Новини.LIVE склало рейтинг банків, в яких краще зберігати заощадження.
Попри війну, банківський сектор України демонструє дивовижну стійкість і адаптивність до складних умов.
Новини.LIVE вивели рейтинг банків за ключовими критеріями, включаючи регулятивний капітал та ліквідність, щоб виділити лідерів та звернути увагу на банки, які потребують додаткової уваги.
Довіра є, але не довгострокова
За даними Національного банку України (НБУ), на кінець року 2024 року спостерігається зростання чистих гривневих корпоративних та роздрібних кредитів, що свідчить про відновлення кредитування та довіри до банківської системи. Спостерігається зниження відсоткових ставок за новими гривневими кредитами для бізнесу до 15,2% річних, що відповідає рівню кінця 2019 року та сприяє поступовому збільшенню обсягів кредитування. Особливо помітне зростання у сегменті малого та середнього підприємництва, де чисті гривневі кредити зросли більш ніж на чверть у річному обчисленні.
Депозитна база банків також зміцнюється. Обсяги гривневих вкладів фізичних осіб збільшились на 19,3% у річному обчисленні, відбиваючи довіру населення до банківської системи. При цьому відсоткові ставки за новими гривневими депозитами для населення знизилися до 10,2% річних.
Втім, як розповіло Новини.LIVE джерело у правлінні одного з приватних українських банків, довіра “не довгострокова”. “Якщо дивитися на цифри, то все добре. Але якщо розбиратися в деталях, то є певні моменти. Наприклад, якщо взяти дані по депозитах, то ми бачимо, що 90% депозитів розміщені на строк до 1 року. Тобто довіра людей до банківської системи є, але вона короткострокова. Люди практично не несуть гроші на 5 років і більше”, — сказав банкір.
Водночас міжнародні рейтингові агенції зазначають високу стійкість українських банків в умовах війни. За даними Fitch Ratings, прибутковість банків залишається ключовим джерелом покращення капіталізації, підтримуючи її на стабільному рівні. Проте експерти попереджають про ризики, що зберігаються, пов’язані з військовим конфліктом і його впливом на економіку в цілому.
Важливим чинником стабільності банківського сектора, як і раніше, є міжнародна фінансова підтримка. За прогнозами НБУ, макроекономічна стабільність багато в чому залежить від продовження допомоги міжнародними партнерами. Своєчасне надходження зовнішнього фінансування дозволить підтримувати економічне зростання та контролювати інфляційні процеси.
Держбанки запасаються валютою
Для глибшого розуміння поточного стану українських банків ми провели аналіз економічних показників усіх системно важливих та ощадних банків України. Відповідно до наданих банками даних, багато вони виконують нормативи.
Винятком є “Мотор Банк”, в якого регулятивний капітал за підсумками грудня 2024 року опустився нижче за норматив у 200 млн грн. Низький показник регулятивного капіталу може бути сигналом для вкладників про ризик втрати стабільності банку та пильної уваги регулятора. “Норматив регуляторного капіталу в середньому по системі вищий за 17%, за мінімального 8,5%. Але з наступного року вимоги зростуть до 10%. З огляду на ухвалений Закон про підвищення оподаткування банків, яким передбачено податок на прибуток у розмірі 50%, можливостей для нарощування капіталу буде менше”, — зазначив голова правління “АкордБанку” Олексій Руднєв.
Рейтинг банків за обсягом капіталу див. в інфографіці.
У списку “штрафників” також два великі державні банки — “ПриватБанк” та “ОщадБанк”. Вони потрапили до цього списку через надмірне накопичення валюти, обсяги якої перевищують встановлений норматив до 20 разів. Що може казати про те, що державні банки готуються до подальшої девальвації гривні. Такий підхід знижує ризики при міжнародних розрахунках, але може уповільнити внутрішнє кредитування та спричинити ризики при ревальвації національної валюти.
Водночас на цей час, ґрунтуючись на інших показниках, банки мають високий ступінь стійкості.
Ліквідність без тривог
Мабуть, один із найважливіших показників, які цікавлять вкладників, — це ліквідність. І в цьому плані всі ощадні та системні банки виглядають впевнено і мінімум у кілька разів перевищують нормативи НБУ. Це свідчить про високий рівень безпеки банків. Такий запас ліквідності дозволяє банку стійко переживати ринкові потрясіння чи економічні кризи і навіть оперативно виконувати зобов’язання перед клієнтами та контрагентами.
Оскільки багато хто з українців вважають за краще зберігати свої заощадження в іноземній валюті, одним із ключових факторів при виборі банку стає можливість швидкого зняття коштів. У цьому плані на цей час проблем немає.
Щобільше, низка банків демонструє високі показники валютної ліквідності: наприклад, в “Універсал банку” та “Укрексімбанку” обсяги високоякісних ліквідних активів перевищують зобов’язання у 7 разів, у “Креді агріколь банк” — у 6 разів, а в “Ощадбанку” та “Райффайзен Банку — більш ніж у 4 рази.
Трохи гірше, ніж в інших
Є також низка банків, чиї показники, хоч і перебувають у межах нормативу, але суттєво відрізняються від конкурентів. Один із таких нормативів — обсяг великих кредитів. Згідно з нормативом, сума великих кредитів не повинна перевищувати 8-кратного розміру капіталу, і всі українські банки дотримуються цього стандарту.
Однак у деяких державних банків, а саме: “Укрексімбанк” та “Укргазбанк”, а також у приватних банків, таких як “Таскомбанк” та “Сенс Банк”, цей показник значно вищий за середній по ринку. Занадто високе значення великих кредитів свідчить про залежність банку від небагатьох великих позичальників, що збільшує ризики у разі дефолту.
Крім того, “Сенс Банк” та “Таскомбанк” мають найнижчі показники стійкості капіталу серед усіх банків, що беруть участь у рейтингу. Наближення цих індикаторів до мінімальних нормативів може свідчити знижену здатність покривати ризики. В умовах погіршення економічної ситуації або зростання ризиків такі банки можуть мати серйозні труднощі. Навіть незначне зниження капіталу може призвести до невідповідності нормативам, що спричиняє санкції або обмеження з боку регуляторів.
Загалом, попри складні економічні умови, спричинені війною, українські банки продовжують демонструвати високу стійкість. Це багато в чому пов’язано з грамотною політикою регуляторів та адаптацією банківського сектора до нових реалій. Банки збільшили свої валютні резерви, що дозволяє ефективно управляти зобов’язаннями перед вкладниками навіть за умов нестабільності.
Додатково посилився контроль за ризиками, що допомагає підтримувати ключові показники ліквідності та стійкості капіталу вище за нормативи. Крім того, своєчасні заходи, такі як запровадження мораторіїв на зняття великих сум, обмеження операцій та підтримка з боку міжнародних партнерів, сприяють подальшому зміцненню банківської системи.
