Якщо не вживати системних заходів з адаптації до кліматичних змін, уже в найближчі 20 років південні області України можуть перетворитися на зону, де сільське господарство стане економічно невигідним без масштабного зрошення. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
За її словами, саме антропогенний фактор значно прискорив глобальні кліматичні зміни. Викиди парникових газів від промисловості, транспорту, енергетики, сільського господарства та масова вирубка лісів призвели до так званого ефекту “теплової ковдри”. Атмосфера все більше утримує тепло, а середня температура на планеті вже зросла більш ніж на 1 °C у порівнянні з доіндустріальним періодом.
В Україні наслідки потепління, зазначає екологиня, проявляються у вигляді інтенсивних літніх посух на півдні та сході, тоді як західні області все частіше потерпають від паводків і повеней через рясні зливи. У Карпатах прискорюється танення снігу та льодовиків, що змінює режим річок і створює загрози водопостачанню населених пунктів.
Крім того, зростає частота екстремальних погодних явищ – хвиль спеки, буревіїв і лісових пожеж. У Черкаській, Київській та Одеській областях уже кілька років поспіль фіксують рекордно спекотні літа та тривалі посухи, які завдають значних збитків аграріям.
Кліматичні зміни впливають і на біологічні цикли: весна настає раніше, вегетаційний сезон подовжується, змінюються маршрути міграції птахів і поширюються нові шкідники. Українські фермери вже стикаються з видами комах, які раніше не були характерними для нашої території.
“В Україні це проявляється появою нових видів рослин і комах-шкідників, таких як амброзія та клопи, що раніше не зустрічалися у певних регіонах”, – зазначила Тимочко.
За прогнозами, у найближчі 10–20 років середня температура в Україні зростатиме швидше, ніж у світі загалом. Це означає ще частіші хвилі спеки, довші періоди без опадів та глибші посухи.
Найбільш вразливими є степові регіони – Одеська, Херсонська, Миколаївська та Запорізька області. Там клімат уже зараз наближається до напівпустельного, а вирощування традиційних культур стає дедалі складнішим. Особливо постраждають озима пшениця, кукурудза, ячмінь, цукровий буряк і соя. Вирощування соняшника залишатиметься можливим, проте надмірна концентрація цієї культури призводитиме до виснаження ґрунтів.
“Якщо заходів не вживати, то вже за 20 років південні області України ризикують стати зоною, де сільське господарство буде економічно невигідним без масштабного зрошення. Це означатиме втрату частини аграрного потенціалу країни, залежність від імпорту продуктів та посилення соціально-економічних проблем у регіоні”, – підкреслила Тимочко.
Водночас можливі і зміни у розташуванні культур: виноградники та сади поступово можуть переміститися на північ – у Черкаську та навіть Київську області. А ось традиційне виноградарство півдня буде під загрозою через нестачу води.
На думку екологині, відсутність дій уже найближчим часом призведе не лише до втрати частини аграрного потенціалу, але й до серйозних соціально-економічних проблем. Україна ризикує зменшити виробництво власних продуктів харчування, посилити залежність від імпорту і зіткнутися із занепадом сільських територій на півдні.
Вплив глобального потепління на природу в Україні
Як писав УНІАН, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко заявила, що глобальне потепління впливає не лише на погоду в Україні, а й на усю природу навколо нас, зокрема одні види рослин і тварин зникають, інші – з’являються. Вона пояснила, що весна настає раніше, вегетаційний сезон подовжується, через що змінюються міграційні маршрути птахів, цикли розмноження тварин і поширення шкідників. У наші країні це проявляється у вигляді нових видів комах-шкідників і агресивних бур’янів, наприклад, амброзії.
Джерело:unian.ua
