Українські судді й досі, у квітні 2026 року, посилаються на закон «Про засади державної мовної політики», який наділяв російську мову статусом регіональної, попри те, що цей документ втратив чинність вісім років тому. Про це йдеться у розслідуванні журналістів «Схем» (Радіо Свобода), які проаналізували дані судового реєстру.
Закон, який стали називати за прізвищами його авторів – «регіоналів» Ківалова та Колесніченка, був визнаний неконституційним ще у 2018 році. Попри це судді різних інстанцій, включно із Верховним судом, продовжували посилатися на нечинний документ у своїх рішеннях. Серед них і суддя, яка тепер працює у Конституційному суді України, що й визнав цей закон неконституційним.
У розслідуванні «Схем» з посиланням на дані судового реєстру йдеться, що у 2025 році судді Верховного суду Володимир Погребняк, Олег Васьковський та В’ячеслав Пєсков застосували статті цього нечинного мовного закону під час розгляду спору щодо кредиторських вимог між компаніями на суму понад 2 мільярди гривень. У розмові з журналістом суддя Погребняк спершу відмовився від коментарів.
Утім, згодом Апарат секретаріату господарської касації направив редакції письмову відповідь, де повідомив, що це була «описка» і її виправили у новій судовій ухвалі від 26 лютого 2026 року, процитувавши замість закону Ківалова-Колесніченка вже чинний закон.
Ще один суддя, Євген Синельников, який, крім роботи у Верховному суді, також є членом експертної ради з визначення професійної компетентності суддів, використав цей закон у рішенні від 2024 року. Це справа за позовом комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» щодо стягнення заборгованості з громадянина.
На запитання журналіста «Схем» про причину використання в судовому рішенні нечинного та неконституційного закону, суддя Синельников відповів: «Я уточню». Невдовзі після цієї розмови в судовому реєстрі зʼявилася нова ухвала цього судді, де своє попереднє посилання на закон Ківалова-Колесніченка він визнав помилковим.
У 2023 році закон цитувала й Алла Олійник, тодішня суддя Верховного суду, яка нині є суддею Конституційного суду – того самого, що й визнав цей закон неконституційним у 2018 році.
У Конституційному суді також назвали «опискою», яка не вплинула на суть рішення, використання суддею Олійник нечинного закону.
Журналісти зʼясували, що застосовували закон «Ківалова та Колесніченка» і у районних судах.
Так, наприклад, суддя Оболонського райсуду Києва Олексій Диба у 2025 році щонайменше чотири рази посилався на цей закон як на підставу для нерозгляду позовних заяв – йдеться у розслідуванні «Схем».
Журналісти відвідали цей суд і особисто запитали суддю Дибу про причину використання нечинного закону. Він відповів: «Якщо була допущена помилка, то можна вирішувати ці питання в процесуальному порядку».
Аналогічні випадки застосування норм неконституційного закону «Схеми» помітили й у суддів із Київської та Херсонської областей та міста Харкова.
Очільник Вищої ради правосуддя Григорій Усик у коментарі журналістам зазначив, що у своїй дисциплінарній практиці не зустрічав подібних випадків, але припустив, що таке застосування може бути «неумисним і помилковим». Водночас дослідник мовної політики Володимир Кулик назвав таку ситуацію «правовою анархією».
У розслідуванні «Схем», зокрема, йдеться, що статус цього закону на сайті Верховної Ради тривалий час був «поточним». І хоча нижче на сторінці була згадка про втрату чинності, до нього продовжувалися вноситися зміни. Останні – у січні 2025 року.
На запит журналістів Апарат Верховної Ради по суті запитань про позначення цього закону на сайті парламенту не відповів. Попри це, зазначають «Схеми», статус закону Ківалова-Колесніченка на сайті Верховної Ради після направлення запиту змінився на «нечинний».
Розгляд мовного законопроєкту «Ківалова-Колесніченка» у 2012 році викликав бійки в парламенті й вуличні протести та, попри це, набув чинності. Він запроваджував статус «регіональних» для мов, якими говорить понад десять відсотків мешканців на певній території. Як результат, російська стала регіональною у 13 із 27 територіальних одиниць України. На думку опитаних журналістами експертів, цей закон «загрожував саботажем уживання української мови і був прописаний так, що насправді російську мову можна було вживати не поряд з українською мовою, а замість української».
Як з’ясували журналісти «Схем», Москва фінансувала просування мовного закону «Ківалова-Колесніченка» через російський державний «Правфонд». Гроші йшли, зокрема, на підготовку альтернативного офіційному «громадського звіту» про нібито невиконання положень Европейської хартії регіональних мов. А також – на видання брошури «для російських співвітчизників» в Україні з інструкціями про те, як використовувати російську у діловодстві, судах та освіті замість української.
Джерело:radiosvoboda
