в тому числі з числа біженців від війни) відбувалося лише у межах так званих позашкільних уроків. Наприклад в університеті ім. Лоранда Етвеша в Будапешті, де викладачі на волонтерській основі викладали нашим дітям мови, математику та історію.
Також діяли дві недільні школи для українців – у Будапешті (при Товаристві української культури в Угорщині) та вже згаданій Ніредьгазі. А тепер голова загальних зборів області Саболч-Сатмар-Берег Оскар Шестак та голова Самоврядування українців міста Ніредьгаза Юдіт Софілканич прозвітували про нову українську школу в Угорщині. Хоча такої, як бачимо, просто не існує.
І порівняйте ситуацію із Закарпаттям, де проживають представники угорської національної меншини. Станом на 2017 рік на Закарпатті нараховувалася 71 школа, де понад 16 тисяч учнів вчилися виключно на угорській мові з першого по випускний класи.
Зокрема, у Берегівській територіальній громаді з 25 шкіл — 16 з класами лише угорською мовою навчання, 4 школи зі змішаними класами: частина угорською, частина українською мовами навчання та 4 школи з класами українською мовою навчання.
Окрім цього діє угорський інститут у Берегові, а також три професійні школи, де викладання також відбувається виключно угорською мовою. Ще кілька угорських ліцеїв діє при релігійних організаціях.
Щоправда, за останні роки кількість батьків, які віддають своїх дітей в угорськомовні класи на Закарпатті знижується. Натомість, у громадах компактного проживання угорців зростає кількість дітей, які йдуть до класів з державною мовою навчання. Найбільш парадоксальна ситуація склалася саме у місті Берегово. У 2023 році в перший клас у 7 діючих шкіл з угорською мовою навчання поступило 113 “першачків”. Тобто, в середньому, по 16 дітей на школу. Натомість у дві українські школи – 142 школяра, а це 71 дитина на школу.
Ще одна двомовна школа (№3, імені Ілони Зріні) має один український клас з семи учнів. Отже виникає питання: звідки такий взявся розподіл і така дивна диференціація? Для чого аж 7 шкіл з угорською мовою навчання, якщо попит на них значно знизився. А ситуація виглядає, як дискримінація саме дітей, які прагнуть навчатися українською.
Натомість все це не заважає владі Угорщини розповідати, що вона прийняла під свою опіку кілька мільйонів українців-біженців. Хоча насправді це не так, оскільки країна стала лише транзитною для багатьох постраждалих від війни. А повноцінне навчання для дітей з України так і не зуміла забезпечити. Чому? Наразі можемо лише здогадуватися.
Нагадаємо, раніше Mukachevo.net писало про те, що три фракції Берегівської міської ради запропонували угорськомовним батькам, які віддають дитину у клас з українською мовою викладання, щороку, до 5 класу, виплачувати по 30 тисяч гривень.
Очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто висловив своє обурення щодо цієї ініціативи Берегівської міськради. За словами угорського міністра, відповідний крок нібито знову порушує права закарпатських угорців.
Також міський голова Берегова Золтан Бабяк заявив, що направить до прокуратури проект рішення щодо фінансового стимулювання батьків, які віддаватимуть своїх дітей до класів з українською мовою навчання.
Джерело: Мукачево.нет
