Російська православна церква оголошує про своє прибуття до Африки назавжди. Але чи дійсно це про духовну місію, чи радше про геополітичні інтереси Кремля?
Дізнайтеся у подкасті ББС, як російські священики намагаються залучити африканських вірян, обіцяючи грошову допомогу. Чому деякі кенійські священнослужителі перейшли до російської церкви? І чи справді це питання віри, чи радше матеріальної вигоди?
Також дізнайтеся, як надання Томосу стало приводом для російського вторгнення в Африку. Чи є ця місія прикриттям для військових авантюр та експлуатації природних ресурсів?
Цей подкаст розкриє деталі російської церковної експансії в Африці та можливі геополітичні наслідки. Не пропустіть цікаву історію!
У храмі великомученика Пантелимона в селі Абуйог на заході Кенії два десятки кенійських священиків святкують прихід Російської Православної Церкви в цю частину світу. Прихожани співають “Господи помилуй нас”. Приспів вони співають не на суахілі і не на луо, а на церковнослов’янській, формі давньоруської.
Московська церква веде хрестовий похід на південь від Сахари.
– Ми приїхали в Африку назавжди, і ми будемо робити все можливе, щоб служити африканським людям і допомагати їм.
Але всі росіяни та їхні новоявлені послідовники під загрозою підриву православної віри.
– Це вторгнення, яке створює плутанину, розкол і хаос.
Це документальний фільм Всесвітньої служби BBC. Я Люсі Еш.У цьому епізоді “Серця і душі” йдеться про те, що Російська Православна Церква шукає африканські душі, чи про антизахідну перевагу? Під хмарами ладану на африканському континенті розгортається нова холодна війна.
Жваві маленькі діти йдуть за своїми вчителями і співають «Тату, візьми мене до школи. Відведи мене до школи, щоб я навчився читати» на мелодію популярного дитячого віршика. Це день випускного, і горді батьки сидять на пластикових стільцях, а директор вітає їх.
– Велич Божа для нас бути тут сьогодні, і ми вважаємо це благословенням, бо саме для цього існує ця школа.
Біля неї священик у кавовому облаченні з великим срібним хрестом на шиї роздає грамоти. Цю школу заснував рік тому отець Пилип Шасія . Він є деканом округу Мігорі, і він навчався в Грецькій православній церкві в столиці Кенії Найробі. Але тепер 14 парафій отця Часія звернулися до іншої духовної столиці – Москви, віддаленої понад 9 тисяч кілометрів.
– Спочатку ми почали зміни тут два роки тому, коли я вийшов з Греції та приєднався до Російської Православної Церкви.
Школа отця Шасія має глинобитні стіни, дерев’яні балки та дах із гофрованого заліза, який майже закінчили. Вони також будують дуже необхідну кухню. Округ Мігорі є одним із найбідніших регіонів Кенії. Люди тут заробляють на життя вирощуванням ямсу, кукурудзи та квасолі, і їм важко прогодуватися, не кажучи вже про те, щоб вивчити своїх дітей. Отець Часія звернувся по допомогу до московського очільника РПЦ в Африці митрополита Леоніда, який дав не тільки кошти, але й назву дитячому садку.
– У них там немає роботи, просто є дрібниці, бачите, дрібне господарство. Тож ситуація була справді складною. Тому зараз я прийшов і запитав свого митрополита, чи може він підтримати нас, щоб ми могли пропонувати їжу і платити вчителям. І я попросив благословення у свого митрополита Леоніда, щоб він назвав дитячий садок ім’ям святого Алєксандра Невського, – розповіли в дитсадку
Джерело: Духовний Фронт
