Колишній спецпредставник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер вважає, що ймовірність масштабного наступу Росії на українську територію становить 70%.
Про це він заявив в інтерв’ю “Суспільному” після невдалих переговорів дипломатів США й РФ. Текст розмови був оприлюднений 14 січня.
“На жаль, мені здається — хоча я й сподіваюся, що помиляюся — шанси, що Росія розпочне нове вторгнення значно більші, аніж можливість, що вона таки не вторгнеться. Я б сказав процентне співвідношення 70% до 30% на користь нової ескалації. Це буде болісно для обох сторін, не думаю, що це буде надовго — Путіну не потрібна затяжна війна, але я впевнений, що він готовий до дій”, – сказав Волкер.
“У мене нема жодних сумнівів, що Україна сильна і дуже вмотивована, і українська армія буде рішуче захищати українську територію. Але я просто хочу сказати, що треба бути готовими до всього, бо якщо ви лишень поглянете на те, що Росія уже зробила, стане ясно, що вона готова наступати знову”, – наголосив дипломат.
За словами Курта Волкера, “Україна має сильні позиції. Тож поки Росія не має потенціалу просто узяти й захопити її”.
“Є загроза, що Росія посилюватиме свої військові дії проти України, враховуючи, що воєнні дії в Україні уже ведуться, вони можуть загостритися — усе можливо. Але в України є чіткі засвідчення від США та Європи, що будуть значно суворіші санкції проти РФ, якщо це станеться. І водночас безпекова підтримка України лишатиметься в силі і зростатиме, як і присутність НАТО довкола України. Усе це хороші сигнали”, – вважає американський дипломат.
Водночас, за його твердженням, нема сенсу чекати, доки Росія вдасться до нової масштабної ескалації щодо України.
“США та Європа мають діяти вже. Провокативна поведінка, погрози, спроби залякування, вимагання (з боку РФ) — це те, що вже відбувається. Ми маємо впроваджувати санкції вже, збільшувати безпекову підтримку України вже, розширювати присутність військових частин НАТО вже — щоби запобігти російському вторгненню, і водночас бути готовими відкликати санкції у разі, якщо Росія забере свої війська. Але враховуючи нинішні обставини, ми вимагаємо впровадження обмежувальних заходів нині”, – підкреслив Волкер.
Він зазначив, що наступного тижня буде нова спроба продовжити перемовини з російськими представниками: “Будуть знову двосторонні діалоги Росія-США, НАТО-Росія, по лінії ОБСЄ. Німці й французи проводитимуть консультації, ЄС, США намагатимуться знову. Адже ніхто не хоче, аби стався новий військовий конфлікт. Тож будуть нові спроби дискусій. Гадаю, Росія гратиметься у дипломатію дуже обачно, щоб потім можна було виступити і сказати: що ж, ну ми намагалися, але ж ви, Захід, були негнучкими, не слухали про нашу стурбованість”.
При цьому Волкер вважає, що Росія “погодиться говорити далі тільки якщо ЄС, США або НАТО зважатимуть на вимоги РФ”.
Також він визнав, що Москва прагне до нового розподілу сфер впливу в Європі, як це відбулося на Ялтинській конференції в лютому 1945 року.
“Що Росія прагне зробити тепер — так це розірвати цю систему і повернутися до Ялти, яка може знову розділити континент (Європу) на території під російським впливом і західним“, – сказав Курт Волкер.
Відповідаючи на запитання, що треба зараз робити Україні, американський дипломат зазначив: “Найперше, наскільки це можливо, підтримувати трансатлантичну єдність, так щоби ЄС, Франція, Німеччина, НАТО й Україна були зв’язані разом і виступали з єдиним меседжем. Друге: наполягати на активних діях з боку ЄС та США просто зараз, не чекати, поки Росія розпочне нове вторгнення. Також треба поміркувати про те, що Україна може зробити, щоби переконатися, що ціна для Росії за вторгнення буде непомірною для Путіна”.
“Звісно, Україна наразі значно потужніша, ніж у 2014-му, і якби у нас були шанси попередити це, варто простежити, щоб ціна для Росії була вкрай високою”, – зазначив колишній спецпредставник.
Передісторія
Як інформувала “Новинарня“, наприкінці жовтня 2021 року американські ЗМІ, зокрема The Washington Post i Politico, оприлюднили дані, що свідчать про концентрацію Росією військ та військової техніки біля кордонів з Україною. Супутникові знімки, зроблені Maxar Technologies, продемонстрували накопичення російських військ та озброєнь біля міста Єльня у Смоленській області.
Цю інформацію заперечили в ГУР Міноборони та РНБО України, зазначивши, що це “свідома дезінформація”. Українські силовики дали зрозуміти, що йдеться про звичну присутність російських військ неподалік кордонів України.
6 жовтня речник Пентагону офіційно підтвердив “незвичайну” концентрацію військ РФ біля кордону України.
Речник Кремля Дмитро Пєсков називав “безпідставним нагнітанням напруженості” інформацію у західних ЗМІ про плани РФ щодо вторгнення на територію України та заявляв, що це “внутрішня справа Росії”.
Міністр оборони України Олексій Резніков у США 19 листопада заявив, що не вірить у “великий наступ Росії”.
Однак 21 листопада вийшло інтерв’ю начальника ГУР МОУ Кирила Буданова американському військовому виданню. Він наголосив, що Росія сконцентрувала понад 92 тисячі військовослужбовців біля кордонів з Україною, а масштабне вторгнення з трьох напрямків готується на січень-лютий 2022 року.
3 грудня міністр оборони Олексій Резніков заявив у Раді, що Російська Федерація може досягнути найбільшої готовності для ескалації агресії проти України наприкінці січня 2022 року.
4 грудня видання Washington Post написало: американська розвідка робить припущення, що Росія планує наступ на Україну на кількох фронтах на початку 2022 року за участі до 175 тисяч військовослужбовців.
Як інформувала “Новинарня“, 13 січня радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Російська Федерація може сфабрикувати привід для нового вторгнення в Україну.
Наступного дня він сказав, що Росія готується провести спецоперацію на Донбасі під чужим прапором, щоб створити привід для вторгнення, і вже підготувала групу оперативників для проведення цієї спецоперації.
Концентрація військ РФ біля північного і східного кордонів України з політичною метою спостерігалася також навесні 2021 року.
17 грудня міністерство закордонних справ Росії опублікувало проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані “гарантії безпеки”, яких вимагає Володимир Путін. Зокрема йдеться про неприпустимість розширення НАТО, заборону на розміщення зброї НАТО і проведення навчань у Східній Європі включно з Україною тощо.
Згодом представники МЗС РФ висунули вимогу, аби НАТО “забирало манатки” зі Східної Європи й поверталося на рубежі, які були до 1997 року.
Вимоги є вочевидь неприйнятними не лише для України, а й для країн-членів НАТО у Східній та Південній Європі.
Речниця Білого Дому Джен Псакі 17 грудня заявила, що Сполучені Штати не почнуть консультації з питання безпеки в Європі без європейських союзників і партнерів.
Прессекретар МЗС України Олег Ніколенко наголосив, що лише Україна та члени НАТО мають право вирішувати вектор подальшого розвитку своїх відносин, зокрема і в питанні набуття Україною членства в Альянсі.
10-13 січня в Женеві, Брюсселі та Відні відбулися переговори щодо російських вимог на рівнях США-РФ, НАТО-РФ та ОБСЄ. Однак вони були безрезультатними. Росіяни не погодилися на деескалацію біля кордонів України.
На цьому тлі США заявляють про готовність застосувати проти РФ “небачені досі” санкції та ухвалили рішення про додаткову військову допомогу Києву в розмірі 200 млн доларів.
Джерело: novynarnia.com
