Декілька днів тому «Срібна Земля» розповіла своїм читачам про спільні риси імперської ідеології Сербії та рф та розвіяли міфи російських пропагандистів і псевдоісториків про тисячолітню спільну історію Белграда та москви.
Сьогодні ми по суті пропонуємо продовжити цю тему та пропонуємо порівняти життєвий шлях, політичну кар’єру, злочини та логічний кінець двох європейських диктаторів, а саме московського владіміра путіна та сербського Слободана Мілошевича.
Все в житті починається з дитинства…
Тут треба сказати, що дитинство цих двох персон дуже схоже: Мілошевич, так як і російських диктатор виросли в бідних сім’ях атеїстів та комуністів, що в одного, що в іншого в родинах були психічно неврівноважені, а точніше психічнохворі люди, серед яких багато хто завершив життя, наклавши на себе руки. Так, про суїцидників у сім’ї Мілошевича, ми знаємо стовідсотково, а ось про самогубців у родині путіна відомо мало, адже всі дані про родичів путіна та нього особисто знаходяться під грифом” секретно” у фсб. Як серб Слободан Мілошевич, так і московит путін були активними комуністами, ленінградський виродок став КГБшником, а Белградський пішов партійною «лінією» та збудував кар’єру в комуністичній партії Югославії, яка згодом переформовувалась в соціалістичну партію Сербії. На початку свого лідерства ці два політики пробували зберегти Імперію: путін закріпив свою владу, знищивши незалежність республіки Ічкерія (Чечні)та привівши сім’ю Кадирових до влади у Грозному, а його сербський колега вів війни на Балканах з країнами колишньої Югославії – Хорватією, Словенією, Боснією та Косовом.
Треба сказати, що всі ці війни диктатор Слободан Мілошевич програв, результатами їх стали руйнації, тисячі загиблих військових та мирних жителів з усіх сторін, а як наслідок за військові злочини Мілошевич 1 квітня 2001 року був заарештований.
Згідно ордеру на арешт, виданим Міжнародним трибуналом по колишній Югославії, екс-президенту Югославії ставилися в провину злочини проти людяності, включаючи вбивства, переслідування на основі релігійних і етнічних мотивів, незаконні депортації і порушення законів і звичаїв війни. Судовий розгляд над Мілошевичем в Міжнародному трибуналі з військових злочинів у колишній Югославії в Гаазі був безпрецедентним за тривалістю. Мілошевич не визнавав легітимності Гаазького трибуналу і відмовився від адвокатів, заявивши, що буде захищатися самостійно. Процес у справі Мілошевича не був закінчений, так як Слободан Мілошевич помер у в’язниці в Гаазі 11 березня 2006 року. За версією Гаазького трибуналу, помер від інфаркту міокарда.
Звісно, що казати про те, що путін повторить долю Слободана Мілошевича ще зовсім рано, але факти того, що московський диктатор іде саме цим шляхом це факт.
І головне, ми повинні пам’ятати, що кожна перемога української армії приближає той день, коли путін так як і Мілошевич постане перед Гаазьким трибуналом та відповість за всіх тих людей, яких він знищив в Україні та за її межами.
Олександр ТИВОДАР
ADVERTISEMENT
