Віктор Бедь,
доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор, академік,
Науково-дослідний інститут стратегічних і політико-правових досліджень Карпатського університету імені Августина Волошина
Українсько-Американська угода
30 квітня 2025 року у Вашингтоні було підписано двосторонню угоду між Україною та США, що передбачає створення Спільного інвестиційного фонду для реконструкції України. Цей документ підписали Перший віцепрем’єр-міністр України Юлія Свириденко та Міністр фінансів США Скотт Бессент. Угода стала стратегічною віхою у співпраці між державами в умовах повномасштабної російсько-української війни, яка триває з 2014 року та набула ще більш руйнівного характеру після широкомасштабного військового вторгнення Росії у 2022 році в Україну. Підписання угоди є прикладом підтримки України з боку США, включно з адміністрацією Дональда Трампа, яка акцентує увагу на прагматичному партнерстві з країнами, що поділяють спільні стратегічні інтереси. Водночас дана ініціатива втілює міжнародно-правові підходи до захисту суверенітету України, її природних ресурсів та прав на відновлення.
Основні положення угоди
- Створення Спільного інвестиційного фонду для фінансування проектів у сфері відновлення та видобутку корисних копалин.
• Збереження Україною повного суверенітету над своїми природними ресурсами.
• Формування доходів фонду через роялті та угоди про розподіл продукції.
• Відсутність боргових зобов’язань з боку України перед США.
Значення для України
Угода відкриває можливості для: а) пришвидшення економічного відновлення; б) зменшення залежності від імпорту стратегічних ресурсів; в) поглиблення стратегічного партнерства з одним із ключових союзників у російсько-українській війні за незалежність — США.
Виклики та ризики
- Військові дії на частині українських територій з потенційними родовищами.
• Загроза безпеці інвесторів та об’єктів інфраструктури.
• Відсутність прямих механізмів гарантій безпеки для України в межах угоди.
Значення для США та адміністрації Трампа
Для США угода — це шлях до зміцнення присутності у регіоні, доступ до стратегічних ресурсів, зменшення залежності від КНР, а також реалізація зовнішньополітичного курсу адміністрації Трампа, яка послідовно виступає за вигідне двостороннє партнерство з Україною.
Міжнародно-правові аспекти
Угода відповідає міжнародному праву, зокрема Статуту ООН і принципам зебреження суверенітету. Вона укладена в інтересах українського народу та з урахуванням законного права України на відновлення і захист власних ресурсів, зокрема надалі у післявоєнний період.
Рекомендації
- Вжити заходів для посилення безпеки стратегічних об’єктів у регіонах України, де планується видобуток.
2. Розробити законодавчі механізми прозорого контролю за діяльністю фонду.
3. Активно залучати міжнародних партнерів до післявоєнного розвитку з урахуванням національних інтересів України.
4. Продовжити міжнародний тиск на Російську Федерацію для припинення військової агресії та відновлення миру з гарантією збереження територіальної цілісності України.
Висновки
Угода між Україною та США є перспективним кроком до зміцнення національної економіки, незалежності та міжнародного авторитету України. В умовах війни з Росією вона є не лише економічним, а й політичним сигналом про незворотність євроатлантичного вектору України. У довгостроковій перспективі ця співпраця може закласти підвалини нової моделі безпечного партнерства у сфері природних ресурсів.
Список використаних та рекомендованих джерел
- Офіційний сайт Міністерства економіки України (30.04.2025).
- Reuters: https://www.reuters.com/world/kyiv-is-ready-sign-resources-deal-with-us-ukraine-government-source-says-2025-04-30
- Статут Організації Об’єднаних Націй (1945).
- Міжнародне право навколишнього середовища / Environmental Law and Governance (OECD, 2023).
- Публікації Центру стратегічних досліджень (Вашингтон).
- Аналітика Atlantic Council щодо критичних мінералів у Європі (2024).
- Українські джерела: РНБО, Центр економічної стратегії, Razumkov Center.
