Справа про незаконне збагачення, відсутність під час голосування за законопроєкт щодо заборони УПЦ (МП) та низька медійна активність, – так говорять експерти про Павла Халімона, народного депутата від партії “Слуга народу“. Він є одним із семи депутатів, які представляють у парламенті Чернігівську область, а свого часу був ще й головою обласної організації партії “Слуга народу”. Але, за словами експертів, це ніяк не проявляється в його депутатській діяльності. Павло Халімон не відгукнувся на запрошення Суспільного – не відповів на дзвінки та повідомлення. Тому в проєкті “Обранці” розповідаємо про Павла Халімона, але без його участі.
Павлу Халімону 42 роки. Має вищу освіту. Народився у Чернігові. Народний депутат України IX скликання, член фракції політичної партії “Слуга народу”. Заступник голови комітету з питань аграрної та земельної політики. Був офіційним представником Володимира Зеленського на президентських виборах у Чернігівській області. На парламентських виборах 2019 року обраний народним депутатом України від партії “Слуга народу” за партійними списками під №55.
На час проведення виборів Павло Халімон очолював обласну організацію партії “Слуга народу” і відповідав за проведення виборів в області. Після обрання народним депутатом став заступником керівника фракції партії.
Звільнення з посад та втрата впливу
Але після скандалу із придбанням будинку на Печерських пагорбах у Києві за десять мільйонів гривень у січні 2023 року, про що стало відомо після розслідування “Української правди”, його звільнили з обох посад. І, за словами політичного експерта Олександра Рися, його вплив у партії послабшав.
“Якщо говорити про вплив саме в партії, то очевидно, що на початку Павло Халімон мав якісь ключові елементи впливу, тому що очолював обласну організацію «Слуга народу», і на всеукраїнському рівні він також мав посади у вертикалі. І на початку очевидно, що він мав дійсно вагомий вплив. Але після того, як сталися скандали з цим маєтком, зі справою про незаконне збагачення і тому подібне, то очевидно, що він втратив і формальну посаду очільника «Слуг народу» в області. І я думаю, що все-таки у нього залишились десь впливи неформальні, проте він, я думаю, значно ослаб”.
Зважаючи на те, що через війну реєстр речових прав та електронні декларації були закриті, журналістам УП довелося самим перевіряти факт купівлі. У процесі журналістського розслідування з’ясувалося, що власником будинку є не Павло Халімон, а його співмешканка Анастасія Котеленець. Згідно з договором купівлі-продажу, який УП отримала за допомогою власних джерел у правоохоронних органах, будинок був куплений разом із земельною ділянкою площею 10 соток, на якій він і розташовується. Загальна вартість – 10 300 000 гривень.
Після виходу розслідування детективи НАБУ наприкінці січня 2023 року відкрили кримінальне провадження про незаконне збагачення народного депутата. Трохи менше ніж за два роки – у грудні 2024-го – його закрили через відсутність доказів. Також, за даними із сайту Верховної Ради, 15 травня цього року Павло Халімон повернувся на посаду заступника голови фракції “Слуга народу”.
Крім того, ім’я народного депутата фігурувало в історії з можливим рейдерським захопленням ТОВ “Земля і воля”, про що нам розповів в інтерв’ю його директор Леонід Яковишин у грудні 2024 року.
Наразі Леонід Яковишин у коментарі Суспільному повідомив, що підприємство працює стабільно, а з нардепом Павлом Халімоном у нього нормальні стосунки.
Декларація Павла Халімона
У декларації нардеп серед інших членів сім’ї вказав співмешканку Анастасію Котеленець, яка фігурувала в розслідуванні “Української правди”.
За 2024 рік Павло Халімон задекларував 226 166 гривень на банківському рахунку, 32 000 доларів готівкою та 96 800 доларів, позичених третій особі. Анастасія Котеленець – 154 985 гривень на банківському рахунку, 79 000 доларів готівкою та 402 000 гривень готівкою.
Джерелами доходу народний депутат вказав: заробітна плата у Верховній Раді – 798 557 гривень, заробітна плата, отримана за сумісництвом у Київському аграрному університеті Національної академії аграрних наук, – 7 072 гривень, дохід від відчуження рухомого майна – 980 000 гривень, дохід від надання майна в оренду – 595 119 гривень.
Анастасія Котеленець також мала дохід від надання майна в оренду: 444 350 гривень — від ТОВ “МХП-АГРО-С”. Окрім цього, жінка отримала 10 320 гривень соціальних виплат як внутрішньо переміщена особа та 191 гривню кешбеку. Сам же Павло Халімон накопичив за рік 5 426 гривень кешбеку.
Народний депутат вказав у декларації нерухоме майно. Це квартира у Прилуках, власником якої він є, площею 95,80 м2. Також у Прилуках є квартира площею 31 м2 й у власності співмешканки.
У декларації вказаний житловий будинок 286 м2, власницею якого є колишня дружина Оксана Халімон і де нардеп має інше право користування. А ще квартира в Києві площею 79,10 м2, власницею якої є донька Павла Халімона. Також у декларації депутата вказана квартира в США, де донька нардепа має інше право користування. Згідно з декларацією, Павло Халімон орендує квартиру в Києві загальною площею 94,4 м2.
Народний депутат має 11 земельних ділянок загальною площею 53,58 га, а його співмешканка – 45 земельних ділянок загальною площею 88,87 га.
Павло Халімон володіє одним легковим автомобілем. Це Toyota Prado 2008 року випуску за 400 000 гривень — така вартість на дату набуття права.
Робота Халімона у Верховній Раді
Тепер поговорімо про роботу Павла Халімона у Верховній Раді. Він, за оцінками “Руху «Чесно»”, на відміну від свого колеги Максима Зуєва не входить до списку злісних прогульників.
“Щодо Халімона, то у нього доволі прийнятний відсоток прогулів. У нього трохи більше ніж 10% загалом від усіх голосувань. Також 14,5% випадків, коли він не голосував. Це може бути так, що він насправді був у сесійній залі й не натиснув жодної кнопки. Або може бути таке, що він був відсутній і просто його картку поставив апарат Верховної Ради. Але це теж не такий вже критично високий показник”, — каже парламентський аналітик “Руху «Чесно»” Віталій Мікула.
Найчастіше Халімон голосує “за” у 48% випадків. “Проти” виступає у майже 10% випадків і утримується у 18% випадків.
“Павло Халімон не дуже часто виступає в парламенті, у нього в сумі менше навіть пів години виступів, декілька з місця, декілька з трибуни. Щодо ініціатив, у яких він був автором та співавтором. Він загалом долучався до 115 ініціатив, із яких 30 пройшли голосування в парламенті. В середньому у нардепів десь 40-50 ініціатив проходять голосування, до яких вони долучалися. Тому цей показник не є дуже малим, але він теж трошечки недотягує до середнього”, — зазначив Мікула.
Щодо голосувань за законопроєкти, то Павло Халімон голосує переважно так, як голосує вся фракція. Окрему увагу звертаємо на законопроєкт про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Народний депутат був серед тих, хто не голосував.
“Він є одним з тих нардепів, які вирішили не брати відповідальність за голосування за законопроєкт про заборону УПЦ МП. Він «випарувався» під час цього голосування. Що це означає? Нардепи часто під час якихось таких скандальних, або сумнівних, або, навпаки, важливих голосувань не хочуть показувати свою позицію. Вони просто витягують картку в цей момент і відображаються як відсутні. Хоча насправді вони перед цим були присутні на всіх голосуваннях. І пан Халімон є одним з таких народних депутатів”, — говорить Мікула.
Ще експерти помітили низьку активність депутата у законодавчих ініціативах, пов’язаних із Чернігівською областю.
“Якщо говорити про якісь окремі ініціативи, його пропозиції, або на всеукраїнському рівні, або щодо розвитку Чернігівської області або Чернігова, такого ми практично не можемо прослідкувати. Принаймні публічно, і в медіа цього дуже мало. І, відповідно, можна сказати про низьку активність депутата”, — зазначив Рись.
Підсумовуючи діяльність Павла Халімона, експерти говорять про його низьку активність як депутата: законотворчу, пов’язану з регіональними ініціативами та медійну.
Нагадаємо, що Суспільне намагалося отримати коментар Павла Халімона, але безрезультатно. Ми готові опублікувати його позицію щодо вищезгаданих фактів у наступних матеріалах.
Джерело:suspilne.media
