Українській економіці завдяки зовнішній допомозі вдалося зберегти певну стійкість і пристосуватися до функціонування в умовах великої війни. Проте за зовнішнім фасадом стабільності й ілюзії керованості відбуваються процеси, які свідчать про накопичення структурних проблем і зростання небезпечних диспропорцій.
На перший погляд здається, що підстав для надмірних хвилювань немає. Після рекордного скорочення у 2022 році на 29,1%, економіка поступово почала зростати. У 2023-му ВВП збільшився на 5,3%. А у 2024 році попередньо очікується, що зростання становитиме майже 4%. Непогані цифри як для повномасштабної війни та напівзруйнованої енергетичної інфраструктури.
Проте варто звернути увагу на деякі нюанси. Ріст економіки в минулому році відбувався за спадною тенденцією. Якщо в першому кварталі 2024 року ВВП збільшився на 6,5%, то у другому – на 3,7%. А в липні – вересні зростання сповільнилося до 2%. Коли порівняти з другим кварталом 2024 року, реальний ВВП країни в третьому кварталі збільшився лише на 0,2%. Даних за четвертий квартал ще немає. Але є ознаки, що цифри будуть ще більш песимістичними. До того ж цей економічний приріст відбувається на тлі вкрай низької бази порівняння після повномасштабного вторгнення Росії.
У 2025 році експерти не очікують суттєвого економічного пожвавлення в Україні. МВФ прогнозує ріст українського ВВП на рівні 2,5%, інфляцію – 7,5% і курс долара 45 гривень. І це за умови, якщо країну не спіткають серйозні проблеми чи загострення ситуації на фронті.
У складному становищі перебуває галузь промисловості. У 2022 році промислове виробництво впало на 44%. Індустріальний сектор України зазнав важкого удару через руйнування енергетичних потужностей, ріст цін на електроенергію, порушення ланцюжків поставок, логістичні витрати, відтік кваліфікованих кадрів і дефіцит робочої сили. Окрім того, частина великих промислових підприємств зруйнована або захоплена ворогом. Часткове пожвавлення виробництва у 2023 і 2024 роках не здатне компенсувати катастрофічне падіння першого року великої війни.
Війна не змогла дати поштовх для поступового зменшення сировинної спрямованості української економіки. Як і раніше, ключовими статтями українського експорту є продовольство (зокрема, зернові), кукурудза, олія та чорні й кольорові метали. У 2023 році на ці дві позиції припадало майже 75% усього українського експорту. Причому частка металів скоротилася, коли порівняти з 2021 роком, більш як удвічі, а частка продовольства зросла зі 43,9% до понад 63%. Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами 2023 року зріс у 2,5 раза – до 27,4 млрд доларів.
За І півріччя 2024 року експорт товарів становив 19,6 млрд доларів, а імпорт – 33,2 млрд доларів США. Негативне сальдо в зовнішній торгівлі склало 13,6 млрд доларів. За підсумками 2024 року, дефіцит зовнішньої торгівлі може зрости до понад 30 млрд доларів. Структура українського експорту у 2024 році зберігає все той же сировинно-аграрний характер, що є ознакою відсталої економіки. До прикладу, частка готових харчових продуктів, які вивозяться за межі України, становить лише 9,7%. Третину українського експорту становлять продукти рослинного походження, зокрема зернові – понад 26%, жири й олії – 15,7%. Лише 3,7% українського експорту припадає на машини й обладнання.
Неоднозначною є ситуація у фінансовому секторі. З одного боку, після обвалу 2022 року поки що вдається уникати серйозної девальвації гривні. Але повзучий процес падіння курсу національної валюти все одно триває. Україні вдається не допустити краху фінансово-бюджетної системи тільки завдяки закордонній допомозі.
Міжнародні резерви України зросли упродовж 2024 року на 8% – до 43,8 млрд доларів США. Минулого року Україна отримала серйозну світову фінансову підтримку – близько 42 млрд доларів. Найбільша фінансова допомога надійшла від Європейського Союзу – 17,5 млрд доларів, Сполучених Штатів Америки – 6,8 млрд доларів, Світового банку – 6,1 млрд доларів, МВФ – 5,3 млрд доларів, Японії – 4,3 млрд доларів, Канади – 1,8 млрд доларів. У 2025 році Україна розраховує отримати ще близько 38 млрд доларів США від міжнародних партнерів. Такої суми має вистачити, щоб не допустити економічного колапсу і краху державних фінансів.
Видатки бюджету України у 2024 році становили 3 трлн 350 млрд гривень. На 2025 рік видатки державного бюджету передбачені в сумі 3 трлн 990 млрд гривень. При цьому держава планує зібрати лише 2,32 трлн гривень. Іншу частину доведеться покривати за рахунок зовнішньої допомоги. Найбільшою статтею невійськових видатків у бюджеті на 2025 рік стане обслуговування державного боргу. На виплату процентів за внутрішніми й зовнішніми позиками уряд планує витратити 480 млрд гривень. Тим часом державний борг України зростає і вже досяг 160 млрд доларів. Зовсім скоро він може зрівнятися з річним обсягом ВВП.
Новою проблемою для уряду й українців стала інфляція. Після різкого стрибка цін у 2022 році її вдалося дещо приборкати. Але у другій половині минулого року здорожчання товарів і послуг знову прискорилося. Станом на листопад офіційна інфляція дійшла до позначки 11,2% в річному вимірі. Тоді як у травні її значення становило 3,3%. Хоча облікова процентна ставка НБУ перевищує рівень росту цін і зараз встановлена на позначці 13%, це не змогло стримати різкий інфляційний стрибок. Можна констатувати, що політика Нацбанку й уряду з контролю за цінами зазнала краху.
У 2024 році стало зрозуміло, що український уряд взяв курс на посилення фіскально-податкового навантаження на бізнес і населення. Ще раніше було збільшено обсяги відрахувань з територіальних громад у Київ. Зокрема, до спеціального фонду державного бюджету з місцевих бюджетів спрямували податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) зі зарплати військовослужбовців і поліцейських. Завдяки цьому закону у 2024 році очікувалося спрямувати додаткові 96 млрд гривень на дрони й іншу зброю. Але реальність виявилась трохи іншою. Бо значна частина цих коштів просто не була освоєна.
Також наприкінці минулого року, вперше з початку повномасштабного вторгнення, влада вдалася до підвищення податків. Військовий збір виріс з 1,5% до 5%. З 1 січня 2025 року ФОП третьої групи сплачуватимуть додатково 1% від доходу. А підприємці інших груп – 10% від мінімальної зарплати в Україні. Такі кроки влади є дискусійними. Оскільки бізнес і так перебуває у складному становищі і не впевнений у завтрашньому дні. А реальні доходи населення падають через високу інфляцію.
Упродовж 2024 року в Україні закрили майже 210 тисяч ФОПів, що є найвищим показником за останні п’ять років. Приріст закритих ФОПів торік становив понад 32%. Найбільше підприємців припинило свою роботу в секторі роздрібної торгівлі та ІТ. Причинами масового закриття фахівці називають економічні труднощі, зміни в податковому законодавстві та міграційні процеси. Цікаво, що в перший рік повномасштабної війни в Україні свою роботу припинили лише 82 тисячі ФОПів. Те, що податкові новації влади не припали до вподоби підприємцям, опосередковано підтверджує статистика закриття: пік припинення підприємницької діяльності зафіксовано в останній квартал року. Якраз тоді, коли Верховна Рада підтримала податкові зміни.
Українська економіка наразі функціонує. Але її структурні дисбаланси зберігаються і поглиблюються. Залежність держбюджету від зовнішньої підтримки створює додаткові ризики. Прискорене зростання цін, яке знову вийшло з-під контролю, збільшує градус соціальної напруги. А дискусійні рішення влади змушують хвилюватися й сумніватися в її професіоналізмі.
Джерело:zaxid.net
